В українському уряді затвердили нові правила військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів. За одним із пунктів постанови №1487, закордонні дипвідомства тепер мають інформувати українців за кордоном про початок нового призову і сприяти поверненню додому військовозобов’язаних та резервістів, якщо в Україні проводять мобілізацію або у воєнний час.
РБК-Україна разом з експертами розбиралося, чи означає це, що українцям за кордоном будуть вручати повістки і як саме можуть "сприяти" у їх поверненні в Україну.
Військовий облік. Що зміниться для українців за кордоном
В Україні постановою Кабміну від 30 грудня 2022 року № 1487 затвердили новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Пункт 52 цього порядку набув найбільшого розголосу. В ньому йдеться, що закордонні дипломатичні установи України:
- інформують українців, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку, не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;
- сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п’яти років.
Чи будуть вручати повістки за кордоном: думки юристів
Загалом на тимчасовий консульський облік – реєстрацію свого місця перебування за кордоном – українці стають тільки добровільно. Тих, хто зареєстрував таку інформацію про себе, дипломатичні установи будуть інформувати про початок чергового призову громадян, пояснює у коментарі РБК-Україна керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.
"В цілому цей облік потрібен, щоб дипустанова України гарантувала своїм громадянам безпеку у разі стихійного лиха, революцій та інших надзвичайних подій, перебуваючи на території іншої країни й перетинати кордон України на автомобілі з європейською реєстрацією і перебувати тут до 60 днів за один рік. Фактично консульський облік дозволяє державі контролювати своїх громадян, які проживають за кордоном", – пояснює він.
Також, якщо людина стоїть на обліку, вона може брати участь в українських виборах, перебуваючи на території іншої країни. Тобто користуватись соціальними пільгами, пояснює РБК-Україна адвокат юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко.
"Ні для кого не секрет, що не всі громадяни стали на такий облік, оскільки постановка на консульський облік є добровільною. Тож реалізація даного пункту буде лише для громадян, які офіційно перебувають на цьому обліку", – каже фахівець.
Дипустанови будуть вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів і передавати дані про них до українських профільних органів.
"Але той факт, що дипустанова повинна інформувати про призов, за текстом постанови не означає, що її співробітники зобов’язані чи мають право вручати повістки чи насильно депортувати українців з іноземних держав. Депортація знаходиться поза їх компетенцією і може відбуватися тільки за рішенням суду іноземної держави", – додає Ігор Ясько.
Що означає "сприяння" поверненню в Україну військовозобов'язаних
Щодо процедури "сприяння" поверненню також є певна прогалина, каже Катерина Аніщенко. Адже немає чіткого механізму, який би передбачав процедуру "сприяння" поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період).
"Зараз класичною формою міжнародної співпраці держав є екстрадииція - видача затриманої особи - в боротьбі зі злочинністю. Але громадяни України, які виїхали за кордон під час війни, не є злочинцями. Щодо можливого видворення громадян України іноземними державами на підставі даного пункту вважаю, що специфічний вид адміністративного стягнення, який полягає у пропозиції іноземцю або особі без громадянства добровільно залишити країну перебування може бути застосований лише до осіб, які злісно порушують порядок країни їх місця перебування", – висловлює вона думку.
Єдина міра покарання, яка може настати за порушення даного пункту на даний момент часу, це адміністративна відповідальність за нез'явлення до ТЦК (військкомату) у воєнний час під час дії Указу Президента України "Про проведення загальної мобілізації" у вигляді штрафу у розмірі 3400−5100 грн, вважає Катерина Аніщенко.
Втім, у постанові не вказують, як саме дипустанова має сприяти поверненню. Можливо, МЗС випустить додаткове роз’яснення або надішле лист безпосередньо до установ, допускає Ігор Ясько.
"Але якщо розтлумачити слово "сприяння", то зі словника отримаємо таке пояснення: створення умов для виконання чого-небудь, підтримка, допомога. Тобто, можна зробити висновок, що якщо військовозобов’язаний забажає повернутися в Україну, то закордонна установа має допомогти у цьому. Також це сприяння у тандемі з попереднім пунктом може означати проведення інформаційних компаній, пропагування повернення представників мобілізаційного резерву", – каже він.
На думку керуючого партнера ЮК Winner, пункт про сприяння може розвинутися і у певні зловживання. Наприклад, можуть відмовити в оформленні втраченого закордонного паспорту.
"Звичайно, це незаконно. Якщо громадяни зіштовхнуться з подібним, їм необхідна буде допомога юристів", – наголошує експерт.
