10 листопада (23 листопада), у православному календарі день пам'яті апостолів Ераста, Олимпа, Родіона та тих, хто з ними. Ім'я Ераста згадується у Посланні апостола Павла до римлян. У 16-й главі апостол передає привіт від Ераста, якого називає скарбником міста (Рим. 16:23). У церковній традиції його пов'язують з Коринфом, де він обіймав відповідальну адміністративну посаду. Про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на ТСН.
Згідно з православним житієм, пізніше Ераст залишив світську діяльність і служив в Єрусалимській Церкві, а згодом став єпископом у Панеаді, місті в Палестині. Його життя стало прикладом того, як людина, маючи досвід громадської та адміністративної роботи, могла присвятити себе служінню християнській громаді.
Олимп, також званий Олимпаном, належав до апостолів від сімдесяти. Його ім'я згадано у Посланні апостола Павла до римлян: «Вітайте Філолога і Юлію, Нірея і сестру його, і Олимпана, і всіх святих із ними» (Рим. 16:15).
Згідно з церковним переказом, Олимп був супутником апостола Петра та разом із ним вирушив до Риму. У той час християнські громади зазнавали переслідувань, а проповідування віри могло коштувати людині життя.
Родіон, відомий також як Іродіон або Іродіан, був родичем апостола Павла. У Посланні до римлян Павло передає йому вітання (Рим. 16:11).
Церковний переказ розповідає, що Родіон проповідував християнство та звертав у нову віру юдеїв і язичників. Його місіонерська діяльність була пов'язана з містом Патри, де він, за житієм, служив єпископом.
За переказом, Родіон зазнав жорстокого нападу через свою проповідь, але вижив і продовжив службні. Пізніше він вирушив до Риму разом з апостолом Петром. Там Родіон загинув мученицькою смертю під час переслідувань за правління Нерона.
Сосипатр, також званий Сосипатром, походив з Ахаї — історичної області Давньої Греції. Апостол Павло згадує його серед тих, хто передає вітання християнам Риму (Рим. 16:21).
За церковним переказом, Сосипатр був учнем Павла і став єпископом Іконії, міста в Малій Азії. Там він проповідував Євангеліє, вчив новонавернених і підтримував християнську громаду.
Кварт, також званий Квартою або Квартом, згадується у Посланні до римлян. Павло передає привіт від нього, називаючи його братом у вірі (Рим. 16:23).
Згідно з церковним переказом, Кварт став єпископом Бейрута, стародавнього міста на узбережжі Середземного моря. Він проповідував серед місцевих жителів, звертав язичників у християнство і зазнав численних випробувань через свою діяльність.
Тертій посідає особливе місце серед сподвижників апостола Павла. У Посланні до римлян він сам називає своє ім'я: «Вітаю вас у Господі і я, Тертій, який написав цей лист» (Рим. 16:22).
Ця згадка дозволяє стверджувати, що Тертій виконував роль писаря, який записував слова Павла. Саме завдяки його праці одне з найважливіших послань Нового Заповіту було зафіксовано у письмовій формі.
Церковне свято в Україні 10 листопада за старим календарем
За старим календарем 10 листопада в Україні вшановували пам'ять святої великомучениці Параскеви. Вона народилася в сім'ї благочестивих християн, які особливо шанували день п'ятниці — на згадку про страждання Ісуса Христа, тому дочку назвали Параскевою, що з грецької означає «п'ятниця». За церковним переказом, Параскева присвятила життя проповідуванню християнської віри. За відмову зректися Христа вона зазнала жорстоких тортур і прийняла мученицьку смерть.
Що не можна робити 10 листопада
За народними віруваннями, цього дня краще відкласти генеральне прибирання і не виносити з дому сміття, щоб разом із ним не винести сімейне благополуччя. Не рекомендували і вирушати в далеку дорогу: осіння негода могла ускладнити подорож. Родіонів день вважали часом для спокійних домашніх справ, тому наші предки намагалися не суєтитися без потреби та уникати ризикованих задумів.
Що можна робити 10 листопада
У народному календарі 10 листопада відоме як свято Родіона та Ераста, або Родіонів день. Із цією датою пов'язували звичай приносити до храму хліб і сіль для освячення. Вважалося, що такі продукти мають особливу силу: ними пригощали свійських тварин, щоб ті були здоровими, а самі господарі куштували освячений хліб як оберіг від воєн і нужди. Також існувало повір'я, що пригощання хлібом і сіллю допоможе помиритися з людьми, з якими давно не вдавалося знайти спільну мову.
