Після ударів РФ по логістичній інфраструктурі великі продуктові мережі "Сільпо", "Фора" та Thrash – зіткнулися з тимчасовими перебоями в постачанні свіжих і охолоджених товарів.
Про масштаб втрат, терміни відновлення та вплив на ціни РБК-Україна запитало у експертів.
У ніч на 5 серпня російська атака зруйнувала розподільчі центри мереж "Сільпо" та "Фора", які входять до Fozzy Group. У "Форі" повідомили, що всіх працівників, які перебували на території складів, евакуювали, загиблих немає, але компанія втратила значну частину товарних запасів, техніки й обладнання. У "Сільпо" лише лаконічно подякували гостям за підтримку у соцмережах, не згадуючи про сам удар.
Обидві мережі запевнили, що продовжують працювати і відновлюють постачання, хоча окремих товарів тимчасово може не бути на полицях.
Наскільки серйозний дефіцит холодних складів
Олександр Бондаренко, CEO Бюро інвестиційних програм, засновник платформи GreenInvest у коментарі РБК-Україна розповів, яких змін зазнала холодова логістика через погіршення безпеки.
Найгостріша ситуація нині склалася в Києві та області, де мешкає приблизно 5,5 млн людей і зосереджено найбільший попит на продукти.
У столичному регіоні знищено орієнтовно 80–100 тис. кв. м складів холодного зберігання – саме звідти йшли м'ясо, охолоджена продукція, молочка, фрукти й овочі, які мають температурний режим 0…+4°C.
Возити такі категорії з інших областей за 300–400 км, за словами Бондаренка, економічно недоцільно.
Фото: у м'ясному відділі магазина "Сільпо", що в центральній частині Києва, недостатньо товарів (РБК-Україна)
Вільних площ відповідного класу в регіоні обмаль: за оцінкою експерта, це приблизно 20–30 тис. кв. м складів переважно більш старого, ще радянського формату – гіршої якості, ніж знищені об'єкти класу А-мінус.
Тобто наявні потужності покривають лише 20–30% втраченого. Будівництво нового невеликого холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м займає щонайменше 6-12 місяців.
Саме тому, вважає Бондаренко, реальна перспектива – децентралізація: заміна одного великого розподільчого центру мережею дрібніших хабів з тією ж технологією охолодження.
Але таке дроблення підвищить операційні витрати: обслуговування великого автоматизованого складу потребує 20–30 працівників, тоді як мережа менших об'єктів – уже 60–70 людей, плюс додаткова техніка для завантаження й сортування.
За розрахунками експерта, це додасть логістиці 10–15% витрат, а для дешевих і важких товарів, як айран або кефір, де логістична складова в собівартості сягає 15%, – ще до 5–6% до ціни на полиці.
Чи витримає пряма доставка і що зникло з магазинів
Ритейлери – "Сільпо", АТБ, Novus – уже домовляються з виробниками доставляти товар безпосередньо в кожен магазин в обхід зруйнованих РЦ.
Але, за словами Бондаренка, для виробника – це нереалістично: доставка, наприклад, у 1300 магазинів АТБ підвищить логістичні витрати не на 10–15%, а вдвічі-втричі, що може відбитися на цінах ще на 15–20%.
"Проблема й у тому, що самі магазини не мають достатньо складських площ, аби приймати одночасно сотні палет від різних постачальників", – пояснює Бондаренко.
Наслідки перебоїв уже помітні на полицях: частина фруктово-овочевої продукції в "Сільпо" тепер надходить із західних областей та з-за кордону, зокрема з Польщі.
В окремих районах Києва також зникли деякі тютюнові вироби – ймовірно, через пошкодження складів готової продукції JTI та Imperial Brands Україна внаслідок атаки РФ 5 серпня.
Держава, за словами Бондаренка, могла б допомогти серією кроків, які включають такі заходи як:
- бронювання водіїв і будівельників, які відновлюють пошкоджену інфраструктуру;
- державна програма страхування воєнних ризиків під 3-4% для нових логістичних об'єктів, оскільки комерційні страхові компанії зараз виставляють тариф 8–10% від вартості будівлі на рік, що для більшості проєктів непідйомно.
Логістичне плече та імпорт
Подорожчання логістики відчутне і на іншому напрямку – імпорті через сухопутні кордони.
Економіст Борис Кушнірук зазначає, що обмеження в портах Великої Одеси частково компенсуються переорієнтацією вантажів через порт Констанца в Румунії та наземні маршрути через Угорщину, Польщу і Словаччину.
За його словами, це збільшує логістичне плече й може спровокувати зростання цін, проте конкуренція серед постачальників залишається достатньою, щоб стримати різкі цінові стрибки.
Читають зараз: Чому радянське вершкове масло було жовтішим від сучасного: головний секрет бета-каротину.
