У Києві міська влада вже формує списки маломобільних мешканців на випадок тривалої відсутності опалення через російські обстріли. Як запевняють посадовці, це допоможе міським службам оперативно надати допомогу та альтернативне житло людям у разі виникнення критичної ситуації.
За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, роботу з формування списків громадян, які можуть потребувати допомоги у разі блекауту, розпочали ще у травні.
«Власне, це наслідок аналізу минулої зими, коли через російські обстріли місто частково залишилося без опалення та електроенергії. Тоді ми виявили велику кількість неспівпадінь з реєстрацією громадян. Тобто у нас соціальні служби не володіють повною інформацією про усіх, наприклад, самотніх громадян, які проживають у районі. Або ж людина переїхала до іншого міста або країни і не знялася з реєстру, а ми вважаємо, що вона мешкає у районі. Взагалі якщо людина жодного разу не укладала ніяких договорів або не отримувала соціальну послугу, соціальна сфера просто її не бачить, а Пенсійний фонд — це окрема структура, яка не підпорядкована місту і просто так контактів людей нам ніхто не дасть. Ми виявляли таких людей фактично у ручному режимі. Аби всього цього уникнути і формуються ці списки», — розповідає ТСН.ua Марина Хонда.
Місто вирішило завчасно мати на руках уже готові списки людей, які можуть потенційно потребувати допомоги у разі дуже складної ситуації взимку. Також посадовиця підкреслює, що у Києві мешкає велика кількість внутрішньо переміщених осіб, серед яких є багатодітні родини.
«Для того, щоб ідентифікувати максимально всіх, триває процес формування списків маломобільних осіб. Цим займаються у кожному з десяти районів Києва. На дверях під’їздів розміщені об’яви, щоб сусіди повідомляли про таких людей до соціальних служб, бо цілком ймовірно, що буде певний відсоток людей, яких ми не помітимо, через те, що людина не відкрила двері або виїхали на літо з міста», — розповідає заступниця голови КМДА.
Кого у першу чергу це стосується?
1. Діти з інвалідністю 1 та 2 групи. Цю категорію вважають найскладнішою, адже діти потребують стороннього догляду та кваліфікованих фахівців.
«Таких діток не можна просто взяти і, умовно кажучи, евакуювати у якийсь центр. У місці, куди перевезуть цих дітей, мають знаходитися фахівці — психологи, реабілітологи, дієтологи. Елементарне питання — харчування. До речі, дуже часто це специфічне харчування. І минулої зими батькам було дуже складно з такими дітьми», — пояснює Марина Хонда.
2. Одинокі люди похилого віку та маломобільні громадяни. Йдеться про людей, які самостійно не пересуваються або живуть самі вдома. Часто трапляється, що такі громадяни підписують договір зі знайомими, сусідами чи родичами, які відповідно до документа мають утримувати таку людину.
«Траплялися випадки, коли ми просто не знаходили опікунів, а бабуся чи дідусь залишалися самі у холодній квартирі. Проблема у тому, що за наявності договору ця бабуся має піклувальника, а по факту виявляється, що це не так, піклувальники свої обов’язки не виконували. Тому для нас дуже важливо потенційно зрозуміти кількість одиноких, маломобільних громадян, у яких нікого немає. Якщо у людини є родичі або діти, куди вона може переїхати, ми будемо мати цю інформацію і нею користуватися, знаючи загальну потребу, скільки людей можуть потребувати допомоги у випадку надзвичайної ситуації», — каже заступниця голови КМДА.
Як розподілятимуть ресурси між районами
За словами Марини Хонди, у Києві відсутня така кількість установ, яка б могла одночасно розмістити всіх охочих, тому розглядаються різні варіанти евакуації та тимчасового проживання.
«У нас чотирьохмільйонне місто, і у ньому тільки дітей з інвалідністю 15 тисяч, майже 120 тисяч людей з інвалідністю. Кожен район формує списки таких громадян. Ми вже маємо попередні дані і зараз зводимо загальні цифри по районах. Кожен з 10 районів буде відрізнятися по цифрах. Згадайте минулу зиму, коли Деснянський район залишився повністю без тепла, а, наприклад, у Святошинському воно було. Тому можлива допомога районів один одному з перевезення та розміщення маломобільних людей. Зараз ми всю цю інформацію аналізуємо конкретно по групах, по підгрупах. Наприклад, багатодітні родини, які теж можуть потребувати допомоги», — каже Марина Хонда.
Торік траплялися випадки, коли рідні залишали своїх немічних батьків і виїжджали з міста, а потім телефонували у соціальні служби з проханням про допомогу.
«Зробити це фізично було просто неможливо через низку причин. Тому зараз ми закликаємо киян подбати про своїх стареньких, які можуть залишитися у холодний період наодинці: вони мають потрапити у цей список, щоб ми могли у разі потреби надати їм допомогу і така людина не загубилася. Також важливо, щоб сусіди повідомляли нам про таких людей, і допомога до них дійшла вчасно», — зазначає посадовиця.
До речі, об’єкти та місця для розміщення маломобільних громадян уже готують.
«Про те, де саме будуть розміщені люди, з міркувань безпеки, ми офіційно будемо повідомляти пізніше. Такі приміщення вже формуються», — підсумовує Хонда.
Читають зараз: Милі, страхувальники та персональні дані: навіщо зберігати посадковий талон та як його правильно утилізувати.
