Президент США Дональд Трамп поставив ультиматум Європі, не ставши вводити вторинні санкції проти покупців російської нафти. Чому він вирішив говорити про це з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном і чи є шанс натиснути на Росію - розбирався РБК-Україна.
Президент США Дональд Трамп уже кілька місяців погрожує запровадити додаткові мита на товари з країн, які купують нафту в Росії. По суті, це санкції щодо РФ, оскільки в теорії такий крок має змусити країни відмовитися від закупівель російської нафти й істотно скоротити доходи країни-агресора.
Використовуючи факт закупівель російської нафти Індією, Трамп у серпні запровадив торговельні санкції щодо товарів із цієї країни. Але не зробив того ж щодо Китаю - найбільшого покупця нафти з РФ.
Поки що американські мита не дали очікуваного ефекту. Індія продовжує купувати нафту в Росії, щоправда, обсяги імпорту до кінця року можуть трохи зменшитися.
Підтримуючи імідж рішучого політика, у вересні Трамп висунув умову для застосування вторинних мит. Він заявив, що може ввести їх лише після того, як країни ЄС і НАТО теж відмовляться від російської нафти.
"Я готовий запровадити серйозні санкції проти Росії, коли всі країни НАТО почнуть робити те саме, і коли всі країни НАТО припинять купувати нафту в РФ", - заявив Трамп 13 вересня.
Уже через 10 днів він знову висловив невдоволення триваючими закупівлями російської нафти.
"Неприпустимо, але навіть країни НАТО не припинили закупівлі російських енергоресурсів. Мені це дуже не подобається. По суті, вони фінансують війну проти самих себе", - сказав президент США.
Хто в НАТО має відмовитися від російської нафти
Говорячи про членів ЄС і НАТО, Трамп насамперед має на увазі Словаччину та Угорщину, які продовжують купувати російську нафту. Ці дві країни отримали безстроковий виняток від Єврокомісії і не потрапили під її рішення про заборону імпорту нафти з РФ, ухвалене ще 2022 року. Загалом обсяг закупівель у РФ становить лише 3% імпорту сирої нафти в ЄС порівняно з приблизно 27% до початку масштабної війни в Україні.
Із членів НАТО, що не входять до ЄС, лише Туреччина продовжує закупівлі нафти в РФ. Вона залишається третім за обсягом імпортером російської нафти після Китаю та Індії. У 2024 році обсяг закупівлі склав понад 15 млн тонн.
Російська нафта переробляється на турецьких НПЗ. Отримані бензин, дизель, мазут і авіапаливо використовується для внутрішнього споживання та імпортуються в інші країни вже як турецький товар. Покупцями турецьких нафтопродуктів, здебільшого дизеля, є і країни ЄС.
Позиція Словаччини та Угорщини
Володимир Зеленський на початку вересня провів зустріч із прем'єром Словаччини Робертом Фіцо, на якій обговорювали тему закупівель російської нафти.
Зеленський сказав, що "довго говорив" із Фіцо і розуміє складнощі пошуку Словаччиною альтернативи російській нафті. "Я знаю складнощі, пов'язані з логістикою постачань енергоресурсів у європейські країни... Я прекрасно розумію Словаччину. Вони, напевно, готові шукати альтернативні шляхи і це хороша новина. Але погана новина в тому, що прем'єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан - ред) поки не готовий до цього. Я думаю, що це помилка. Але вся Угорщина не повинна платити за помилку однієї людини", - заявив Зеленський.
Нафта в Угорщину з Росії йде нафтопроводом "Дружба" через Україну. Потім частина сировини прямує для переробки на НПЗ у Словаччині, які належать угорській компанії MOL.
У Будапешті вже відреагували на слова Трампа, заявивши, що не бачать альтернативи російським поставкам нафти. "Ми повністю підтримуємо зусилля американського президента щодо досягнення миру. Однак ми не можемо змінити реальність нашого географічного положення", - заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Він наголосив, що Угорщина не має можливостей замінити чинний трубопровідний шлях постачання не лише нафти, а й газу, на морський.
"Ми - країна без виходу до моря. Було б чудово, якби ми мали доступ до моря, могли побудувати НПЗ або термінал СПГ і підключитися до глобального ринку. Але це не так", - сказав головний дипломат Угорщини.
Трамп розраховує на Орбана
Але Трамп, схоже, бачить можливість домогтися згоди Угорщини на відмову від закупівель нафти в Росії. "Він (Віктор Орбан - ред.) мій друг, я з ним ще не розмовляв. Але в мене таке відчуття, що якби я це зробив, він би зупинився. Я думаю, що я зроблю це", - заявив президент США.
На те, що Трампу вдасться переконати Орбана відмовитися від російської нафти, сподівається і Зеленський. "Я сподіваюся, що президент Трамп врегулює це питання. Він знає Орбана", - сказав Зеленський. Він також вважає, що і главам інших країн ЄС варто поговорити з угорським прем'єром на цю тему.
Однак, на думку Зеленського, США могли б застосувати санкції, не чекаючи відмови ЄС від закупівель російської нафти.
"США самі можуть зробити сильні кроки, і ми б дуже (цього - ред.) хотіли. США хочуть, щоб були паралельні процеси - і їхні кроки, і процеси в європейських країнах. І я сказав президенту, що ми дуже б хотіли, щоб США... Вони самі можуть робити такі сильні кроки", - сказав Зеленський.
Він зазначив, що в ЄС можуть бути розбіжності щодо цього питання й ухвалення рішення може затягнутися. "Ви знаєте яка Європа велика й іноді в якомусь питанні може не бути єдності. Тому можна не чекати (рішення ЄС - ред.). Хотілося б, щоб Америка йшла вперед. Ми про це говоримо", - сказав Зеленський.
Тиск санкцій може послабитися
Але санкційний тиск може не тільки не посилитися, а навіть послабитися, причому вже до початку зими.
У межах 18-го санкційного пакета ЄС знизив стелю ціни для російської нафти з 60 до 47,6 доларів за барель - вона почала діяти з вересня. Принцип встановлення стелі такий: середня ціна нафти за останні 3 місяці мінус 15%. Виходячи з розміру стелі, середня ціна нафти на момент встановлення становила 56 доларів за барель.
Перегляд стелі передбачено через 3 місяці. З огляду на те, що в серпні та вересні ціни на нафту були вищими за 60 доларів, у разі перегляду стелі, її рівень може збільшитися, що зіграє на користь РФ. Однак президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що консенсусу з питання перегляду стелі навряд чи буде досягнуто.
Що стосується закупівель нафти, то, на його думку, у Словаччини та Угорщини є можливість замінити російську нафту поставками з Азербайджану. Найбільша нафтогазова компанія Угорщини MOL має частку до 10% в азербайджанській групі родовищ Азері-Чираг-Гюнешлі і в нафтопроводі Баку-Тбілісі-Джейхан.
"Думаю, у США знайдуться люди, які покажуть Орбану мапу, якщо вони із Сіярто забули щось. Покажуть, де розташований нафтопровід Адрія (з'єднує морський термінал у Хорватії з Угорщиною і Словаччиною - ред.) і ще запропонують купити американську нафту. Якщо обговорення питання вийшло на рівень президента США, то очевидно, йде лобіювання питання (заміни джерела нафти - ред.)", - зазначив Гончар.
До речі, міністр енергетики США Кріс Райт уже заявив, що весь весь газ і нафту, що надходять до ЄС із Росії, може бути замінено американським ресурсом. "США готові вже сьогодні заміщати весь російський газ, що надходить до Європи, а також усі російські нафтопродукти", - сказав Райт.
Але вже зараз, незважаючи на публічні заяви про неможливість відмови від російської нафти, угорці промацують альтернативні маршрути. "MOL готує танкер, можливо, він уже вийшов із турецького Джейхана з азербайджанською нафтою Azeri Light. Він зайде через Середземне море в Хорватію і трубопроводом в Угорщину", - повідомив Гончар.
Фактично, якщо очікування Трампа виправдаються і Угорщина зі Словаччиною все-таки відмовляться купувати російську нафту, то теоретично шанси на введення вторинних санкцій США щодо Росії збільшаться. Але це лише в тому разі, якщо президент США не вимагатиме виконання своїх умов повною мірою. Тобто не чекатиме відмови Туреччини від закупівель російської нафти. Поки що експерти скептично оцінюють таку можливість. Більший ефект очікується від нарощування обсягів видобутку нафти і зниження цін на неї.
У жовтні країни ОПЕК+ планують продовжити збільшення видобутку нафти, розпочате ще у квітні. Добовий обсяг зросте на 137 тисяч барелів. Це не так багато як у попередні місяці, коли в травні-липні видобуток зростав на 411 тисяч барелів, у серпні та вересні - майже на 550 (за сумарної квоти на вересень 37,556 млн барелів). Однак, очікується, що після такого зростання в жовтні ціна нафти знову опуститься нижче 60 доларів. А зниження ціни нафти фактично означає скорочення експортного прибутку Росії, який згодом стає фінансовим ресурсом для продовження війни.
