Зарплати держслужбовців в Україні з 2024 року нараховуватимуться по-новому. Зокрема, очікується, що частка усіляких доплат у винагороді чиновників суттєво впаде, а розміри посадових окладів навпаки виростуть. "Апостроф" розбирався, що ще зміниться в системі оплати праці чиновників, чи дозволять новації залучити на держслужбу спеціалістів із бізнесу та чи будуть вони корисними у боротьбі з корупцією, яку влада хоче прирівняти до державної зради.
Премій стане менше
В Україні з 2024 року може бути запроваджено нову систему оплати праці державних службовців. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Поки що відповідний законопроєкт пройшов лише перше читання у Верховній Раді. Проте прем’єр сподівається, що депутати встигнуть його прийняти в цілому як закон до Нового року. Тим часом, уряд вже закладає норми майбутнього закону в проєкт державного бюджету на 2024 рік.
На думку Дениса Шмигаля, зміни в оплаті праці дозволять прибрати недоліки, які сьогодні є в порядку оплати роботи чиновників.
"Нова система посилить роль посадового окладу та допоможе усунути зловживання при нарахуваннях додаткових виплат і премій. Зміни в оплаті праці спрямовані на зменшення диспропорцій та справедливий підхід до встановлення заробітних плат державних службовців", - написав він в своєму телеграм-каналі.
Якщо оптимізм прем’єра є обгрунтованим, і депутати впораються з остаточним ухваленням закону до прийняття бюджету на наступний рік, працівників державних установ в найближчому майбутньому очікують досить радикальні новації.
Згідно з законопроєктом, всі посади на державній службі будуть розподілені на ранги. Завдяки цьому будуть знівельовані відмінності, які існують між різними органами влади. Співробітники одного рангу будуть отримувати однакову оплату, незалежно від того, в якому міністерстві чи відомстві вони працюють.
При цьому буде радикально змінено принцип встановлення розміру заробітної плати. Для того, щоб зробити державну службу конкурентною порівняно з роботою в бізнесі, планується протягом п'яти років довести розмір зарплати на державних посадах до 70-90% від зарплати на аналогічних посадах в приватному секторі. Щоб встановити цей рівень, уряд буде щороку проводити дослідження зарплат на підприємствах.
При цьому законопроєкт передбачає, що мінімальний рівень посадового окладу держслужбовця не може бути меншим за два прожиткових мінімуми для працездатних осіб. Зараз цей показник дорівнює 2684 гривням, тож мінімальний оклад чиновника не має буди менш ніж 5368 гривень. Проте не виключено, що розмір прожиткового мінімуму в 2024 році буде збільшено, тож і сума мінімального окладу теж буде вищою.
Також з метою усунення нерівності між різними категоріями службовців встановлюється, що максимальний розмір окладу не може перевищувати 15 мінімальних окладів, тобто 80 520 гривень.
"Це безумовно правильне рішення, - каже у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. - Оплата праці держслужбовців протягом багатьох років є великою проблемою для України. Значна кількість людей працює за маленькі зарплати у 9-10 тисяч гривень. З іншого боку, керівники, що мають доступ до розподілу коштів, можуть виписувати собі величезні премії. Це породжує величезні дисбаланси в оплаті праці. Новий порядок дозволить їх вирівняти, дещо піднявши зарплату одним і обмеживши виплати іншим".
Щоб ефективніше досягти такого вирівнювання, закон також встановлює обмеження на ряд додаткових виплат. Зокрема максимальний розмір доплати за вислугу років пропонується знизити з нинішніх 50% до 30%.
Також будуть обмежені розміри премій чиновників. Згідно з законопроєктом, вони не зможуть перевищувати 30% від окладу. Таким чином, чиновники втратять можливість виписувати собі величезні премії, розміри яких часто викликають значне суспільне незадоволення.
При цьому законопроєкт пропонує визначити, що максимальний преміальний фонд державного органу зможе складати лише 20% від суми окладів його співробітників. Тож виписати всім підлеглим по 30% премії керівники не зможуть (хоча себе, вірогідно, вони не скривдять).
"Зниження ваги премій в зарплаті - правильна ідея, - заявив виданню редактор сайту "Наші гроші" Юрій Ніколов. - Це зробить чиновників менш залежними від "хотілок" начальства. Зараз часто буває так, що оклад - 15 тисяч, а ще 40 тисяч складають різні премії. І їх отримання залежить виключно від начальства. Це забирає у працівника можливість відстоювати власну думку, протидіяти корупції або, наприклад, сексуальним домаганням з боку керівника".
Оскільки в майбутньому при визначенні розмірів зарплат чиновників уряд повинен буде відштовхуватися від оплати праці в комерційних структурах, новий порядок, скоріше за все, буде означати збільшення окладів працівникам, частина з яких сьогодні, як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, отримує зарплату нижче мінімальної. Так вийшло через те, що після російського вторгнення було накладено мораторій на підвищення зарплат в державному секторі. Тож, коли в Україні збільшилася "мінімалка", співробітники з такими зарплатами підвищення не отримали.
Водночас слід очікувати і зростання окладів вищих посадовців, які, нагадаємо, мають бути лише трохи меншими ніж зарплати топ-менеджерів провідних підприємств. А це може викликати звичне незадоволення людей, які традиційно нервово реагують на те, що чиновники отримують велику грошову винагороду.
"Це дійсно проблема нашого суспільства, - вважає Олег Гетман. - Проте її треба долати, оскільки без достойної оплати не вдасться залучити до роботи в уряді кваліфікованих фахівців і успішних бізнесменів. Тому потрібно вести просвітницьку роботу, пояснюючи людям, що чиновник, якому доводиться вирішувати складні задачі й нести велику відповідальність, повинен отримувати зарплату, яка відповідає рівню оплати аналогічної праці в приватному секторі".
На думку експерта, нова система оплати праці буде обходитися бюджету дещо дорожче, ніж нинішня. Проте завдяки залученню на державну службу кваліфікованих фахівців, в середньо- і довгостроковій перспективі це рішення сприятиме економічному зростанню і підвищенню доходів бюджету на більші суми, ніж витрачено на зарплатню.
Чи прийдуть фахівці
Прихід до влади професіоналів з бізнес-структур дійсно міг би покращити якість державного управління. Адже сьогодні в українському уряді критично бракує справжніх фахівців. Причому, не лише на посадах міністрів.
"Величезні проблеми пов’язані з низовим менеджментом, - говорить Юрій Ніколов. - Наприклад, співробітники Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури, які опрацьовують проєкти з мільярдними кошторисами, мають оклади по 15 тисяч гривень. Спитайте себе, якої кваліфікації, розуму та здібностей спеціаліста можна знайти на зарплату 15 тисяч гривень? Їм, звичайно, додають преміями до 25-30 тисяч. Але все одно це гроші, на які не знайдеш провідних фахівців. Якщо чиновник заробляє менше, ніж офіціант в кафе, то це означає, що в уряді працюватимуть люди, яких не взяли в офіціанти".
Проте в умовах вітчизняної дійсності надії на те, що вищі зарплати приваблять більш кваліфікованих спеціалістів, можуть і не справдитися.
"Варто пам’ятати, що при ухваленні рішення про перехід на державну службу зарплата є не єдиним і часто не головним аргументом, - пояснює "Апострофу" колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян. - Зазвичай людина йде на це, прагнучи визнання з боку суспільства і кар’єрного зростання. Вона розраховує на те, що, провівши корисні для держави реформи, здобуде цінний досвід, підвищить свій авторитет в професійному колі. І через кілька років, зробивши справу, зможе повернутися в приватний сектор, отримавши набагато кращу позицію й зарплату".
Проте, на думку експерта, для того, щоб така схема дійсно працювала, окрім достойної оплати праці потрібно виконання двох обов’язкових умов: політичної волі влади аби реально змінити стан справ у країні і якісної роботи правоохоронної та судової системи, яка дозволить людям при потребі захистити своє ім’я та репутацію.
"На даний момент, попри велику кількість розмов про реформи, жодна з цих умов в Україні не виконується, - вважає Омелян. - Тому насправді, коли людина приходить в уряд і намагається щось змінити, проти неї розв’язується бурхлива кампанія з компрометації, відкривається декілька кримінальних справ. Цілий ряд реформаторів, які працювали в попередніх урядах, сьогодні в судах вимушені захищати свою репутацію. І їхні витрати на адвокатів є набагато вищими, ніж зарплати, які вони будь коли отримували на держслужбі".
Такі справи мають сумні наслідки не лише для безпосередніх учасників. За судами уважно спостерігають інші фахівці з приватного сектору. І все це не викликає у них бажання йти на державну службу.
"В той же час у корупціонерів немає жодних причин для сумнівів, - продовжує Володимир Омелян. - Вони знають, на що йдуть, репутаційних втрат вони не бояться. Натомість вони інтегровані з владою та мають гарантії безкарності, навіть на той випадок, якщо їх спіймають за руку".
Пряник без батога не працює
Чиновницькі зарплати дійсно є однією з найбільш обговорюваних тем в контексті боротьби з корупцією. І єдності в суспільстві по відношенню до неї немає. З одного боку, очевидно, що не можна вимагати від людини з маленькою зарплатою виконання кваліфікованої роботи з величезними коштами та відповідальністю. З іншого, суспільство вже мало нагоду переконатися, що високі зарплати не є самі по собі засобом запобігання корупції.
"Свого часу керівному складу "Укрзалізниці" були призначені величезні зарплати - по500 тисяч гривень, по мільйону, по два, - розповідає Володимир Омелян. - Чи допомогло це позбутися корупції? Абсолютно ні. Бо, якщо чиновник бачить, що у нього є можливість вкрасти за годину мільйон, і йому за це нічого не буде, то ніякий оклад його не втримає. Висока легальна зарплата буде тільки офіційним прикриттям для відповіді на незручні питання. Звідки у мене "Мерседес"? Три місяці економив зарплату і купив. А за пів року - яхту".
Ще один яскравий приклад - затриманий нещодавно голова Верховного суду Всеволод Князев, нагадує Юрій Ніколов.
"Він отримував мільйонну зарплату. Здавалося б, це давало йому можливість обійтися без корупції. Але цього не сталося, - каже експерт. - Тому в пакеті з рішенням про підвищення оплати праці повинна йти невідворотність покарання. Тобто система має включати в себе і батіг, і пряник. Якщо ж обмежитися тільки пряником, це все одно веде до розгулу корупції".
Проте, на думку Ніколова, на сьогоднішній день в Україні поки що не створено умов для того, щоб чиновники, які припустилися корупційних правопорушень, гарантовано отримували б реальне покарання. А тому підняття зарплат, хоча воно і є кроком у правильному напрямку, не захистить від зловживань владою і крадіжок. Для цього суспільство повинно добитися того, щоб численні антикорупційні органи, які створені в Україні, нарешті почали виконувати свою роботу.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
