Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мобілізацію. Нардепи підтримали його в редакції уряду, а до другого читання обіцяють зробити правки. Схоже, правок буде дуже багато, тому що претензій до законопроекту назбиралося вже достатньо, пише korrespondent.net.
Порядок дій
За законопроект у першому читанні проголосували 243 нардепи. За фракціями: Слуга народу – 178, Європейська солідарність – 0, Батьківщина – 0, Платформа за життя та світ – 17, За майбутнє – 7, Голос – 3, Довіра – 18, Відновлення України – 12, Позафракційні – 8.
Для внесення поправок є час до 21 лютого, після чого відбудеться голосування у другому читанні.
"Тобто найбільш імовірно буде ухвалено законопроект загалом в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і набуде чинності через місяць, тобто у квітні", - прогнозує нардеп Ярослав Железняк.
Порушення Конституції
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубинець був серед тих, хто закликав ухвалити законопроект у першому читанні. При цьому, за його словами, проект містить низку норм, що суперечать Конституції України. Омбудсмен сподівається, що до другого читання ці протиріччя усунуть.
Зокрема, він зазначив, що в законопроекті зазначено, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. А відповідно до вимог статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть використовуватись для обмеження прав та свобод громадян.
Крім цього, у законопроекті пропонують передбачити обов'язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть певну законом юридичну відповідальність. Однак, таке положення законопроекту не відповідає положенням Конституції, закону України "Про захист персональних даних" "правовим позиціям Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя".
Питання аспірантів
У нових змінах зазначено і позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних чи юридичних осіб на умовах контракту.
"При цьому всім іншим категоріям претендентів на освіту в цих умовах право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками", - наголосив Лубинець.
На сайті президента вже створено електронну петицію, яка закликає вилучити із законопроекту норму щодо мобілізації аспірантів, які навчаються на контрактній основі та залишити для них право на відстрочку, яке діє і зараз.
Як це взагалі працюватиме?
Опозиція різко критикує законопроект. Одна з головних претензій, як за 60 днів після набуття чинності такого проекту всі військовозобов'язані чоловіки та жінки зможуть пройти за новою верифікацією через ТЦК, ЦНАПи чи консульства за кордоном.
"Ви собі уявляєте, як це практично зробити? Як написати софт на 5-6 млн. електронних кабінетів, який супер захищений і не падає після навантаження? Скільки це коштує та скільки займе часу? Що стосується консульств за кордоном, то хто був, той знає що це нереально, а за кордоном щонайменше 2-3 млн чоловіків, які виїхали на роботу ще задовго до війни і вони також підпадуть під цей закон”, - зазначає нардеп від партії Голос Юлія Клименко.
Також є питання щодо електронних повісток. А що робити, якщо людина не має інтернету, а відлік про час її прибуття до ТЦК уже пішов? І таких питань без відповідей до законопроекту дуже багато.
“Дестабілізація банківсько-фінансової системи, оскільки депозити та рахунки масово переводяться в готівку. Збільшення готівкової економіки, про cashless забудьте. У готівковій економіці зростає злочинність. Зменшення офіційної зайнятості, все працюватимуть неофіційно за готівку. Результат – зменшення податків та надходжень до держбюджету”, - перераховує ризики законопроекту Клименка.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →