Розвідки США і Тайваню відзначали, що Китай перестав відправляти військові літаки на постійні патрулювання в Південно-Китайському морі. Але це важко назвати затишшям, оскільки зараз Пекін активізував роботи з будівництва "Великої піщаної стіни" і перетворювати спірні острови на військові бази.
Нові супутникові знімки показують понад 20 земснарядів у роботі, які піднімають пісок і мул із дна моря і виносять їх на поверхню для закладання фундаменту під нове будівництво. Незважаючи на обіцянку Китаю, дану 2015 року, зупинити розширення, роботи тривають навколо рифа Антилопа, який є частиною Парасельських островів і на який також претендують В'єтнам і Тайвань, повідомляє Daily Mail.
У грудні роботи на острові розпочали лише два земснаряди, але зараз на фотографіях видно, що флот із 22 високотехнологічних "земснарядів" веде, як описується в одному зі звітів, "масштабну промислову кампанію".
Китай претендує практично на всю акваторію Південно-Китайського моря, але має територіальні суперечки із сусідніми країнами, які особливо занепокоєні проєктами зі створення штучних островів.
З 2014 року Китай активно зміцнює свої претензії, перетворюючи острови і рифи на військові бази.
Довгі злітно-посадкові смуги побудовані на трьох островах архіпелагу Спратлі: на рифах Файєрі-Крос, Місчіф і Субі, а також на острові Вуді в Парасельському архіпелазі.
Ці бази також обладнані ангарами і радарами, що дозволяє їм розміщувати військову авіацію в Південно-Китайському морі.
На їхніх аеродромах тимчасово розміщуються протикорабельні крилаті ракети, зенітки, а також укріплені укриття. Ці аеродроми також здатні приймати винищувачі.
У 2015 році Китай заявив про припинення мілітаризації подібних баз, однак, судячи з усього, цей процес відновився, і роботи зі створення так званої "Великої піщаної стіни" набирають обертів.
"Уже створено кілька квадратних кілометрів нової землі, при цьому значні роботи з меліорації помітні на території більш ніж 15 квадратних кілометрів колись порожнього рифу", — йдеться у звіті лондонського центру Open Source Centre.
У заяві також ідеться: "Скромний початок переріс у масштабну промислову кампанію... ці події дають змогу припустити, що роботи зі створення штучних островів планують поширити по всій довжині рифа і, ймовірно, вони перетворяться на багатоцільовий форпост для посилення військової присутності Китаю в регіоні".
Анексія і претензії — чому Китай вважає Південно-Китайське море своїм
Китай захопив Парасельські острови 1974 року у Південного В'єтнаму, за кілька місяців до поразки в громадянській війні від Північного В'єтнаму.
Риф Антилопи виконує функцію проміжного пункту між великим китайським островом Хайнань і островом Вуді, на злітно-посадковій смузі якого базуються винищувачі і літаки-розвідники.
Пекін стверджує, що майже вся територія Південно-Китайського моря, площею 1,2 мільйона квадратних миль, що має життєво важливе значення для світової торгівлі та безпеки, належить йому.
За авторитарного президента Сі Цзіньпіна Пекін продовжує розширювати свій вплив у стратегічно важливих і багатих на ресурси водах Південно-Китайського моря, які межують із низкою країн Південно-Східної Азії.
Кожна з цих країн, включно з Філіппінами, Малайзією, Брунеєм і В'єтнамом, претендує на різні ділянки моря і безліч дрібних островів, мілин і рифів у його водах.
Але Китай наполягає на тому, що йому має належати практично все море і його стратегічні форпости, включно з великими територіями в межах 200-мильних виняткових економічних зон (ВЕЗ) біля берегів усіх своїх острівних сусідів.
В основі напруженості між Китаєм і Філіппінами лежить скупчення скель, мілин, рифів і атолів у Південно-Китайському морі, насамперед острови Спратлі і мілина Скарборо, на суверенітет над якими претендують обидві країни.
Філіппіни ґрунтують свої претензії на географічній близькості та Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS). Згідно з цією угодою, більшість спірних об'єктів перебувають у межах його виключної економічної зони.
Тим часом Китай претендує майже на всю акваторію Південно-Китайського моря, використовуючи так звану "лінію дев'яти пунктирів" — протяжний кордон, накреслений на карті в 1940-х роках, який не має правового підґрунтя відповідно до міжнародного права.
Цю незаконність було підтверджено 2016 року, коли трибунал у Гаазі переважною більшістю голосів виніс рішення на користь Філіппін, оголосивши претензії Китаю недійсними.
Уряди західних країн, включно з Великою Британією, регулярно проводитимуть "операції із забезпечення свободи судноплавства", направляючи кораблі поблизу островів у символічному знаку незгоди з претензіями Китаю на ці острови.
У вересні минулого року пройшли HMS Richmond і USS Higgins. 13 березня між Тайванем і материковим Китаєм сталася сутичка, що викликала лють у Пекіні.
Пекін звинуватив двох союзників у підриві миру в регіоні, заявивши, що цей крок рівносильний "переслідуванню і провокації", як повідомив військовий представник, старший полковник Ши І.
Однак представник британсько-американського альянсу заявив, що обидва кораблі пройшли через міжнародні води.
