Останнім часом багато спілкувався — з людьми з політики та оборонки. Якійсь гнітючий присмак залишився. Наче нічого прям катастрофічного і не відбувається, але напівтемрява теж засмоктує.
А тут ще й відставка головкому В.Залужного, яку я вважав неминучою, але все одно вона додає турбулентності в усі процеси — і військові, і політичні.
На фронті позиційні бої, тобто, відносна рівновага. Але вона крихка. Тому що в нас давно відчувається нестача бійців на передовій. А зараз вже почулася відчуватися нестача артилерійських боєприпасів.
У Штатах продовжується безглуздий розмін стратегічних геополітичних інтересів США як підтримувача світового порядку на тактичні переваги у президентських перегонах. Коли щось подібне трапляється в Україні, всі навколо починають шпиняти нас за незрілість, за недолугість, за кон’юнктурність. А що казати, коли подібна конфузія відбувається у сталій демократії?
Європа намагається закрити розрив, який виник у зв’язку з міжпартійною комунальною сваркою у США. Але їй потрібен час — щоб розмістити воєнне замовлення, а там є складнощі, бо номенклатура боєприпасів дуже різноманітна. Щоб розконсервувати лінії, бо вони давно не експлуатувалися. Щоб набрати нових фахівців, бо старі пішли з оборонки після завершення «холодної війни». І так далі.
Вся ця європейська індустріальна махина розкрутиться на повну десь на кінець року. Але такого часу в України нема.
F-16 навіть з ракетами середньої дальності ситуацію лише пом’якшать ситуацію, бо вони здатні руйнувати ворожу логістику і заважати бомбардуванням наших позицій. Але як без снарядів і мін для мінометів стримувати ворога, який переважає за чисельністю і постійно лізе у наступ, я, чесно кажучи, не уявляю.
Це за умови, що з мобілізацією у нас ситуація така, що замість аналізу хочеться тільки лаятися.
Різноманітні дрони дійсно здатні на певний час майже замінити артилерію. Главком (тодішній) і Верховний головнокомандувач кожен по-своєму визнав, що недооцінював роль дронів. В.Залужний прямо написав це у своїй черговий статті (звідки в нього на це час?), а В.Зеленський у якості такого визнання створив у ЗСУ Сили безпілотних систем. Які треба було створили ще на початку минулого року, щоб оператори дронів — висококваліфіковані кадри — не гинули з автоматами замість пультів керування у руках під час штурмів ворожий окопів.
Але дронів знов таки потрібно багато і ще на вчора. Хоча б той мільйон до кінця 2024-го, який пообіцяв президент. Пішов другий місяць року, але у виробництві дронів нічого принципового не змінюється. Нема нових великих контрактів. Нема спрощення процедур, пов’язаних з виробництвом (у закупівлі дронів навіть суттєве погіршення). Нема структури, яка координує і виробництво, і використання дронів і знає відповідні потреби ЗСУ.
А ще й на додачу зміни у керівництві ЗСУ… Добре, хоч призначають не Безуглу…
Читають зараз: Третя світова війна: звідки може початися воєнний конфлікт.
