Тріщина у зв'язках між США та Європою — відносинах, які визначали світову політику з часів Другої світової війни, була чітко виражена в оновленій Стратегії національної безпеки Вашингтона, в якій Штати розкритикували Європу, пише Bloomberg.
Нова Стратегія національної безпеки США, опублікована адміністрацією американського президента Дональда Трампа й особисто підписана главою Білого дому, значно відхиляється від глобального порядку середини 20 століття, попереджаючи, що європейський континент стикається з “цивілізаційним знищенням” через десятиліття економічного спаду, а також політичних і культурних провалів.
“Дні, коли Сполучені Штати підтримували весь світовий порядок, як Атлант, минули”, — йдеться в документі.
Ця стратегія, по суті, кодифікує те, що було очевидним протягом місяців з моменту повернення Трампа до Білого дому: США зосередили увагу на власному “задньому дворі” й бачать розбіжність між доктриною Трампа “Америка перш за все” та європейськими країнами, що входять до НАТО.
Стратегія Трампа майже не згадує війну РФ проти України аж до кінця і повторює знайоме виправдання вторгнення російського диктатора Владіміра Путіна, стверджуючи, що США повинні зосередитися на “завершенні уявлення про НАТО як союз, що постійно розширюється”. Щодо Китаю, то документ головним чином закликає союзників США в Азії витрачати більше на оборону, зокрема для допомоги в захисті Тайваню.
Стратегія — типовий “м'який” документ, що не має юридичної ваги, не містить нових політичних директив, але втілює офіційну політичну риторику нинішньої адміністрації США — часто шокуючий, “неортодоксальний” і економічно деструктивний підхід до світових справ, що включає тарифи, роздуми про вторгнення в Канаду, тиради проти України та постійні контакти з Пекіном і Москвою.
У документі не використовується жорстка лексика, яку Трамп застосовував цього року в ООН, коли попередив, що деякі “країни йдуть до пекла”, але суть повідомлення залишається такою самою. Стратегія також наголошує на комерційній дипломатії та зовнішній політиці, що сприяють пожвавленню економіки США, яку документ називає “основою глобального становища та необхідним фундаментом збройних сил” Америки.
Попередні версії стратегії за часів колишнього президента США Джо Байдена та першого терміну Трампа зосереджувалися на загрозі з боку Китаю та інших супротивників і співпраці з союзниками, а не на критиці Європи.
У цій стратегії не згадується країна-вигнанець Північна Корея. Не згадується і Венесуела, якій США активно погрожували наземними ударами. Водночас риторика щодо традиційних геополітичних суперників — Росії та Китаю, дуже стримана, особливо порівняно зі стратегією безпеки 2017 року під час першого терміну Трампа, в якій зазначалося, що ці дві країни “хочуть сформувати світ, протилежний цінностям та інтересам США”.
Цього разу документ звинувачує американські “еліти” у провальній політиці щодо Китаю, стверджуючи, що ця країна “стала багатою і могутньою, і використовувала своє багатство та владу для отримання значної переваги”. Документ підкріплює обіцянку Трампа “відновити рівновагу” в економічних відносинах з Китаєм шляхом співпраці з союзниками.
У стратегії згадуються китайські, зокрема, державні компанії, які досягли успіху в побудові фізичної та цифрової інфраструктури, а також визнається, що Америка та її союзники ще не сформулювали, а тим більше не реалізували спільний план для так званого Глобального Півдня.
У документі зазначено, що стримування китайського вторгнення на Тайвань залишається пріоритетом, але американські збройні сили “не можуть і не повинні робити це самостійно”, підкреслюючи, що країни регіону повинні збільшити видатки на оборону й надати армії США більший доступ до портів та інших об'єктів.
Хоча в документі лише коротко згадується вторгнення Росії в Україну, у стратегії підкреслюється, що зусилля США з припинення війни спрямовані на стабілізацію європейських економік, запобігання ескалації та відновлення “стратегічної стабільності” з Росією — мета, яка відображається у спробах адміністрації Трампа включити економічне співробітництво між Вашингтоном і Москвою в мирний процес.
Стратегія не покладає провини за вторгнення на Москву, а використовує війну РФ проти України для подальшої критики Європи та висловлення розчарування нездатністю Трампа покласти край війні.
“Це покладає тягар відповідальності на Європу, оскільки вона є нашим найближчим союзником і партнером, і саме вона, як ніхто інший, може щось зробити, оскільки Європа є багатою і спроможною”, — каже старший науковий співробітник Центру відновлення Америки Сумантра Майтра.
Європейські лідери намагаються сформулювати узгоджену відповідь з лютого, коли віцепрезидент США Джей Ді Венс виступив із критикою на адресу ЄС.
Документ також містить натяк на позиціонування Трампа як “президента миру”, а також новий акцент на тому, як заснована на бізнесі дипломатія може допомогти вирішити конфлікти. У розділі, присвяченому Африці, стратегія пропагує комерційне співробітництво в регіонах, де панують напружені відносини.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →