До кінця каденції президента США Джо Байдена залишаються лічені місяці. За цей час Україна має вирішити низку питань: від дозволу на далекобійні удари по Росії до стабільного фінансування. Детальніше про виклики для України, які будуть в центрі уваги під час майбутнього візиту президента Володимира Зеленського до США — читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Початок осені обіцяє бути напрочуд активним для України, зокрема на зовнішньополітичному треку. У США президент Джо Байден перебуває на посаді останні місяці. Його адміністрація зробила багато для допомоги Україні, але, можливо, ще більше не було зроблено через побоювання відповіді з боку Росії.
З іншого боку, як показали дебати Трампа та Гарріс, кандидати на заміну Байдена непослідовні у риториці щодо підтримки Україні чи взагалі не мають власної чітко окресленої позиції. Ба більше, тема України ризикує ще більше відійти на задній план, на фоні наближення президентських виборів у США. Тож на осінь перед українською дипломатією постає цілий комплекс нетривіальних завдань. Частину з них планується вирішити в ході візиту президента Володимира Зеленського до США.
Виклик № 1. План перемоги для України і США
Зеленський протягом останнього часу регулярно говорить про «план перемоги України», який він має показати Джо Байдену, а також передати Камалі Гарріс та Дональду Трампу, адже Україна намагається підтримувати контакти з кандидатами від обох партій, а результат виборів виглядає максимально непередбачуваним.
Одним з озвучених Зеленським пунктів «плану перемоги» є операція ЗСУ в Курській області. На останньому «Рамштайні» Зеленський заявив, що Україна контролює 1,3 тис. квадратних кілометрів російської території та понад 100 населених пунктів.
Українське керівництво раніше казало, що Курська операція має кілька цілей, включно з відволіканням військ Росії та покращенням переговорних позицій України у майбутньому. Однак поки що наступ на Курщині призвів до досить обмежених наслідків у практичній площині. Російський наступ на Покровськ триває, за словами головкома Олександра Сирського Росія перекинула свої найбільш боєздатні підрозділи якраз на цей напрямок.
Не дивно, що частина впливових американських експертів взагалі ставлять під сумнів ефект від Курської операції. Приміром, Майкл Кофман і Роб Лі у статті для Foreign Affairs зазначають, що цілі цього наступу здаються набагато більш обмеженими за масштабами, ніж під час попередніх наступальних операцій України.
На відміну від Харківської операції ЗСУ у 2022 році, наступ на Курськ не дозволив оточити чи знищити значні російські сили. За оцінками Кофмана та Лі, Курська операція не виправляє нинішнього матеріального дисбалансу у війні. Поки що Росія зберігає перевагу в живій силі, техніці та боєприпасах.
Серед американських аналітиків існують й інші, протилежні думки. Але важливо те, що скептичні оцінки у дуже респектабельних медіа читають ті люди у Вашингтоні, які ухвалюють рішення. Питання того, як може виглядати перемога України, гостро поставало ще на початку цього року, коли у Конгресі США точилися бої за виділення допомоги Україні. В нових умовах ця проблема виникає знову.
«Адміністрація Байдена цілком спокійно говорила про підтримку України, але, здається, у них здебільшого алергія на слово „перемога“, тому що перемога України означає поразку Росії, а уряд США боїться наслідків цього. Можливо, деталізована пропозиція української сторони може трохи розвіяти їхні занепокоєння, але це не точно. Те саме стосується Гарріс, як віце-президента Байдена», — сказав у коментарі РБК-Україна виконавчий директор американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative (США) Уріель Епштейн.
Позиція Гарріс варта окремої уваги. За час після свого висунення у президенти США вона фактично не робила конкретних заяв про те, якою вона бачить підтримку України. Ситуацію не прояснили навіть дебати. В ході перепалок із Трампом Гарріс говорила про важливість НАТО для стримування Росії, та критикувала опонента. Мовляв, Путін «з'їв би його на обід», якби Трамп спробував домовитися з російським диктатором.
З одного боку, це свідчить про те, що у її президентської кампанії є інші пріоритети. З іншого — що у виробленні її політики щодо України важливу роль буде відігравати команда.
«Дуже цікаво, як Камала Гарріс буде себе протиставляти стосовно президента Байдена у питанні України. Вона, можливо, також захоче здаватися більш рішучою на фоні свого попередника. Тому, звичайно, це все дуже політичні тонкі нюанси, які Україна, звичайно, повинна розуміти, але ні в якому разі не брати в них участь як якийсь суб'єкт, гравець», — сказала РБК-Україна виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Олена Трегуб, долучена до адвокації безпекової допомоги Україні.
Те саме стосується і Трампа, особливо з огляду на його непросту історію стосунків із Зеленським. В ході дебатів республіканець ухилився від прямої відповіді щодо перемоги України у протистоянні з боку РФ. Натомість він заявив, що хоче, «аби війна припинилась». Також Трамп знову розповів, що просто подзвонив би керівникам України та Росії, і після цього, за його словами, війна би і закінчилася.
20 липня Зеленський і Трамп мали телефонну розмову — перший прямий контакт такого роду за роки. Однак більше ясності щодо змісту «плану Трампа щодо України» не з’явилося.
«Що стосується Трампа, хто знає, що саме в його плані? Що ми знаємо, так це те, що Трамп у минулому дуже прагнув піти назустріч Росії, і його пріоритетом буде просування угоди, на якій він зможе поставити своє ім’я, незалежно від умов. Це не обіцяє Україні нічого доброго», — сказав виданню Уріель Епштейн.
За попередньою інформацією в американських медіа, в загальних рисах «план Трампа» передбачав де-факто одночасний «шантаж» і України, і Росії: якщо Україна відмовиться сісти за стіл перемовин, то їй буде скорочено постачання зброї. Якщо ж Росія відмовиться йти на переговори, то навпаки — Україні буде надано більше зброї. Днями, Трамп озвучив нові ідеї, дотичні до цієї теми. Так, у його планах до кінця року знизити світові ціни на нафту до 40 дол. за барель і таким чином зменшити доходи бюджету країни-агресора.
Реалістичність таких планів під питанням, хоча б через те, що падіння цін вдарить і по союзниках США на Близькому Сході з-поміж арабських монархій Перської затоки. Тож на практиці Трампу в будь-якому разі треба буде вносити корективи.
Водночас дебати показали, що зовнішня політика на виборах у США не головна, але важлива тема. І серед інших зовнішньополітичних — українське питання одне з ключових.
«Тема України далі буде використовуватися в передвиборчій кампанії. І тому ми як Україна абсолютно маємо право заявити, що ми очікуємо від Америки, від будь-якого з новообраних нових президентів і який наш план, скільки нам потрібно допомоги для того, щоб ми зупинили реально Росію і отримали перемогу у цій війні», — сказала РБК-Україна Олена Трегуб.
При цьому, з огляду на погану обізнаність кандидатів у президенти, завдання України, зокрема і Зеленського в ході візиту в США — пояснити своїм візаві, що реально можна зробити в плані допомоги Україні, що неможливо реалізувати на практиці, на які варіанти не пристане сама Україна, а також яку вигоду все це може принести самим Штатам.
Виклик № 2. Зняття обмежень на далекобійні удари по РФ
The Economist називає майбутній візит Зеленського останнім шансом переконати Байдена дозволити бити американською зброєю вглиб Росії. Це справді є одним з першочергових завдань, яке непросто реалізувати. І поки що підстав для оптимізму небагато.
«Я хотів би помилятися, але немає жодних ознак того, що президент Байден змінить свій курс», — зазначав у коментарі РБК-Україна Уріель Епштейн ще 9 вересня.
Адміністрація Байдена навіть відкладала запит від Великої Британії на надання Україні можливості використовувати ракети Storm Shadow проти цілей всередині Росії.
«Майте на увазі, що це британська зброя, але виробляється з американських деталей. Тож якщо президент Байден не може дозволити Україні використовувати системи далекого радіусу дії, які навіть фізично не створені в США, я не впевнений, що „прощальний подарунок“ такого характеру варто чекати», — каже Епштейн.
Однак, несподівано, ця тема отримала новий імпульс цього тижня коли Іран, за даними США передав Росії балістичні ракети для ударів по Україні.
Серед іншого, це додатково стимулює США переглянути свою позицію, адже один зі способів запобігти ударам балістики — знищення на території РФ установок, з яких іранські ракети власне запускаються.
Разом з тим, рішення досі не ухвалено. Держсекретар США Ентоні Блінкен 11 вересня у Києві заявив, що передасть Байдену почуті в Києві аргументи на користь зняття заборони. Також він зауважив, що потреби України змінюються, адже змінюється і саме поле бою.
«Я впевнений, що так і буде продовжуватися, бо ситуація змінюється. Ескалація — це фактор, який ми враховуємо, але він не вирішальний», — додав він.
Співрозмовники РБК-Україна в українському дипломатичному корпусі не втрачають оптимізму. Одна з речей, до якої вони апелюють — це спадок, який залишить по собі адміністрація Байдена. Очевидно, що далеко не всі ініціативи президента США доведені до кінця за час його каденції. Ба більше, у випадку перемоги Трампа на виборах багато з них взагалі будуть скасовані.
Байден почав свою каденцію із великого зовнішньополітичного провалу — виведення військ з Афганістану, яке, по суті, перетворилося на хаотичну втечу. Тепер же американський лідер має можливість закінчити свою каденцію на високій ноті. Що важливо, це могло б допомогти Камалі Гарріс на виборах.
«Ще не зрозуміло, який крок зробить Байден щодо України перед тим, як залишить пост президента. Чи він відвідає, наприклад, Київ, чи він надасть дозволи Україні на далекобійні удари, що він зробить, щоб з якимось більш переможним акордом залишити свою посаду», сказала РБК-Україна Олена Трегуб.
Поки ця невизначеність зберігається, є і простір для дипломатії. На думку радника Офісу президента Михайла Подоляка, Україні необхідно орієнтуватися на дві складові. Перша — раціональні докази, що Росія в жодному разі не зупинятиметься, оскільки вона усвідомлює відсутність будь-яких стримувальних факторів. Друга складова — емоційна. З її допомогою можна забезпечити тиск на політичні еліти від виборців. Для цього їм необхідно показати, як в Україні гинуть мирні жителі та показати жахи, що творяться у 21 столітті.
«Тому тут потрібна і раціональна складова, і емоційна. Потрібно, щоб партнери нарешті через свої суспільства усвідомили, що це за жах — жити під час війни. При тому не війни військових проти військових, а війни військових однієї країни проти цивільного населення іншої», – зазначив Подоляк у коментарі РБК-Україна.
Виклик № 3. Збереження підтримки США у новому фінансовому році
Нарешті третій виклик — фінансовий. 30 вересня у США завершується фінансовий рік. Наразі проблема в тому, що не всі кошти, виділені раніше Україні, були використані.
Для їх перенесення на наступний фінансовий рік, Білий дім має подати відповідний запит на затвердження Конгресу.
«Є великі ризики, що ми втратимо наявні кошти в розмірі більше, ніж 5 мільярдів доларів, які можна було використати на військове обладнання, тому що є недопрацювання як з боку американської, так і з боку української сторони. Є повне нерозуміння, якою буде допомога в новому фінансовому році, вже після того, як відбудуться вибори в Америці», — сказала виданню Трегуб.
З цього приводу Адміністрація Байдена веде термінові переговори з Конгресом, повідомляє Reuters. На столі є різні варіанти, однак у підсумку проходження цієї ініціативи через Конгрес залежить від позиції того-таки Трампа. На початку року він через лояльних собі конгресменів чотири місяці блокував великий пакет допомоги Україні. Наразі ж ключове завдання — переконати Трампа та його команду принаймні не блокувати вже виділені кошти.
Загалом, всі три виклики змушують працювати з обома політичними силами у США. При цьому зараз, у вирішальній фазі президентської гонки, обидва кандидати точно хотіли би розіграти «українську карту» у своїх інтересах, що, очевидно, матиме місце і під час майбутнього візиту Зеленського у США. Поки що, попри тактичні спокуси підіграти одній із сторін, Київ тримається підкресленого нейтралітету, що є єдино вірною стратегією.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →