Економіка Росії втрачає темпи зростання через українські удари, які виводять з ладу промислові об'єкти, порушують логістичні ланцюжки та посилюють інфляційний тиск, пише Bloomberg.
За оцінками економістів, у третьому кварталі ВВП Росії зріс на 0,9% у річному вимірі. Для порівняння: у попередньому кварталі зростання становило 1,3%. Таке сповільнення відповідає попереднім попередженням Центробанку РФ про те, що атаки безпілотників скорочують виробничі потужності в низці галузей.
Українські удари по нафтопереробних заводах, логістичних вузлах та центрах обробки даних проникають дедалі глибше на територію Росії. Це призводить до дефіциту пального та посилення інфляційного тиску, через що можливості російського регулятора щодо зниження відсоткових ставок залишаються обмеженими.
Цього року уряд Росії знову різко збільшив військові витрати, відмовившись від початкових планів їхнього скорочення. Водночас дефіцит державного бюджету продовжує зростати.
Зупинки нафтопереробних заводів призвели до скорочення обсягів переробки нафти у третьому кварталі на 18% у річному вимірі. Це найрізкіше падіння серед порівнянних квартальних показників із 2020 року.
Скорочення виробництва пального посилило спад у видобувній промисловості та призвело до переходу оптової торгівлі у від'ємну динаміку, свідчать статистичні дані. Українські удари також пошкодили нафтоналивні термінали та портову інфраструктуру, що негативно позначилося на експорті.
"Я також хочу підкреслити вплив ескалації війни в Азовському та Чорноморському басейнах на економічне зростання", – зазначила Тетяна Орлова з Oxford Economics.
За її словами, саме нова криза значною мірою спричинила скорочення обсягів експорту сирої нафти через Чорне море, яке не пов'язане з ударами по нафтопереробних заводах.
За межами військового виробництва єдиним джерелом економічного зростання залишається споживчий попит. Проте і він різко сповільнився: у третьому кварталі його річне зростання становило 4,2% проти 7,2% у попередньому кварталі. Водночас ціни зростають, темпи підвищення зарплат сповільнюються, а бізнес продовжує стикатися зі збільшенням витрат і високою вартістю кредитування.
Виробництво також скоротилося в низці галузей, що випускають споживчі товари. Скорочення виробничих потужностей у третьому кварталі призвело до виникнення в російській економіці того, що Центробанк називає "позитивним розривом випуску". Йдеться про ситуацію, коли пропозиція товарів і послуг не встигає за попитом.
Зростання цін на пальне призвело до подорожчання широкого спектра товарів, віддаляючи інфляцію від цільового показника російського Центробанку у 4%. Цього року Росія, ймовірно, не зможе досягти цієї мети вже сьомий рік поспіль.
За оцінками економістів, у жовтні річна інфляція в Росії прискориться до 7,07% із 6,35% у вересні. На думку Орлової, обмежувальна грошово-кредитна політика та плани уряду скоротити дефіцит бюджету найближчими роками несумісні з поставленими владою цілями економічного зростання. Офіційні прогнози зростання ВВП на 1,4% наступного року та на 1,9% у 2028 році є "надто оптимістичними", вважає економіст.
