Позиція президента США Дональда Трампа щодо війни РФ проти України базується на хибних припущеннях про силу та мотивацію Кремля. Про пише американський письменник і політичний оглядач Джордж Вілл у своїй колонці на The Washington Post.
Автор зазначає, що Трамп недооцінює два ключові фактори. По-перше, чим більше ресурсів і людських втрат зазнає режим Володимира Путіна, тим сильніше він зацікавлений у демонстративній "перемозі", щоб виправдати стратегічну помилку. Війна мала довести могутність Росії та нібито штучність української державності, однак фактично оголила розрив між амбіціями Москви та її реальними можливостями, а також посилила українську національну ідентичність.
По-друге, аналітики наголошує: довгострокова безпека Заходу залежить не від поступок Кремлю, а від продовження підтримки України, що виснажує російську армію та економіку.
Надії на "швидкий мир"
За даними Financial Times, після перегляду відео військового параду в Москві Трамп заявив помічникам, що російська армія виглядає "непереможною". Водночас експерти з політичних ризиків з Eurasia Group зазначають, що лише за останні місяці втрати Росії становили десятки тисяч військових щомісяця. За два роки РФ захопила приблизно 1% української території, зазнавши значних людських втрат.
Видання The Economist порівнює нинішні темпи наступу з подіями Другої світової війни: якщо в 1941–1945 роках радянські війська просунулися на 1600 км від Москви до Берліна, то за понад чотири роки війни в Україні російські сили на Донеччині просунулися приблизно на 60 км.
Окрему увагу приділяють проблемам із мобілізацією в Росії. Для компенсації втрат Кремль, за даними західних джерел, змушений залучати іноземців. Британський міністр оборони повідомляв про вербування громадян з Індії, Пакистану, Непалу, Куби, Нігерії та Сенегалу, часто – під хибними приводами. Також, за оцінками, значних втрат зазнали й військові з КНДР.
Матеріал також звертає увагу на політичний вимір. Державний секретар США Марко Рубіо відвідував Угорщину, де висловив підтримку прем’єр-міністру Віктору Орбану напередодні виборів. Орбан вважається одним із найбільш лояльних до Москви лідерів у Європі та неодноразово блокував рішення ЄС щодо допомоги Україні.
Аналітик підсумовує: розрахунок на швидке завершення війни через персональні домовленості з Кремлем ігнорує реальний стан російської економіки, армії та внутрішньої політики.
"Не сподівайтеся, що ті, хто вигідно піднявся на орбіту Путіна, спрямують свого одержимого благодійника до того, що в Стратегії національної безпеки Трампа, опублікованій у грудні, називається "швидким припиненням бойових дій в Україні", - підсумував Вілл.
Читають зараз:
