Кабмін продовжив до 4 березня 2027 року термін підготовки бізнесу до нових вимог щодо роботи під час повітряних тривог. Проте додатковий час не вирішує всіх проблем підприємців: магазини, кафе та інші заклади не завжди можуть перенести роботу в безпечне місце, а облаштування укриттів в орендованих будівлях залежить від їхніх власників. Як стало відомо Vesti-ua.net в інтерв'ю Главреду старша юристка, адвокатка АФ PRAGNUM Альона Мічуріна розповіла, чи реально виконати нові вимоги Кабміну, які ризики вони створюють для роботодавців та як можуть позначитися на роботі бізнесу.
Кабмін продовжив термін підготовки бізнесу до нових вимог щодо укриттів з 4 грудня до 4 березня. Наскільки це допоможе підприємцям адаптуватися до нових правил?
Моя суб'єктивна думка: проблема закладена в самій постанові. Я не інженер, але з того, що бачу, виникає питання: як фізично перенести в безпечне місце магазин, кафе чи салон краси?
Це зручно для тих, хто, наприклад, як я, працює з ноутбуком: можна піти туди і працювати. Але для багатьох інших видів бізнесу це неможливо. Автосалон ви не перенесете в укриття. Є багато підприємств, розташованих уздовж доріг, на так званих червоних лініях. Вони не можуть перейти в безпечне місце і вести там свою діяльність.
Тобто ця постанова не вирішує питання ведення бізнесу. Її можна відкласти хоч на рік, хоч на два, хоч на десять. Основна проблема залишиться: як бізнесу функціонувати під час тривоги? Здебільшого він все одно не зможе працювати. У цьому головна суперечність.
Як бізнес повинен працювати при червоному та жовтому рівнях небезпеки?
При червоному рівні всі йдуть в укриття. Тобто будь-який бізнес повинен закриватися, а люди - йти в укриття, якщо, звісно, сама будівля не є укриттям.
При жовтому рівні небезпеки бізнес може працювати за згодою трудового колективу. Але тут знову виникають питання. Чи може працівник відмовитися працювати під час жовтого рівня небезпеки? Так, може. Це його право.
Як із ним взаємодіятиме роботодавець? Чи погодиться він на такі умови? Якщо працівник або частина працівників хочуть сховатися і, наприклад, половина персоналу магазину залишає робочі місця, то як цьому бізнесу працювати? Це відкрите питання, яке не вирішується.
Звичайно, пріоритет - життя і здоров'я людини. Якщо працівник не хоче працювати під час тривоги, він іде в укриття. Але як при цьому функціонувати бізнесу - велике питання.
На кого поширюється відстрочка? Чи потрібно документально підтверджувати, що бізнес почав готуватися до нових вимог?
Відстрочка поширюється на всіх. Існують певні вимоги до того, як бізнес повинен діяти під час тривоги. Має бути оголошення про тривогу та інструкція для всіх співробітників: що робити, куди вести відвідувачів, куди йти самим тощо. Цю інструкцію повинен розробити роботодавець. Окремих осіб, які перевіряли б саме такі інструкції, немає. Це відповідальність самого бізнесу.
Чи обов'язково підприємству мати власне укриття, чи можна користуватися сусідніми?
Мати власне укриття не обов'язково. Поки що уряд анонсував можливість користуватися сусідніми укриттями, які повинні знаходитися на певній відстані: до 300 метрів, а в окремих випадках - до 500 метрів. Але, знову ж таки, поки офіційно не прописано, як це діятиме з 4 березня.
Хто відповідає за сховище, якщо бізнес орендує приміщення?
За укриття відповідає виключно балансоутримувач. І в цьому також полягає проблема постанови.
Якщо я орендар, то дуже зацікавлена в тому, щоб у мене було укриття. Але воно, згідно з постановою, має відповідати певним вимогам. До речі, цих вимог досі немає - вони не затверджені.
Вимоги до приміщень, до тих самих безпечних просторів, затверджує Генеральний штаб ЗСУ і доводить до відома місцевих адміністрацій. Уже місцеві адміністрації, наприклад Київська міська державна адміністрація, доводять їх до відома бізнесу. Але цих вимог немає. Далі орендар повинен звернутися до балансоутримувача. І тільки балансоутримувач повинен звернутися до певної експертної установи.
А така установа визначена?
Ні, вона також не визначена - ні постановою, ні будь-яким іншим документом. Тобто ми повинні десь отримати висновок про те, що певне приміщення відповідає вимогам, яких, повторюю, поки немає.
Цей висновок потім потрібно буде надати, якщо, наприклад, прийде перевірка ДСНС. Але порядку перевірки таких укриттів для бізнесу також немає.
Постанова не містить зобов'язання для балансоутримувача перевірити своє приміщення і повідомити орендарів, чи є в нього відповідне приміщення. Немає й обов'язку звернутися до експертної організації, отримати висновок і передати його орендарям.
Тобто все залежить від домовленості з балансоутримувачем. Йому може бути все одно: він здає приміщення в оренду, а проблеми бізнесу його не цікавлять. Якщо балансоутримувач іде на контакт - чудово. А якщо ні, то що робити? Незрозуміло. Адже я як орендар не можу сама замовити цей висновок. Це парадокс. Чому б не дозволити робити це всім? Якщо я працюю в будівлі, яка, на мою думку, відповідає вимогам, чому я не можу сама запросити експерта? Мені здається, це було б логічніше. Але такої можливості немає.
Тобто механізму, який дозволив би зобов'язати власника приміщення перевірити укриття і надати відповідний простір орендарям, теж немає?
Ні. До того ж будь-яка експертиза, будь-яке обстеження коштує грошей. Виникає питання: як розподілятимуться ці витрати?
Ви ж розумієте, що таких експертних установ дуже мало. Попит буде величезний, ціни зростуть. У балансоутримувачів виникне питання: навіщо їм оплачувати обстеження, якщо воно потрібне орендарям? А орендарі скажуть: ми б і замовили, але не маємо права.
Хто перевірятиме дотримання вимог та які санкції можливі?
Якщо говорити про те, що насамперед цікавить людей - чи будуть штрафи, - то поки окремих штрафів за роботу під час червоного чи жовтого рівня небезпеки немає. Санкцій саме за відсутність укриття також немає.
Але проблема не лише в можливих штрафах. Наше законодавство влаштоване так, що, якщо в робочий час щось станеться з персоналом, роботодавець несе особисту кримінальну відповідальність за життя і здоров'я працівників. Це прописано в Кримінальному кодексі.
Якщо постраждають відвідувачі, також можуть бути наслідки. Яскравий приклад - "Амстор" у Кременчуці. Постраждали відвідувачі, було порушено кримінальну справу, зокрема щодо власника приміщення. Наскільки така справа дійде до вироку - велике питання. Для винесення вироку мають бути встановлені вина, відповідні наслідки тощо. Чи є вина власника в тому, що в будівлю потрапляє ракета? Це дуже спірне питання.
Але для будь-якого власника опинитися в центрі кримінальної справи - сумнівне задоволення. Тому це основний ризик, навіть не штраф.
Як бізнес працюватиме найближчим часом, враховуючи ці зміни? І що відбуватиметься до 4 березня?
Думаю, поки що всі працюватимуть так, як є. Під час жовтого рівня загрози за згодою трудового колективу намагатимуться продовжувати роботу.
Щодо червоного рівня небезпеки - не знаю, як в інших містах, але в Білій Церкві, де я живу, всі працюють. Фактично на свій страх і ризик. Оскільки немає конкретної відповідальності, бізнес продовжує працювати і не закривається.
Тут виникає ще одне питання. Наприклад, у Києві тривога часто означає, що щось летить безпосередньо на місто. У Білій Церкві, за моїми спостереженнями, тривога часто обмежується звуком сирени. Чи потрібно встановлювати однакові правила для кожного міста, якщо в одному обстріли відбуваються регулярно, а в іншому - майже ніколи? Чому бізнес повинен працювати однаково в різних місцях, зокрема в маленьких містах, де обстріли трапляються дуже рідко? А правила для всіх одні.
У Києві ще більш-менш реально знайти приміщення, що відповідають вимогам. Для маленьких громад це практично нереально: таких будівель немає. Куди діватися цьому бізнесу - незрозуміло.
Моя особиста думка: можливо, цей період поки продовжать до 4 березня, а потім взагалі скасують постанову, тому що виконати її нереально.
Але головна проблема бізнесу навіть не в цій постанові. Він і так несе відповідальність за кримінальним законодавством, якщо щось станеться і постраждають працівники чи відвідувачі.
Відповідальність може нести власник або орендар - той, хто допускає людей у приміщення. Тобто навіть без цієї постанови кримінальна відповідальність висить над бізнесом як дамоклів меч. Чи правильно це в умовах війни? У мене великі сумніви.
Якщо постанову не скасують, що буде з бізнесом? Він закриватиметься? Чи створює ця ситуація додаткові корупційні ризики?
Для більшої частини бізнесу фізично виконати її, скоріш за все, буде неможливо. Хто перевірятиме дотримання вимог? ДСНС і Держпраці. Відповідно, як ви сказали, корупційні ризики дуже сильно зростуть. Але можливості цих органів дещо обмежені. Штрафи в них невеликі порівняно з тим, що бізнес може отримати навіть протягом одного робочого дня.
Тому бізнес, скоріш за все, продовжуватиме працювати на свій страх і ризик, принаймні під час жовтого рівня загрози, і платити штрафи. Адже "жовті тривоги" тривають більшу частину дня. А як інакше? Тоді простіше закритися.
Інший варіант - якщо уряд вирішить посилити вимоги, можуть запропонувати зміни щодо введення підвищеної адміністративної відповідальності за роботу під час червоного чи жовтого рівня небезпеки. Можливо, з'являться великі штрафи, які змусять бізнес закриватися. Але поки таких немає.
