У березні до України надійшов перший транш на 4,5 мільярди євро в рамках програми Європейського Союзу Ukraine Facility. Надалі отримувати гроші за цією програмою, загальна сума якої становить 50 мільярдів євро, буде складніше, оскільки це безпосередньо залежатиме від проведення реформ. Зокрема, для боротьби з корупцією та відмиванням грошей наша країна повинна буде зробити більш доступною для контролюючих органів інформацію про банківські рахунки громадян та обіг коштів на них. "Апостроф" з'ясовував, чи є в цій реформі загроза для банківської таємниці.
У рамках боротьби з корупцією та відмиванням коштів Україна зобов'язується створити та запровадити Єдиний реєстр банківських рахунків юридичних та фізичних осіб. Запуск реєстру, за програмою Ukraine Facility, заплановано на 2027 рік.
Зокрема, "Національна стратегія доходів" передбачає надання податковим органам доступу до банківської інформації громадян, зокрема про рух коштів на їх рахунках. Щоправда, цьому має передувати "відновлення довіри платників податків до податкових органів", а також деперсоніфікація даних про платників податків – тобто замість назв та прізвищ у реєстрах будуть лише номери, що принаймні теоретично виключить можливість корупції з боку фіскалів.
Питання довіри
З одного боку, ці заходи подаються як європейські стандарти, які Україна має запровадити як кандидат на вступ до ЄС. Але з іншого боку, сьогоднішні реалії змушують задуматися про те, чи не стануть ці заходи зручним інструментом тиску на громадян і бізнес.
За словами експерта в галузі оподаткування Олександри Томашевської, найшвидше такий реєстр буде чимось на зразок реєстрів рухомого та нерухомого майна.
"Звичайно, він не буде публічний, йдеться про те, що він існуватиме. І, умовно кажучи, якщо чоловік не платить аліменти, то якщо є стягнення виконавчої служби, нотаріус зможе отримати доступ до переліку рахунків, щоб гарантовано стягнути з нього потрібну суму”, – пояснила вона “Апострофу”.
Щоразу, коли в якомусь банку (або в небанківській установі) відкриватиметься рахунок, відповідна інформація надсилатиметься до податкових органів.
"Вона і зараз відправляється, але лише по підприємцях. І поки інформація про цей рахунок не з'являється у податковій, рахунок у роботу не запускається, - розповідає Томашевська. - Щодо звичайних фізичних осіб, то такої вимоги зараз немає. Але вона буде, і це буде просто інформування. Номер рахунку, його назва і де він відкритий, - він потрапляє до реєстру, але це не означає, що рух коштів буде комусь видно".
Водночас про доступ податківців до рахунків йдеться у вищезгаданій Національній стратегії доходів.
"Вони хочуть спочатку усунути корупційні ризики, тому що працівники податкових органів, якщо бачитимуть обсяги рухів коштів по рахунках, можуть зловживати цією інформацією. Я вже не говорю про те, що вони нею відверто торгують", - наголосила Олександра Томашевська.
Таким чином, українське суспільство поки що не готове до тієї фінансової прозорості, про яку йдеться у плані Ukraine Facility.
"Насамперед, через низький рівень довіри до контролюючих органів - громадяни та бізнес побоюються зловживань такою чутливою інформацією", - каже "Апострофу" аналітик компанії Центр біржових технологій (ЦБТ) Максим Орищак.
Якщо розглядати різні сценарії запровадження єдиного реєстру рахунків та доступу до них з боку податківців, то, за словами експерта, у найсприятливішому з них йтиметься про підвищення ефективності.
"Влада на основі цієї інформації зможе краще управляти економікою. Це стосується і коригування податкової системи - стане можливою прогресивна шкала (оподаткування) щодо фізичних осіб та бізнесу. Також стануть доступні точніші держпрограми підтримки громадян і бізнесу", - зазначив аналітик.
У найгіршому ж варіанті реєстр використовуватиметься лише задля тиску, передусім на бізнес. Оскільки в умовах високої корупції володіння інформацією, яка в ньому буде міститися, відкриє широкі можливості для рейдерства.
"Однак реальність, найімовірніше, буде десь посередині", - резюмує Орищак.
Розкажи мені свої таємниці
До речі, у Євросоюзі, чиї стандарти ми ніби хочемо впровадити у себе, податкові органи не мають доступу до рахунків громадян.
"У Європі навпаки дуже захищені дані. Там громадянин декларує свої доходи і відповідну декларацію подає до банку, - каже Олександра Томашевська. - Тобто інформація рухається у зворотному напрямку - не можна оперувати рахунком, якщо не подано дані, що ці доходи легальні".
То що ж у такому разі буде з банківською таємницею в нашій країні? Чи буде вона певною мірою захищена, чи від повної фінансової прозорості нам нікуди не подітися?
"Українські банки і так друзі податкової, - каже Олександра Томашевська. - Але банківська система намагається все ж таки гроші заробляти. І, якщо вони почнуть по повній, як кажуть, "стукати", то вони просто втратять клієнтів. Банки чудово розуміють, що велика кількість клієнтів не сплачує податки, не декларує доходи, і тому вони намагаються "петляти" між відповідальністю перед державою та бажанням щось заробити на цьому ринку, що падає".
Таким чином, якщо влада добиватиметься повного доступу до рахунків громадян, люди знімуть з них усі гроші. Для розуміння – поява інформації про те, що в законопроекті про мобілізацію є пункт про можливе блокування банківських рахунків ухилянтів, призвела до того, що з банківських рахунків було виведено величезні суми. Очевидно, що у разі загрози банківській таємниці для всіх українців зняття грошей буде масштабнішим. А якщо не буде коштів на рахунках та самих рахунків, банківська система сильно постраждає.
Саме тому, вважає Томашевська, тотального стеження за банківськими рахунками та обігом коштів по них не буде.
"Люди думають, що всі сядуть стежити за кожною їхньою транзакцією - і з цього сплати, і з цього сплати. Я не думаю, що так буде, хоча, звичайно ж, податкова про таке мріє", - вважає експерт.
Втім на думку Максима Орищака, після створення реєстру банківських рахунків та забезпечення доступу до них податківців захищені банківською таємницею дані стануть набагато більш відкритими.
"А при збереженні високого рівня корупції "таємниць" може не залишитися", - резюмував аналітик.
