Віднині наявність боргів призводить до арешту всіх рахунків. І використовувати з заарештованого рахунку можна лише суму 13 тис. грн на місяць. До таких наслідків призвело набуття 6 травня чинності закону №3048-IX. За оцінками банкірів, буде заарештовано щонайменше п'ять мільйонів карткових рахунків українців, а найбільше постраждають злісні неплатники аліментів і порушники правил дорожнього руху, пише ubr.ua.
Закон про арешт рахунків через борги
Закон про примусове виконання судових рішень під час дії воєнного стану від 11 квітня, який набув чинності 6 травня, скасовує постанову Кабміну, якою накладено заборону на арешт рахунків боржників на суму менш як 100 тис. грн під час війни.
"Серед принципових змін, які стосуються, насамперед, пересічних громадян – учасників виконавчих проваджень є, зокрема, скасування тимчасових послаблень, згідно з якими на період дії воєнного стану боржникам дозволялося розпоряджатися коштами на заарештованих рахунках, якщо сума стягнення не перевищує 100 000 грн", – пояснила UBR.ua адвокат АТ "Діксі Лекс" Яна Будова.
Закон, уточнюють юристи, дозволяє боржникам-фізособам використати суму на своєму поточному рахунку у розмірі не більш як двох мінімальних зарплат (13 400 грн). Для юросіб цей ліміт становить п'ять мінімальних зарплат (33 500 грн), які можна витратити тільки для виплати заробітної плати співробітнику, сплати податків і зборів.
Що змінюється
Якщо раніше сума боргу менш як 100 тис. грн "ховала" ймовірність повернення коштів кредитору (банку чи державі), то нові правила кардинально змінюють ситуацію: заарештовуються взагалі всі рахунки, а далі боржник-фізособа має право розблокувати рахунок, але не більш ніж певну суму.
"Важливо зазначити, що зняття арешту в частині суми так званих "двох мінімалок" відбуватиметься саме з ініціативи боржника. Останній має самостійно звернутися до виконавця з заявою про визначення його поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. Якщо боржник має кілька рахунків у банку, дозволяється обрати один, яким він зможе користуватися в межах дозволеного законом ліміту", – зазначає Яна Будова.
Заблокують 5 млн карток
По суті, відтепер фінансова діяльність боржника суттєво "урізається", всі його рахунки блокуються, крім суми "двох мінімалок". За словами співзасновника monobank Олега Гороховського, під санкції потрапить приблизно 436 тисяч клієнтів лише цього банку.
Згідно з аналітичними викладками, якими з UBR.ua поділилися в одному з банків, може йтися про блокування щонайменше 5 млн карткових рахунків. Щоправда, варто враховувати, що багато українців тримають по кілька рахунків і карток у різних банках. Проте, не можна заперечувати, що новий закон серйозно обмежує фінансові можливості боржників.
"Тепер треба йти персонально до виконавця отримувати від нього папірець, щоб він вніс цей рахунок умовно до "зеленого коридору". Принести відповідний документ до банку, і банк проводить платежі. Якщо раніше було до 100 тис. грн у воєнний час, боржник міг керувати своїми грошима і платити, то зараз цей поріг з "фізиків" знизили до 2 мінімальних зарплат", – прокоментував UBR.ua фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
"Аліментники" та порушники правил дорожнього руху
Основні категорії громадян, які опинилися у зоні ризику – це автомобілісти, які раніше "набрали" купу штрафів за порушення правил дорожнього руху і своєчасно їх не сплатили, а також злісні неплатники аліментів. По суті новий закон "стимулює" таких боржників активно закривати такі борги.
"Тепер їдь акуратніше, якщо ПДР. Якщо аліменти, то все очевидніше: зрозуміло, що й дружини дурепами бувають, але ми розуміємо, що якщо потрапив на виконавчу службу, то все не просто так", – прокоментував UBR.ua один з банкірів, який волів не називати свого імені.
За його словами, нові правила стимулюють боржників якнайшвидше погашувати свої борги, але виграє таким чином насамперед держава, яка отримує сплату за порушення автомобілістами правил дорожнього руху.
Винятки і терміни
У законі є й винятки – забороняється застосовувати нові, жорсткі норми щодо соціально вразливих категорій населення.
"Законом розблоковується можливість звернення стягнення із заробітної плати боржника, проте продовжує діяти "воєнний мораторій" на стягнення з пенсій і стипендій", – наголошує Яна Будова.
Іншими словами, підставою для відмови банку у накладенні арешту або скасування вже накладеного арешту може бути підтвердження того, що даний рахунок боржника має спеціальний режим використання, на який надходять кошти цільового призначення (пенсія, стипендія тощо). Як підтвердження може бути довідка з банку.
"Щодо термінів накладення арешту на кошти боржника, то вони залишилися незмінними. Законодавством врегульовано, що постанова про накладення арешту на рахунки боржника виноситься при відкритті провадження і того ж дня направляється в банк. На практиці процедура може займати дещо більше часу, але у більшості випадків здійснюється досить оперативно", – резюмує Яна Будова.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News