Українські безпілотники б’ють по нафтових об’єктах Росії та змінюють географію конфлікту, пише Euronews.
Побудовані в підпільних майстернях українські далекобійні безпілотники завдали серії ударів по російських нафтопереробних заводах, паливних складах та військових логістичних центрах — послаблюючи енергетичну інфраструктуру і змушуючи Москву вводити обмеження на постачання пального.
У секретних місцях на заході України, під покровом темряви, формуються колони ударних дронів, що стартують з імпровізованих злітно-посадкових смуг і прямують углиб російської території. За словами учасників операцій, тепер деякі моделі долають до 1 000 км, що значно розширює радіус ураження порівняно з попередніми етапами кампанії.
"Дрони розвиваються", — каже командир, відомий під позивним "Фідель". "Замість того, щоб літати на 500 кілометрів, тепер вони літають на 1000. Для успішної операції потрібні три фактори: дрони, люди та планування. Ми хочемо досягти найкращого результату. Для нас це свята місія".
Проста, масова і відносно недорога конструкція
Багато безпілотників виготовляються всередині країни з деталей, що постачаються широкою мережею майстерень.
Один із найпоширеніших типів — "Лютий" — простий у конструкції й обслуговуванні: корпус у формі "ковбаси", один гвинт і трикутний хвіст. Саме простота й низька собівартість (приблизно $55 000 за одиницю) дозволяє виробляти "Лютий" серійно.
Стратегічні наслідки ударів
За даними західних аналітиків, атаки на енергетичну інфраструктуру мали помітний, але не руйнівний ефект: огляд аналітичного центру Carnegie Endowment нарахував принаймні 16 великих НПЗ, уражених дронами, що складає близько 38% номінальної потужності країни з переробки нафти. Водночас більшість заводів відновлювали роботу протягом кількох тижнів, а виробництво згладжувалося надлишками та запасами.
Міжнародне енергетичне агентство оцінює, що повторні удари скоротили потужності переробки Росії приблизно на 500 000 барелів на день — наслідком стали внутрішні дефіцити пального, місцеве нормування та обмеження експорту дизелю й авіаційного пального, хоча світове видобування нафти залишалося стабільним.
Київ говорить про реальні втрати у постачанні: президент Володимир Зеленський заявив, що, за оцінками української сторони, росіяни втратили до 20% поставок бензину внаслідок ударів безпілотників.
Тактика виснаження і зміна уявлень про безпеку
Експерти називають цю кампанію логістичною: атаки змушують Росію розосереджувати постачання, перекидати резерви та посилювати ППО далеко від фронту.
"Протягом більшої частини війни Росія діяла, виходячи з припущення, що її власна територія у безпеці. Тепер це не так", — відзначає Адріано Босоні з аналітичної компанії RANE.
Україна також демонструє здатність діяти автономно, запускаючи власні ракето-дрони без необхідності імпорту далекобійних засобів від західних партнерів — що важливо на тлі блокування постачання певних типів озброєнь.
Втрати й ціна успіху
Однак кожна місія — це й ризики: за зізнанням організаторів, менше 30% дронів доходять до цілі, тому ретельне планування і великий ресурс техніки є критично важливими.
"Ми платимо за це своїм життям і життям наших друзів", — говорить "Фідель", наголошуючи, що нинішня кампанія — частина "боротьби за майбутнє" наступних поколінь.
