Історик та професор Українського католицького університету Ярослав Грицак розповів, що відбувається з українцями на окупованих територіях.
В ефірі Radio NV Грицак зазначив, що ситуацію на окупованих територіях України вивчає дослідниця Оксана Міхеєва, яка перебуває в Німеччині.
«Вона зберегла певні зв’язки і робить навіть опитування. В її дослідженнях є дуже цікаві речі. Загальне враження з того, що я читаю (вона часом надсилає [мені свої звіти]), — там відбувається радянізація і совєтизація. Не тільки русифікація в тому сенсі, що вони приймають російську мову, а совєтизація в тому сенсі, що це суспільство перестає існувати і настає атомізація. Люди перестають одне одному вірити, дедалі менше коло людей, в якому ти можеш відчути себе собою. Це сім'я і найближчі сусіди», — розповів історик.
Він додав, що, за словами Міхеєвої, люди на окупованих територіях дуже часто впізнають своїх, коли говорять суржиком.
«Бо росіяни суржиком не можуть говорити, а українська мова викликає в росіян роздратування або підозру. Цікавий елемент», — пояснив Грицак.
Історик констатував, що Росія планує запроваджувати на окупованих після початку повномасштабного вторгнення територіях російську мову, але чотирьох років для цього замало.
«І тут, як завжди, є правило трьох поколінь. Очевидно, з першим поколінням наших ровесників або молодших, які виросли в Україні і дійшли до зрілого віку, навряд чи їм щось аж так багато вдасться. Можуть бути якісь втрати, але менші. Гірше буде з дітьми, а найгірше — з онуками. Тому дуже важливо розуміти, як довго ця окупація триватиме. Якщо вона триватиме п’ять-десять років, можемо мати якийсь певний простір для відновлення. Якщо вона продовжиться на одне або два покоління, ситуація буде набагато гірша», — розповів Грицак.
Він також зазначив, що Донецьк і Луганськ виглядають інакше, ніж території, які Росія окупувала після повномасштабного вторгнення, бо звідти у 2014 році масово виїхали інтелігенція, бізнес та середній клас.
«У Херсоні трохи інакше, бо люди є. Або Запоріжжя, в області трохи інакше і занадто свіжо. Зрештою, ми не знаємо, що буде з Донбасом. Якщо чи коли Донбас стане українським, якщо там буде відновлення, європейські інвестиції і таке інше, можливо, там будуть демографічні зміни — туди прийде нове населення. Тут важко щось інтегрувати, але розуміємо, з Донбасом будуть набагато більші проблеми, ніж з окупованими Запорізькою і Херсонською областями», — вважає історик.
Читають зараз: Чотири роки повномасштабної війни: чи вдасться в 2026-му досягти миру.
