Російський диктатор Володимир Путін вкотре намагається нав’язати Україні та Заходу «угоду», яка фактично не гарантує припинення війни. Історія показує: Москва неодноразово давала гучні обіцянки, але зривала їх, використовуючи політичні й військові інструменти для досягнення власних цілей.
Про це пише The Telegraph.
Ще у 1994 році Росія, підписавши Будапештський меморандум, пообіцяла поважати територіальну цілісність України в обмін на відмову Києва від ядерної зброї. Але вже у 2014 році Москва окупувала Крим і розв’язала війну на Донбасі, а у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення.
Сьогодні Кремль діє за тією ж схемою: намагається послабити міжнародний тиск, перекласти відповідальність на Україну та одночасно диктувати умови миру. Російське МЗС заявило, що відкине «будь-які сценарії» із залученням НАТО на території України, пригрозивши «неконтрольованою ескалацією» та «непередбачуваними наслідками». Така риторика — вже звична тактика Москви, яка використовує шантаж і психологічний тиск.
Експерти нагадують, що це класичний прийом так званого «рефлексивного контролю» — теорії радянської психологічної війни, коли об’єкт змушують діяти в інтересах агресора, вважаючи, що приймає власні рішення. Саме так Кремль намагається впливати і на США, і на Європу.
За словами аналітиків, Росія прагне ізолювати Україну від союзників та розколоти трансатлантичну єдність. Тактика — «розділяй і володарюй». Уже зараз Москва пробує зіграти на суперечностях між Вашингтоном і Лондоном, звинувачуючи Британію в підриві переговорів.
Показовим стало те, що ще під час саміту на Алясці Путін демонстративно ігнорував Дональда Трампа, хоча останній, за словами американських журналістів, фактично повторював кремлівські наративи, звинувачуючи Україну у війні. Цей «символізм» у переговорах лише підтверджує: Кремль намагається диктувати правила і використовує будь-які слабкості опонентів.
Політологи попереджають: справжня мета Путіна — стратегічно важливі території України, зокрема великі міста, які можуть стати плацдармом для нових наступів. Якщо Україна погодиться на подібні умови, мільйони громадян будуть змушені евакуюватися, адже життя під окупацією Росії означає репресії, беззаконня і насадження диктатури.
Водночас Кремль демонструє готовність тимчасово відмовитися від риторики про НАТО, але лише для того, щоб виграти час і перегрупувати свої сили. Експерти нагадують: російська військова доктрина трактує політичний, інформаційний та економічний тиск як частину війни. Це означає, що навіть за умов підписання «мирної угоди» конфлікт не завершиться, а просто перейде у нову фазу гібридної війни.
Західні лідери не виключають нових спроб Росії повторити сценарії Грузії та Молдови — використовуючи проросійських олігархів і політиків для повільної інтеграції країн у сферу впливу Москви.
«Путін вважає Захід слабким і короткостроковим у рішеннях. Він впевнений, що зможе виснажити і Україну, і союзників», — зазначають експерти.
Президент Володимир Зеленський нині опинився перед складною дилемою: погодитися на мир, який залишить Україну вразливою, чи відмовитися від угоди і продовжувати боротьбу за справедливий і міцний мир.
Українці вже висловили свою позицію: «краще ніякого миру, ніж поганий мир». Саме ця теза сьогодні стає визначальною у переговорах, від яких залежить майбутнє не лише України, а й усієї Європи.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →