Вручення лідером венесуельської опозиції Марією Коріною Мачадо Нобелівської премії миру президенту Дональду Трампу миттєво стало приводом для насмішок серед противників Трампа.
Як пише CNN, хоча ситуація, безумовно, кумедна, проте насправді це далеко не привід для сміху, оскільки вся ця історія піднімає питання про те, що деякі дуже серйозні зовнішньополітичні рішення з величезними наслідками приймаються, принаймні частково, під впливом особистого лестощів.
Як Мачадо скористалася можливістю
Минулого року Трамп зробив вкрай недвозначні спроби лобіювати присудження йому Нобелівської премії. Коли в жовтні премія дісталася Мачадо за її зусилля з протидії Ніколасу Мадуро, вона, схоже, відчула в цьому можливість.
Вона швидко присвятила свою нагороду президенту США, який так її бажав, при цьому розповіла, що звернулася до Трампа з проханням – допомогти покласти край "війні" Мадуро проти Венесуели. І в результаті, вона отримала те, що хотіла – 3 січня адміністрація Трампа провела операцію із захоплення Мадуро.
Однак пізніше Трамп відмовився підтримати Мачадо як наступницю Мадуро, заявивши, що вона "не має поваги в країні". Незабаром Мачадо натякнула, що може вручити Трампу свою Нобелівську медаль – і ось це сталося.
Лестощі як головний інструмент
Це демонструє, як "жінка, яка щойно отримала велику нагороду – нагороду, заради якої вона буквально ризикувала життям, – відчула себе зобов'язаною віддати її менш ніж через три місяці, щоб спробувати утримати Трампа на своєму боці", пише CNN.
Інший спосіб інтерпретації цієї ситуації полягає в тому, що, незважаючи на тиск, Мачадо використовувала медаль як козир у переговорах, зазначає видання:
"Це підкреслює реальні ризики, пов'язані з акцентом Трампа на лестощах. І піднімає питання про те, що такі серйозні рішення, як повалення іноземного лідера і формування майбутнього цієї країни, можуть бути прийняті, принаймні частково, на основі особистих заслуг".
Мачадо, схоже, міркувала так: вручення Нобелівської премії миру Трампу могло мати на нього якийсь вплив.
В результаті Трамп показав, що він дійсно меркантильний. І цей епізод, можливо, краще за всі попередні, підкреслює потенційні проблеми, пов'язані з наполегливим прагненням Трампа до захоплення і нагород, зазначає видання:
"Це означає, що рішення приймаються, принаймні частково, виходячи з інтересів Трампа, а не з інтересів країни".
Читають зараз:
