Дві одночасні масштабні війни – в Україні та на Близькому Сході – оголили проблему, до якої світова оборонна промисловість виявилася не зовсім готовою. Ракети для ППО Patriot витрачаються значно швидше, ніж їх здатні виробляти.
Чи можливий гострий дефіцит цих ракет і до чого готуватись Україні – розбиралось РБК-Україна.
Ескалація довкола Ірану різко підвищила навантаження на американські комплекси протиповітряної оборони. Йдеться передусім про системи Patriot, які добре зарекомендували себе в ураженні ракет, БПЛА та літаків.
Саме ці комплекси зараз допомагають США та країнам Перської затоки відбивати іранські удари в регіоні, а Україні – протистояти російським ракетним атакам. І хоча країни-покупці змушені роками чекати на постачання цих зенітно-ракетних комплексів, куди більш обмежене виробництво ракет-перехоплювачів до них. Зокрема – у версії PAC-3, які здатні боротись з балістичними цілями.
Одночасне розгортання двох великих військових конфліктів і можливий спалах нових уже зараз створює конкуренцію за ресурси ППО. І значно більший виклик для України навіть не теоретична черга на нові комплекси Patriot через кілька років, а ще більш гострий дефіцит ракет до вже наявних систем у близькій перспективі.
Математика виснаження
Згідно з відкритими даними, за 16 днів нового витку конфлікту Тегеран випустив по країнах Близького Сходу та Перської затоки вже понад тисячу ракет і більше ніж 3 тисячі БПЛА-камікадзе.
Пік атак припав на перший тиждень конфлікту, після семи днів кількість запущених КВІРом ракет та дронів почала різко спадати, фактично зменшившись в 3-4 рази. Можна припустити, що це є наслідком виснаження власних запасів, а також активне "полювання" Штатів та Ізраїлю на пускові установки іранських військ.
США та їх союзникам у регіоні вдається уражати понад 90% ракет і дронів. Для відбиття атак застосовуються американські комплекси THAAD, корабельні системи Aegis, винищувальна авіація – F-15, F-16, Rafale, та системи малого радіусу. Однак перехоплення більшості балістичних цілей забезпечується саме комплексами Patriot. Найбільше таких систем у Саудівської Аравії – до 25 fire unit або батарей.
Дані в західних медіа та підрахунок відкритих цифр свідчить про те, що для перехоплення іранських ракет та дронів США та їх союзники могли випустити вже понад тисячу ракет PAC-3. Цей показник може бути і значно більшим з огляду на те, що за нормативами американські зенітники відстрілюють навіть до 4 перехоплювачів на одну ціль. До того ж цей комплекс країни Перської затоки використовують і для збиття "шахедів".
Для порівняння цифр: раніше в ОП заявляли, що за чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від партнерів лише близько 600 ракет PAC-3. При цьому лише за цю зиму, згідно зі зведеннями Повітряних сил, наша ППО збила 117 балістичних, аеробалістичних та гіперзвукових ракет, запущених росіянами.
Якщо припустити, що українські зенітники економно використовують ракети до Patriot і відстрілюють проти ворожої цілі лише по одному перехоплювачу, то 117 ракет – це приблизно 1/6 від річного виробництва. Тисяча ракет, якими відбивались Штати та їх союзники від атак Ірану – це обсяг двох років виробництва.
Поки Lockheed Martin лише розгортає потужності, щоб вийти на темп 2000 ракет на рік до 2033-го, реальність 2026-го куди суворіша: американська компанія у 2025 році виробила 620 PAC-3 MSE, у 2024-му – близько 500, а план поточного року – близько 650 одиниць. Цикл виробництва однієї такої ракети наразі складає 25 місяців.
Для України це означає не просто конкуренцію, а боротьбу за фізичну наявність ракет на складах партнерів. Західні перехоплювачі стають дуже дорогим дефіцитом сучасності, тоді як балістичний арсенал РФ та Ірану поповнюється "прямо з конвеєра".
Українська ППО і до цього працювала на межі. І президент, і в командуванні Повітряних сил вже раніше заявляли, що цієї зими наша ППО не раз стикалась з випадками, коли ЗРК стояли майже порожні.
"Зараз у нас немає великої кількості ракет. Але я думаю, що ця війна (на Близькому Сході, – ред.) вплине на зменшення кількості ракет, зменшення можливості отримати більше ракет", – днями сказав Володимир Зеленський.
Уже в розпал конфлікту у Перській затоці Німеччина разом з іншими своїми союзниками зібрала для України 35 ракет-перехоплювачів PAC-3 до Patriot. Як вказує видання Spiegel з посиланням на оцінку німецьких офіцерів, цього пакета допомоги нам може вистачить всього на півмісяця – залежно від інтенсивності російських атак.
"Чим далі затягується війна на Близькому Сході – тим більше для нас це стає проблемою. Зрозуміло, що для Вашингтону більш пріоритетним буде захист власних сил та партнерів там. Уже зараз вартість на ракети до Patriot лізе вверх. Навіть після припинення вогню там це не знімає ризики – країни Перської затоки будуть прагнути поповнити вистріляне і зробити запаси на випадок повторного розгортання конфлікту", – пояснює один із інформованих військових, з яким спілкувалось видання.
Співрозмовники РБК-Україна по-різному оцінюють термін, через який Україна може зіткнутися з гострим дефіцитом перехоплювачів до Patriot. Проте всі оцінки стосуються близької перспективи – від одного до трьох місяців.
"Якщо говорити про короткострокову перспективу, то доволі швидко ми можемо зіштовхнутись з тим, що нам будуть потрібні ракети до Patriot, а ми ніде не знайдемо навіть 30, бо їх, можливо, не буде ні у Європи, ні в США. І це буде велика проблема. І виходить, що росіяни встигають зробити більше балістичних ракет, ніж американці в теорії здатні виготовити ракет до Patriot", – пояснює військовослужбовець 413-го полку СБС Рейд, експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський.
Пошук рішень
Для ударів Іран використовує дуже схожий арсенал засобів, що і її партнер – Росія: переважна більшість ракет у залпі – балістика малої та середньої дальності, значно менше – крилатих ракет, і рої "шахедів".
Ба більше, як стверджують інформовані джерела РБК-Україна, Москва почала допомагати Тегерану з комплектуючими до "шахедів", в тому числі – з системами зв'язку "Комета-М". Чи надходять від росіян готові вироби – це питання ще додатково вивчається, зазначає один із співрозмовників видання.
При цьому сама ж Москва, як стверджують джерела РБК-Україна, наразі вже не відчуває критичної залежності від комплектуючих для своїх "гераней" з Ірану.
Український досвід боротьби з "шахедами" та масованими комбінованими ударами стає цінним експортним знанням, а дрони-перехоплювачі, які вже застосовуються нашою армією і виготовляються вітчизняними виробниками можуть здешевшити ураження. Президент уже відправив команди фахівців до країн Близького Сходу, щоб допомогти їм своїм досвідом у протидії іранським БПЛА.
Він також заявив, що обмін на допомогу Україна хотіла б отримати передусім дефіцитні ракети до Patriot або їхню дипломатичну допомогу країн Затоки в підштовхуванні Росії до припинення вогню. Щоправда, кілька співрозмовників РБК-Україна скептично оцінили реалістичність того, наскільки країни Перської затоки зможуть нам у цьому допомогти. На їхню думку, інтерес Близького Сходу радше може відкрити новий ринок для українських виробників. Але йдеться передусім про інвестиції, нарощування власного виробництва та репутаційні переваги для України як гравця на оборонному ринку.
"Якщо говорити про критичні оцінки щодо того, де ми будемо брати протиракети восени та взимку – з іншої сторони, це точно призведе до покращення нашої внутрішньої ефективності. Можливо, саме дефіцит постачань ракет ППО врешті-решт підштовхне наше виробництво до пошуку рішень та прискорить появу власних протибалістичних розробок. Я думаю, що в результаті цілеспрямованої роботи всіх складових та організмів Сил оборони України, структур українського ОПК, органів воєнно-політичного управління якийсь асиметричний вихід до цієї осені буде знайдено", – вважає Киричевський.
Президент нещодавно заявив, що уже визначив серед стратегічних пріоритетів для нової команди Міноборони – побудову власної системи протиповітряної оборони та закриття неба.
Ще одним рішенням для України можуть стати активні дії проти російського ВПК – підприємств, що задіяні у ланцюгу виготовлення та збирання балістики. Один з прикладів таких наших активних дій нещодавно трапився на заводі "Кремній-Ел", що спеціалізується на виробництві мікроелектроніки, у Брянську.
Наразі Patriot – це єдиний тип ЗРК, що є на озброєнні нашої армії, здатний боротись з балістичними ракетами, офіційних даних щодо збиття таких ракет з франко-італійських SAMP/T немає.
"Цей комплекс гарно показує себе в ураженні аеродинамічних цілей. Але у збитті балістики у 2023 році виявили проблеми. Головний нюанс полягає у характеристиках радара і обчислювальних потужностях на системі управління вогнем. Але французи врахували ці моменти і допрацювали це програмне забезпечення, щоби він міг таки боротись з балістикою. При цьому відомо, що корабельна версія ракет Aster 30 вже перехоплювала протикорабельні балістичні ракети, випущені єменськими хуситами", – каже Киричевський.
Як пояснює експерт, європейці вже кілька років працюють над удосконаленням свого комплексу. Якщо на початку 2023 року цикл виробництва однієї ракети до SAMP/T складав 48 місяців – чотири роки, то зараз вдалось скоротити цей цикл до 21 місяця.
Консорціумом Eurosam пішов далі і вирішив створити оновлену модель системи – SAMP/T NG, яка має збивати і балістику, і "Кинжали". Франція уже пообіцяла передати нам вісім таких новітніх комплексів, перші з них мають надійти вже в цьому році і будуть випробовуватись у реальних бойових умовах. Фактично вони теж можуть частково компенсувати майбутню проблему з Patriot.
Для України головний ризик від війни навколо Ірану – це навіть не абстрактне “перемикання уваги світу” - хоча і це теж, а конкуренція за обмежений боєзапас ППО.
Загострення на Близькому Сході не означає автоматичного зменшення допомоги нам, але воно може посилити глобальний дефіцит систем ППО і ракет до них. Світ входить у епоху, коли попит на протиракетну оборону значно перевищує виробництво. А Україна в цьому світі залишається одним із головних фронтів нової війни технологій.
За таких умов дедалі важливішими для нас стають розвиток власних засобів протиповітряної оборони, інтеграція нових озброєнь та асиметричні рішення. Саме вони можуть стати тим фактором, який дозволить зменшити залежність від дефіцитних ракет Patriot.
