Після масштабних перевірок рішень МСЕК інвалідність у Хмельницькій області скасували 33 прокурорам, однак більшість із них згодом змогли відновити цей статус через суд. За даними розслідування, частина з них уже домоглися позитивних рішень, а судові процеси щодо решти тривають.
Як йдеться у розслідуванні NGL.media, 18 із 33 прокурорів Хмельниччини, яким скасували інвалідність після перевірок, уже поновили її через Хмельницький окружний адміністративний суд.
Загалом до суду звернулися 32 із 33 прокурорів, які втратили цей статус через масові перевірки рішень МСЕК в Україні, які розпочалися минулого року щодо працівників державних органів, зокрема правоохоронців. Підставою для них став корупційний скандал навколо керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи, у якої під час обшуків виявили значні суми готівки, нерухомість в Україні та за кордоном, а також інші активи. Після цього виникли підозри щодо можливих порушень під час встановлення інвалідності.
"Ці знахідки очікувано породили припущення, що основним джерелом таких доходів Тетяни Крупи стала її діяльність на посаді керівниці обласного МСЕК. Найбільш очевидна стаття "доходів" на цій посаді – хабарі за встановлення групи інвалідності, що передбачає суттєві соціальні виплати", — йдеться в статті.
За результатами перевірок було встановлено, що частина рішень МСЕК могла бути необґрунтованою. Окрему увагу приділили Хмельницькій області, де зафіксували високий відсоток прокурорів зі статусом інвалідності. У підсумку 33 прокурорам інвалідність скасували, ще 23 — змінили групу.
"За кілька днів Офіс генпрокурора підтвердив, що у майже 30% прокурорів Хмельницької області мають інвалідність – це аномально високий показник порівняно з іншими регіонами", — зазначається в матеріалі.
У межах перевірок ДБР повідомило про скасування понад 800 рішень МСЕК по всій країні.У Хмельницькій області оцінювання проводив Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності у Дніпрі. Прокурорів викликали на повторні обстеження, однак частина з них відмовилася брати участь у процедурі. Один із прикладів — прокурор Олександр Терлецький, якому після неявки скасували інвалідність і звільнили з посади, а тепер він намагається відновити її через суд.
Інші, як-от Олександр Мартинюк чи Олексій Луговий, проходили повторні перевірки або оскаржували їх результати, вказували на порушення процедури — зокрема, заочні рішення або невідповідність встановленим правилам перегляду. У багатьох справах саме процедурні недоліки стали ключовим аргументом у судах.
"Я приїжджав у Дніпро з власної ініціативи. Вони відмовили в перегляді і сказали, що вже прийняли це рішення. Заочно. Тому я і оскаржую", – розповів виданню прокурор Олексій Луговий.
При цьому адміністративні суди не оцінювали медичні діагнози по суті, а перевіряли лише законність процедури. У значній частині випадків вони ставали на бік прокурорів, оскільки перевірки ініціювалися на підставі листів ДБР або НАБУ, які суди не визнавали належними процесуальними документами. Через це дії НДІ визнавалися такими, що проведені з порушенням процедури.
Окремо у матеріалі зазначається, що інвалідність для прокурорів має значення не лише з медичної точки зору. До прикладу, прокурори з інвалідністю І або ІІ групи отримують додаткову пенсію — близько 60% від посадового окладу. За нинішнього рівня зарплат це може становити до 25–30 тисяч гривень щомісяця, а також дає низку пільг, гарантій зайнятості та складніші умови звільнення. Окремо статус інвалідності може впливати і на питання мобілізації.
Водночас у частині справ суди вже підтвердили законність скасування інвалідності, а НДІ почав активніше брати участь у процесах і частіше відстоювати свої рішення в судах. У самій установі пояснюють попередні поразки реорганізацією системи та нестачею кадрів після реформування самого інституту у 2024–2025 роках.
Нагадаємо, що 16 жовтня 2024 року журналіст Юрій Бутусов оприлюднив інформацію, згідно з якою тодішня керівниця МСЕК Тетяна Крупа могла оформити інвалідність майже пів сотні прокурорів у Хмельницькій області. За даними публікації, з керівного складу обласної прокуратури відповідний статус не мав лише керівник Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Олександр Гончар.
Наступного дня, 17 жовтня, керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник публічно заперечив ці твердження та назвав їх недостовірними та такими, що мають ознаки дискримінації за професійною ознакою. Він також заявив, що отримав інвалідність унаслідок побутової травми — після падіння в кабінеті під час роботи з документами.
Згодом, 31 грудня, стало відомо, що Офіс генерального прокурора не ухвалив рішень про звільнення жодного з 67 хмельницьких прокурорів, щодо яких у медіа з’являлися повідомлення про можливе необґрунтоване отримання інвалідності.
Читають зараз: Поки син був у полоні, мати витратила всі його виплати від держави: що вирішив суд.
