Українські науковці вперше провели комплексний аналіз впливу повномасштабної війни на стан атмосферного повітря. Дослідження охоплює період 2019–2024 років і демонструє як миттєві наслідки ракетних і дронових ударів, так і довгострокові зміни в атмосфері.
Результати опубліковані у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research.
Перший багаторічний аналіз впливу війни
Дослідження очолив науковець Михайло Савенець. У роботі використали дані супутникового моніторингу, дистанційного зондування та наземних вимірювань.
Фахівці проаналізували тисячі ракетних і дронових атак та оцінили:
- короткострокові сплески забруднення після ударів;
- сезонні коливання;
- міжрічні зміни на тлі накопичувального ефекту війни.
Встановлено, що одразу після обстрілів концентрація шкідливих речовин у повітрі зростала на 100–400%, а в окремих випадках — більш ніж на 1000%.
Довготривалі зміни атмосфери
Науковці також зафіксували суттєві довгострокові зміни у структурі викидів та джерелах забруднення повітря. На стан атмосфери вплинули руйнування промислових підприємств, перебої в енергосистемі, масове використання дизельних генераторів, міграція населення та зміна транспортної активності.
Загалом концентрація зважених частинок у великих містах знизилася, однак у прифронтових регіонах вона, навпаки, зросла приблизно на 14%. Водночас рівень діоксиду сірки підвищився у районах, де почали активніше використовувати більш “брудні” види палива. Показники діоксиду азоту скоротилися на 10–30%, що пов’язують зі спадом промисловості та транспортного навантаження, а рівень монооксиду вуглецю переважно також зменшився.
Парадокс: загальне зниження забруднення
Супутникові дані показали несподівану тенденцію — над більшістю території України рівень атмосферного забруднення загалом зменшився.
Зокрема, вміст NO₂ знизився навіть у великих містах і поблизу фронту. Причиною називають різке падіння промислової активності та транспортного навантаження через руйнування інфраструктури.
Показовим прикладом стало суттєве зниження забруднення в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату “Азовсталь”.
Подвійний ефект війни
Науковці наголошують, що повномасштабна війна має суперечливий вплив на атмосферу. З одного боку, скорочення економічної активності зменшило регулярні викиди. З іншого — бойові дії спричиняють локальні, але дуже інтенсивні сплески забруднення, які становлять серйозну загрозу для здоров’я населення.
Дослідження вперше системно показало, як саме війна змінює екологічну ситуацію в Україні та чим фактично дихають українці в умовах тривалих бойових дій.
Війна вже завдала масштабної шкоди клімату України
За чотири роки повномасштабної війни довкілля України зазнало серйозних втрат. Від лютого 2022 року в атмосферу потрапило близько 311 мільйонів тонн еквіваленту вуглекислого газу.
За даними Ініціативи з обліку парникових газів у війнах (IGGAW), 37% цих викидів пов’язані безпосередньо з бойовими діями — спалюванням пального військовою технікою, авіацією та флотом. Ще майже чверть припадає на масштабні пожежі, які виникали на лінії фронту або поблизу неї.
Україна вже вимагає від Росії компенсації кліматичних збитків. Отримані кошти планують спрямувати на екологічно безпечну післявоєнну відбудову. Загальна сума претензій оцінюється приблизно у 57 мільярдів доларів.
Відбудова може стати новим екологічним ризиком
Водночас екологи попереджають, що швидке відновлення економіки може створити нові загрози для природи. Масштабні інвестиції у видобуток ресурсів, інфраструктуру та промисловість здатні посилити тиск на довкілля, якщо екологічні стандарти відійдуть на другий план.
За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, у багатьох країнах відбудова після воєн інколи завдавала природі навіть більшої шкоди, ніж самі бойові дії. Експерти закликають поєднати економічне відновлення України з жорсткими природоохоронними вимогами, щоб уникнути довгострокових екологічних наслідків.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →