Якби Росія два десятиліття тому стала членом НАТО, то сьогодні світова історія була би зовсім іншою.
Як з’ясувалось, Москва тричі претендувала на вступ до НАТО. Перший раз – коли і РФ, і Україна, і решта 13 республік були у складі СРСР. А вдруге і втретє такий запит вже був зроблений президентом РФ Володимиром Путіним на початку 2000-х років.
Про це йдеться в публікації suspilne, яка побачила світ 21 лютого 2022 року, тобто за три дні до початку повномасштабної війни.
Як відомо, історія не знає умовного способу, і тепер вже марно висувати гіпотези, що було би, якби у 2000 році Білл Клінтон більше зацікавився запитом від Путіна, або якби сам Путін більше наполіг на своєму запиті. Як з’ясувалося, з боку Москви було три спроби близько "породичатися" з НАТО.
Першу спробу начебто здійснив ще СРСР у 1954 році. Тоді якраз була у розпалі Холодна війна, і СРСР раптом зробив запит на членство в Альянсі. Звісно, ніхто на Заході тоді серйозно на цей запит не відреагував. Та й напевно якби відреагував, то нічого з цього би не вийшло. СРСР і країни НАТО тоді були на різних полюсах суспільного устрою, та відчайдушно намагалися довести одне одному переваги свого політичного ладу. А отже, вони ніяк не могли мати спільних військових інтересів. Тобто цей запит був, радше, пропагандистським трюком з боку СРСР. Мовляв, бачите, ми хотіли стати членом НАТО, але замість миру Захід віддав перевагу конфронтації.
Інша справа – початок 2000-х. Тодішня Росія вже остаточно зреклася соціалістичної орієнтації, а численні російські нувориші сміливо зводили на руїнах соціалізму фортецю верховенства приватної власності. Тобто ідеологічних розбіжностей між РФ та західних світом тоді вже не було, або вони були не принциповими. Однак і тоді НАТО не захотіло приймати Росію у свої обійми.
Путін двічі питав у американського президента, як США відреагували би на можливий вступ РФ до НАТО
Спочатку, у 2000 році, тоді ще тільки новообраний російський президент Володимир Путін запитав про це у Білла Клінтона, який на той час вже "доживав" останній рік в Овальному кабінеті.
Ще одну спробу зблизитись із НАТО російський гарант зробив у 2001 році, коли при владі у США вже був Буш-молодший. Однак далі розмов справа не пішла. І ніхто тепер не скаже, чи була та спроба з боку Путіна щирою, чи також звичайним пропагандистським закидом.
Принаймні тодішній генсек НАТО Джордж Робертсон пояснив Путіну, що в Альянс на основі усної заяви нікого не беруть. Мовляв, для вступу в НАТО потрібна офіційна заявка, яку подають на загальних умовах. Однак ніякої заявки від Росії ні того року, ні наступними роками не надійшло.
Москва закидає керівництву НАТО, що Альянс почав розширюватися на схід
Ще в грудні 2021 року, коли Росія активно стягувала військові підрозділи до українських кордонів, Москва висунула Вашингтону низку вимог щодо майбутньої архітектури європейської безпеки. 17 грудня російське МЗС оприлюднило два документи: проект договору зі США про гарантії безпеки та проект угоди з НАТО. Однією з ключових умов Кремля була відмова Альянсу від подальшого розширення на схід, зокрема за рахунок держав, які раніше входили до СРСР. Фактично це означало б закриття для України перспективи вступу до НАТО.
У Вашингтоні та штаб-квартирі Альянсу підтвердили отримання російських пропозицій, проте відкинули підхід, за якого майбутнє європейської безпеки могли б обговорювати без європейських союзників. США і НАТО наголосили, що такі питання не можуть вирішуватися лише за участю Москви та Вашингтона.
Українське зовнішньополітичне відомство, зі свого боку, заявило, що рішення щодо співпраці України з НАТО та перспектив членства ухвалюють виключно сама держава й Альянс. Росія не має права визначати, кому можна приєднуватися до організації.
Упродовж січня та лютого 2022 року Москва отримала офіційні відповіді на свої ініціативи від Сполучених Штатів, НАТО та Європейського Союзу. Після цього російська сторона оприлюднила власну оцінку отриманих документів, заявивши, що американська відповідь нібито не містить конструктивних пропозицій щодо основних вимог Кремля.
У Москві також попередили про можливі наслідки відсутності домовленостей. Зокрема, російська сторона заявила, що в разі відмови США надати юридично закріплені гарантії безпеки Росія залишає за собою право вжити заходів у відповідь, у тому числі військово-технічного характеру. Що, власне, і сталося 24 лютого 2022 року.
Скоріш за все, Росія розпочала би війну за будь-якої відповіді
Із високою вірогідністю можна сказати, що все це листування зі США і НАТО у січні-лютому 2022 року було не більш ніж ширмою для Москви та приводом виправдати своє повномасштабне вторгнення в Україну. Скоріш за все, Путін для себе все вирішив завчасно і навряд чи хтось уже зміг би подолати його маніакальну впертість.
Втім, якби за 22 роки до цього лиха, на зламі двох тисячоліть Москва справді наполягла на вступі до НАТО, сьогодні, ймовірно, не було би останніх трагічних сторінок в історії сучасної Європи, і ми не знали би цієї війни. Але, як кажуть, історія не терпить умовного способу.
