Минулого тижня ціни на каву на біржі в Нью-Йорку оновили історичний рекорд за майже 50 років. Це сталося через посилення побоювань щодо глобального дефіциту постачання продукту через екологічні фактори в Бразилії та В’єтнамі. При цьому кліматичні зміни поставили на межу зникнення найпопулярніший сорт кави.
Про наслідки здорожчення та ефект для ринку кави в Україні та світі — читайте в огляді РБК-Україна.
На долю Бразилії припадає 40% світового ринку кави. Ця країна виробляє як арабіку, так і робусту. Тоді як В'єтнам, який посідає друге місце за обсягами кавового експорту, майже повністю спеціалізується на менш дорогому сорті кави — робусті. Протягом минулого сезону В'єтнам покрив 38% світового виробництва цього сорту кави.
Ціновий злет через проблеми у двох ключових експортерах зробив каву одним із «найгарячіших» товарів року. Рекордна вартість кави контрастує з загальними оптовими цінами на харчові продукти на світових біржах, які залишаються нижчими за максимум, встановлений на початку 2022 року після вторгнення Росії в Україну. З усім тим так звані «м’які товари», як-от кава, какао та апельсиновий сік показують цьогоріч найкращі результати серед сировинних товарів.
Ціна кави на світових ринках б’є рекорди
Volcafe, одна з найбільших трейдерських компаній кавового зерна у світі знизила прогнози щодо виробництва кави сорту арабіка (Coffea arabica) в Бразилії. Це сталося після аналізу наслідків тривалої посухи в цій країні, повідомляє Bloomberg.
Прогнози Volcafe базуються на дослідженні 1850 фермерських господарств у Бразилії, які показали серйозний вплив посухи, що тривала з квітня до вересня цього року. Вона виснажила вологу в ґрунті, спричинила опадання листя, і навіть ті дерева, що зацвіли, не змогли сформувати плоди.
Згідно з прогнозами, до кінця поточного сезону, який розпочався 1 жовтня 2024 року і закінчиться 30 вересня 2025 року, Бразилія виробить лише 34,4 мільйона мішків арабіки (один мішок кави важить 60 кілограмів). Це на 11 мільйонів мішків менше, ніж очікувалося у вересні.
Для порівняння, за даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у минулому сезоні Бразилія виробила майже 45 мільйонів мішків. Така ситуація загрожує спричинити глобальний дефіцит кави обсягом 8,5 мільйона мішків у сезоні 2025–2026 років. Це стане безпрецедентним п’ятим роком поспіль, коли попит перевищуватиме пропозицію.
У вівторок, 10 грудня, ф’ючерси на арабіку зросли на 4,7% і досягли 3,44 долара за фунт (0,45 кг), або 7,58 доларів за кілограм. Це більше ніж на 80% вище за минулорічні ціни. Вони перевищили історичний максимум 1977 року, коли ринок потрясли наслідки морозів 1975 року, які знищили кавові дерева в Бразилії. Тоді ціна становила 7,50 доларів за кілограм, проте з урахуванням інфляції вона все ж була вищою за поточну.
Зазначимо, що ф’ючерси — це фінансові контракти, що зобов’язують купити або продати певну кількість товару (у цьому випадку кави) за фіксованою ціною у визначений момент у майбутньому. Вони є важливим інструментом стабілізації ринку, що дозволяє прогнозувати ціни, зменшувати ризики та забезпечувати ліквідність у кавовій індустрії.
Попит на арабіку суттєво зріс на початку 2024 року через те, що В’єтнам, найбільший у світі виробник робусти (Coffea robusta), під час сезону росту кави страждав від посухи, а на початку збору врожаю — від сильних дощів. У результаті, за даними The Daily Mirror, ціна на робусту наприкінці листопада досягла рекордних 5 694 доларів за метричну тонну.
Серія невдалих врожаїв у провідних країнах-виробниках спричинила скорочення світових запасів кави за останні чотири роки. Зростання цін на каву підвищує витрати на обсмаження та продаж, змушуючи компанії перекладати ці витрати на споживачів. Зазначається, що багато продавців по всьому світу вже підняли ціни та скасували знижки, аби зберегти рентабельність.
Як це вплине на кавовий ринок України
Міжнародний експерт з кави, чемпіон Великої Британії та фіналіст Чемпіонату світу з приготування кави у джезві Вадим Грановський у коментарі для РБК-Україна наголосив, що український ринок зазвичай реагує на «зміни правил» у світі протягом кількох місяців. Експерт також зазначив, що подорожчання продукту поступово охопить усі сегменти вітчизняної кавової індустрії — від необсмаженого зерна до вартості чашки кави у кожній кав’ярні.
«В Україні є кілька великих імпортерів зеленого кавового зерна. Вони одразу відчують зростання цін, хоча до нового року та середини січня є ймовірність зберегти звичні ціни завдяки запасам. Мережі кав’ярень, які працюють за фіксованими контрактами, зможуть тимчасово утримувати ціни, але вже через один сезон (приблизно півроку) зміни стануть помітними для споживачів як у супермаркетах, так і в закладах», — пояснив Грановський.
Співвласник Escobar Coffee Roasters Андрій Тітов пояснює для РБК-Україна, що від моменту зростання цін на світових ринках до їхнього впливу на Україну пройде від двох тижнів до двох місяців. За цей час будуть використані наявні запаси кави, які, за словами експерта, були чималими, але їх не поспішали поповнювати в очікуванні зниження цін, чого так і не відбулося.
«Обсмажувальники відчують подорожчання вже з початку січня, а до лютого ціни для споживачів стануть аномально високими. Наприклад, чашка еспресо, яка зараз коштує близько 40-45 гривень, подорожчає до 70 гривень. Лате чи капучино, що зараз коштують 60 гривень, зростуть у ціні до 100 гривень. Загалом для кінцевого покупця вартість кави зросте на 80-100%», — підкреслює він.
Тітов прогнозує, що високі ціни на каву ймовірно збережуться до липня-серпня наступного року. Часткове здешевлення можна очікувати лише після збору врожаю в Бразилії, який розпочнеться в червні. Проте, на його думку, це зниження буде незначним — максимум на 20%.
У компанії Leader Coffee, що займається оптовою торгівлею кави, додали, що ціна товару почала зростати ще півроку тому. Зокрема, з весни до літа кава подорожчала на 15-20%, а до кінця 2024 року вартість продукту зросте вже на 50%. У компанії додають, що протягом наступного року кава на українському ринку може здорожчати ще в половину.
Вадим Грановський каже, що маленькі незалежні кав’ярні, які самостійно закуповують зелене кавове зерно, намагатимуться довше інших утримувати ціни на тому ж рівні, щоб не втратити клієнтів і не опинитися в збитках. При цьому чимала кількість таких закладів, пояснює він, буде компенсувати збереження старої ціни якістю кави, тобто вони будуть купувати більш дешеве зерно, що позначиться на смакових якостях напою.
Також заклади зменшуватимуть витрати шляхом автоматизації процесів і впровадження сучасного обладнання, яке споживає менше енергії та води. Водночас, як зазначає Грановський, це може негативно позначитися на атмосфері й гостинності, оскільки бариста, який раніше був майстром із приготування напоїв, поступово перетвориться на оператора кавової машини.
З яких країн в Україну завозять каву
Україна переважно імпортує арабіку з Бразилії та Колумбії, а робусту — з В’єтнаму. Останню в нас зазвичай використовують для виробництва розчинної кави. Вадим Грановський зазначає, що раніше каву в Україну також постачала Нікарагуа, але через те, що ця країна визнала анексію Криму Росією в 2014 році, торгові відносини з цією центральноамериканською державою були припинені.
«Україна, як і Японія, споживає імпортовану каву всередині країни, тоді як Італія та Німеччина імпортують зелене кавове зерно з Бразилії, Ефіопії чи Колумбії, обсмажують його, а потім експортують під відомими брендами. Таке споживання українців зумовлено як низькою купівельною спроможністю населення, так і традиціями. Тому виробники орієнтуються на гаманець і смаки наших споживачів. Кава, що заходить в Україну, повинна бути дешевою і доступною для споживача, особливо зараз, під час війни, коли купівельна спроможність низька», — стверджує міжнародний експерт з кави.
Грановський пояснює, що за останні 10 років світова кавова індустрія кілька разів стикалася з серйозними кліматичними викликами, такими як посухи та морози, які завдавали значної шкоди кавовим плантаціям. Ціни на каву завжди були нестабільними, але після початку пандемії COVID-19 вони закріпилися на високому рівні та більше не знижувалися.
Основною причиною цього стали логістичні обмеження: закриття портів і зупинка контейнерних перевезень на деякий час. Оскільки логістика відіграє важливу роль у формуванні цін на каву, ці фактори суттєво вплинули на ринок. Окрім традиційних викликів, таких як погодні умови, нині додалися й інші проблеми. Наприклад, у В’єтнамі спостерігається дефіцит робочої сили, що також ускладнює ситуацію в галузі.
Арабіка опинилася на межі зникнення
Арабіка — найпопулярніший сорт кави у світі. За інформацією IndexMundi, у 2023 році Бразилія виробляла понад 85% світової арабіки. Ефіопія, яка вважається батьківщиною кави, також є одним з лідерів за експортом цього сорту. Однак через глобальне потепління та брак води для зрошення, обидві країни стикаються з проблемою скорочення площ кавових плантацій арабіки. Вадим Грановський зазначає в коментарі для РБК-Україна, що зараз арабіка як біологічна культура знаходиться на межі зникнення.
«Арабіка самозапилюється, і це створює проблему, адже в неї дуже вузький генетичний резерв. Рослина не встигає адаптуватися до надвисоких температур. Підвищення температури лише на кілька градусів може призвести до критичного зменшення врожаю. Арабіка дуже примхлива: їй необхідні специфічні кліматичні умови, оптимальні опади, температура та висота, на якій вона росте», — пояснює Грановський.
За прогнозами Volcafe, уже в другому кварталі 2025 року запаси арабіки можуть скоротитися до критичного рівня, які оцінюються в менше, ніж п’яти місяців світового споживання. Це, ймовірно, сприятиме зміщенню попиту на робусту — дешевший, але більш стійкий сорт кави. Таке перерозподілення попиту, в свою чергу, підтримає високі ціни на робусту, оскільки цей сорт стане більш затребуваним як альтернатива арабіці.
Грановський також зазначає, що генетична структура робусти дозволяє їй краще адаптуватися до змін клімату, але вона поступається арабіці за смаковими характеристиками. Сучасне кавове виробництво часто зводиться до вирощування монокультур, і для цього вже виділено величезні площі землі. Тому для вирощування будь-якої монокультури необхідно застосовувати новітні досягнення сільського господарства, включаючи мінеральні добрива, пестициди та генномодифіковане насіння.
«У відповідь на кліматичні виклики індустрія шукає альтернативи. Зокрема, з’являються нові території для вирощування кави, як, наприклад, Азорські острови у володінні Португалії, де вже створено комерційні плантації. Також у фокусі альтернативні види кави, зокрема стернофіла, яка менш вибаглива до умов вирощування, але не поступається арабіці за смаковими якостями», — додає він.
Кава стенофіла (Coffea stenophylla) — рідкісний вид кавової рослини з високою жаростійкістю, що природно росте в Західній Африці, зокрема в Кот-д'Івуарі, Ліберії та Сьєрра-Леоне. Стенофіла має унікальну генетичну структуру та здатність пристосовуватися до кліматичних змін. Проте її низька врожайність поки обмежує комерційну популярність у порівнянні з арабікою та робустою. Водночас Вадим Грановський запевняє, що в умовах глобального потепління в стенофіли є потенціал поступово замінити арабіку на світових ринках.
