В день, коли усі світові ЗМІ писали про перемогу Трампа на президентських виборах у США, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський опублікував звіт, присвячений трьом місяцям Курської операції. Якогось активного обговорення цей допис не викликав, бо всі були захоплені Трампом. Відреагувала тільки нардепка Мар’яна Безугла, яка заявила, що Сирський готується до виводу військ з Курщини. Чи досягла Курська операція якихось військових і політичних цілей, розбирався "Апостроф".
Сирський відзвітував про Курськ
«У травні цього року розвідкою було підтверджено задум ворога щодо наступу на Сумському напрямку з Курської області для створення так званої “буферної зони” на півночі України. Це мало стати продовженням російської операції на Харківському напрямку, — зазначиву своєму дописі Сирський.
Саме тому, за словами головкома, було прийнято рішення щодо проведення наступальної операції на випередження з перенесенням бойових дій на територію противника у Курській області.
Далі Сирський перераховує втрати противника в особовому складі, в техніці і озброєнні.
«Зараз Росія прагне, щоб українські війська вийшли із цієї території. Ворог зосередив там близько 45 тисяч військових. І намагається збільшити їх кількість. Власних військ Росії на цей напрямок не вистачає, тому вони намагаються залучити туди військових з Північної Кореї», - пише генерал і вказує, що за проявлені героїзм та успішні дії під час Курської операції державними нагородами відзначено близько 2000 українських військовослужбовців.
Цей допис головкома ЗСУ нардепка Мар’яна Безугла розцінила як початок виводу українських військ з Курщини.
«Сирський зробив підвід до виведення військ з Курщини. Тільки він не сказав, скільки територій на Донеччині та Харківщині було «обміняно» росіянам за цей час і скільки українських громадян загинуло», - написала Безугла і, як вже усі звикли, кинула «камінь» на адресу головкома, запропонувавши йому залишитись у Росії.
«Своїзаберуть, амихочзітхнемозполегшенням…» - заявила нардепка.
Чи був військовий сенс?
У зв’язку зі звітом Сирського і заявою Безуглої в українському сегменті соцмереж виникла дискусія на тему, чи справді головком ЗСУ натякнув на вихід з Курщини та чи був військовий сенс заходити туди взагалі.
«У мене склалось враження, що це був дійсно звіт Сирського про успіхи, - каже в розмові з «Апострофом» військовий експерт Іван Ступак. - І я теж думаю, що таким чином Сирський зробив перший крок до виходу».
«Моє глибоке переконання, що Курська операція перестала давати результат, ще на початку вересня. Саме з того часу територія, яку контролюють ЗСУ, постійно зменшується, про це повідомляє канал DeepState та й бійці, які там знаходяться. У ході Курської операції ми втратили велику кількість техніки та людей. Тобто, окрім політичних цілей, з вересня інших цілей триматись за Курщину нема», - пояснює свою думку експерт.
Іван Ступак звернув увагу на те, що, поки українські сили тримають не потрібні Україні території в Курській області, Україна втрачає свої.
«Дивіться, за жовтень ми втратили три міста на сході. Думаю, що найближчим часом паде Курахове, а потім вже будуть Мирноград і Покровськ. Я спілкуюсь з військовими з того напрямку і вони кажуть, що в них не вистачає снарядів, техніки, бо все віддають на Курщину. Тому треба згортатись», - каже експерт.
Викликає сумнів у Івана Ступака і ціль, озвучена Сирським.
«Головком заявив, що у ворога був задум наступу на Сумському напрямку з Курської області. Але ж не зовсім доречно про це казати. Дивіться, після заходу ЗСУ на Курщину, Путін ще місяць тягнув і не знав, що робити. Якби він готувався, то війська б уже стояли десь близько і їх би підтягнули швидко, але у бій стали кидати призовників. А тепер от ждуть допомоги північних корейців», - зазначає Ступак.
Іншої думки дотримується військово-політичний експерт групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
«Під контролем Сил оборони України (СОУ) наразі зберігається понад 75% територій початкової зони контролю. Зберігається контроль над районним центром та важливою логістикою. Російські війська не змогли створити стаціонарної лінії бойового зіткнення (ЛБЗ) та сірі зони можуть тягтися вглиб на 3, 4 і навіть 5 км. У Курській області сковується серйозний контингент, який змушений оперувати в незручних для себе умовах маневреної війни і який при вивільненні може виявитися будь-де, на Покровському, Курахівському, Краматорському, Куп'янському напрямках або кинутий на Вовчанськ чи Липці, в умовах для себе максимально комфортних – стабільна ЛБЗ», - вважає експерт.
«Тож, власне, чи логічно зараз виводити контингент СОУ з Курської області? – питає Коваленко і пояснює. - Можливо. Але тільки коли ситуація з контролем буде критично не на нашу користь. Чи розглядається такий варіант у Генеральному штабі ЗСУ? Більш ніж впевнений, що так, тому що розглядаються всі сценарії, причому цей був у числі тих, що лежали на столі ще в серпні – це нормально, це частина планування будь-якої операції, розуміти не тільки те, як ходити, але й як виходити із зони оперування».
«Тобто план виходу був у наявність завжди, але чому йому зараз стало приділятися стільки уваги, з урахуванням відсутності в Курській області критичного становища для СОУ – мені невідомо», - резюмував Коваленко.
Чи був політичний сенс?
Окрім військової складової, в Курській операції, безумовно, була і складова політична. Про неї головком ЗСУ не сказав, але кажуть політологи.
«Як на мене, то з Курської операції ми отримали політичний зиск, хоча і дорогою ціною, - каже в коментарі «Апострофу» політолог Віталій Кулик. - По-перше, відбулася ремотивація наших військових, по-друге, ми показали нашим західним партнерам, що можемо воювати на чужій території, по-третє, ми перевели розмову з «давайте закінчувати» на «давайте шукати якусь стратегію».
Політтехнолог Віталій Бала також вважає, що політичною метою Курської операції було підняття морального духу наших воїнів.
«Моральний дух, дійсно, підняли, а що далі? На першому етапі операції політична складова – позитивна, навіть на телемарафоні про це щоденно розказували. На другому етапі – негативна і на телемарафоні про неї замовкли», - каже «Апострофу» Бала.
Обидва політологи вважають, що з Курщини треба виходити.
«Ми отримуємо з Курщини дуже погані повідомлення. Думаю, що Сирський готується до виходу. Сидіти там вже не можна. Тут питання в ціні. Ніякі політичні здобутки не можуть компенсувати людських втрат», - зауважив Віталій Кулик.
«Треба прийняти якісь рішення. Ми втрачаємо людей за території, які нам не потрібні, а між тим втрачаємо свої території. Я вважаю, що торгуватись Курщиною на можливих майбутніх перемовинах ми не зможемо», - пояснив Віталій Бала.
Втратили таймінг
Між тим, військовий експерт Іван Ступак вважає, що вийти з Курщини зараз буде не так просто, бо ЗСУ втратили час.
«Треба почувати внутрішній таймінг. Це як вчасно зупинитись у казино. Але такого не відбулось. Якщо почнемо зараз виходити з Курщини, то ми медійно програємо. Пропагандисти ворожі та й Кремль одразу ж почнуть казати, що ми злякались північних корейців. Нас усі засміють. Підніметься авторитет Ина. Але, повторюю, сидіти в Курській області теж нема сенсу, ми несемо великі втрати», - каже Ступак.
Тож, завдання для Сирського нелегке. Як він вчинить, стане зрозуміло вже найближчим часом.
