У перший день весни 2025 року в Україні відбудеться індексація пенсій за віком. Це означає, що пенсіонери отримають перерахунок своїх виплат, що дозволить їм отримувати на кілька сотень гривень більше, а деяким навіть понад тисячу гривень.
Про те, у кого та наскільки в цьому році зростуть пенсій за віком, – читайте в огляді РБК-Україна.
Кому та коли перерахують пенсії
У 2025 році індексацію пенсій традиційно проведуть 1 березня. Такий перерахунок відбувається автоматично з 2017 року, коли була проведена пенсійна реформа. У межах реформи було встановлено, що з 1 березня кожного року пенсію за віком підвищують відповідно до рівня інфляції та росту середньої заробітної плати за минулий рік.
До цього перерахунок пенсій був не обов'язковим – індексація проводилась на розсуд держави, залежно від її фінансових можливостей. Водночас у законі була прописана норма, яка дозволяла, але не зобов'язувала, здійснювати індексацію.
"У 2017 році закон чітко визначив: кожного 1 березня проводиться обов'язкове підвищення пенсій, а також була встановлена формула для цього процесу. Таким чином, незалежно від політичної ситуації в країні індексація пенсій відбувається без змін. Це стало законодавчою вимогою, яку уряд просто зобов'язаний виконувати, навіть у випадку воєнного стану", – розповів у коментарі РБК-Україна колишній міністр соціальної політики України Павло Розенко.
До цієї категорії належать громадяни України, пенсія яких розрахована відповідно до Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто так звана солідарна страхова пенсія. Це стосується трудових пенсій, обчислених згідно з положеннями цього закону.
За словами Розенка, спеціальні та інші пенсії, що регулюються окремими законами, можуть бути проіндексовані за рішенням уряду, зокрема військовим, як це було зроблено торік. Однак обов'язковою є індексація саме трудових пенсій, які виплачуються більшості українських пенсіонерів – близько 95%.
У проєкті бюджету Пенсійного фонду України на доплати, визначені постановами Кабінету міністрів про індексацію пенсійних виплат та додаткові заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення, передбачено 44,7 млрд гривень.
Наскільки можуть зрости пенсії
Підвищення пенсії буде здійснено відповідно до формули, зафіксованої в частині другої статті 42 закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Для розрахунку береться 50% від інфляції за попередній рік та 50% від темпів зростання заробітної плати в Україні за той самий період. Сума цих двох величин визначає відсоток, на який буде проіндексована пенсія.
Індексація стосується не всієї пенсії, а тільки її базової величини, але навіть це підвищення є суттєвим. У бюджет Пенсійного фонду на цей рік була закладена індексація на рівні 10%. Однак 18 лютого Пенсійний фонд України затвердив показник середньої заробітної плати за 2024 рік, з якої сплачувалися страхові внески і яка використовується для обчислення пенсії.
Цей показник дозволяє визначити коефіцієнт індексації пенсій, який становитиме 1,115. Згідно з даними Пенсійного фонду, середня зарплата у 2024 році склала 17 486,60 гривень, що на 22,2% більше порівняно з 2023 роком (14 308,46 гривень).
"Торік інфляція склала 12%, що дає 6% для індексації (50% від інфляції - ред.). Зростання заробітних плат оцінюють по-різному, але мінімум – 16%, що дає 8%. Разом це приблизно 13-14% індексації. Ці показники до 20 лютого завжди затверджує уряд у постанові на основі даних Держкомстату та Пенсійного фонду. Після цього, до 25 числа, Пенсійний фонд автоматично проводить перерахунок пенсій, формує відомості для виплат і передає їх у казначейство. З 1 березня люди почнуть отримувати перераховані пенсії", – пояснює Павло Розенко.
При цьому Розенко додає, що хоч ще в жовтні-листопаді 2023 року влада заявляла про план закласти в бюджет пенсійного фонду зростання пенсій на 13% на 2024 рік. Однак, коли вийшла постанова уряду, там було зазначено, що пенсії будуть проіндексовані лише на 7,9%. Тому, на думку політика, не виключено, що й в цей раз цифри можуть відрізнятися. Проте, додає він, є великі шанси побачити реальні показники.
Зазвичай уряд у своїй постанові визначає мінімальний та максимальний розмір надбавок. Наприклад, у 2024 році мінімальна надбавка складала 100 грн, а максимальна – 1500 грн. При цьому індексація стосується лише тієї пенсії, яка розрахована за основною формулою (без урахування додаткових доплат, гарантій тощо).
Розмір надбавки до пенсії залежить від того, яку розрахункову пенсію має особа, а не від фактичної виплати. Наприклад, якщо індексація буде на рівні 10%, то українцям можуть додати до пенсії наступні суми:
- мінімальну надбавку у 100-200 гривень отримають люди, чия розрахункова пенсія є меншою за мінімальну пенсію (2361 гривня);
- надбавки від 300 до 400 гривень можуть отримати українці з розрахунковою пенсією від 3000 до 4000 гривень;
- відповідно на надбавки від 400 до 500 гривень можуть розраховувати люди з пенсією до 5 тисяч гривень.
Підвищення від 1000 гривень отримають ті, чия розрахункова пенсія перевищує 10 тис. гривень. Таким чином, розмір підвищення пенсії залежить від розрахункової суми пенсії, і найзначніше підвищення отримають ті, у кого пенсія вище 10 тисяч гривень.
Хто не отримає підвищення
Індексація пенсій не застосовується до осіб, які вийшли на пенсію після 1 січня 2025 року, оскільки їхні пенсії вже розраховані з урахуванням актуальних заробітних плат, і тому немає потреби в додатковому коригуванні.
Також зазначено, що пенсії, призначені за останні три роки, не підлягають індексації, оскільки розрахунки базуються на сучасному рівні зарплат. Однак для таких пенсіонерів може бути встановлена невелика надбавка (наприклад, 100 гривень), як це було в попередні роки.
Індексація також не торкнеться пенсіонерів, чия пенсія перевищує 10 прожиткових мінімумів, що становить 23 610 гривень. Це означає, що якщо пенсія людини наближається до цієї суми або перевищує її, то вона не отримає індексацію, оскільки вважається, що такий розмір пенсії достатньо високий для компенсації інфляційних змін.
Чи вистачить цих коштів на життя
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук зазначає, що хоча автоматичний механізм перерахунку пенсій, введений у 2017 році, є значно кращим за попередній ручний режим, сам розмір перерахунку є недостатнім для забезпечення достойного рівня життя.
"Проблема полягає в тому, що цей розрахунок, який беруть від половини індексу заробітних плат та інфляції, не зовсім коректно працює, тому що у людей похилого віку структура споживання геть інша, ніж в середньому "по палаті". З погляду соціальної справедливості, ми сьогодні повинні звертати увагу не лише на загальний індекс, а й враховувати індекс споживчих витрат для людей з низьким рівнем доходу, адже саме ця категорія відчуває на собі найбільший тиск інфляції", – зазначає у коментарі РБК-Україна Борис Кушнірук.
За його словами, ціни на товари та послуги для малозабезпечених людей зростають набагато швидше, ніж в середньому по країні. Це пояснюється тим, що їхні витрати складаються здебільшого з базових продуктів і послуг, таких як їжа, комунальні, ліки та медичне обслуговування. Водночас у розрахунок загального індексу споживчих цін входять такі товари та послуги, які малозабезпечені українці не можуть собі дозволити. Тому, додає Кушнірук, реальна інфляція для цієї категорії населення значно вища.
"Питання полягає в тому, що дані індексу споживчих цін, які використовувалися до 2021 року, залишалися незмінними, і через повномасштабну війну вони стали неактуальними. Окрім того, навіть показники 2021 року були некоректними, адже методологія була неправильною з точки зору регіонального розподілу. Я вже не говорю про проблеми в товарних групах, але навіть аналіз на рівні регіонів був далеким від реальності", – пояснює експерт.
Крім того, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру додає, що доходи в Києві були на 50-60% вищими, ніж в інших регіонах, і це суттєво впливало на структуру споживання. За його словами, чим нижчі доходи в регіонах, тим більша частка витрат йде на базові продукти, медикаменти та комунальні послуги, що потребує іншого підходу до оцінки витрат і реальної інфляції для різних груп населення.
