Податок на OLX і не лише: скільки грошей після продажу товарів хочуть відібрати

Текстів документів поки що немає, але представник уряду в парламенті Тарас Мельничук повідомив про основні положення.

Зміни до Податкового кодексу та банківського законодавства

Перший законопроєкт (№14025) пропонує внести зміни до Податкового кодексу та закону про банки. Документ встановлює правила автоматичного обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ.

Передбачається, що оператори платформ будуть зобов’язані визначати продавців, які підпадають під звітність, перевіряти їхні дані та подавати до Державної податкової служби звіти про доходи таких користувачів.

У переліку видів діяльності, що підлягають звітуванню, зазначено оренду житлової та комерційної нерухомості, місць для паркування, оренду транспортних засобів, продаж товарів та надання особистих послуг.

Для фізичних осіб, які отримують дохід через цифрові платформи, законопроєкт вводить спеціальний податковий режим. Якщо користувач відповідає встановленим вимогам, він зможе сплачувати податок за ставкою 5%, а обов’язки податкового агента будуть покладені на операторів платформ.

Водночас документ визначає спрощений порядок для дрібних продавців. Якщо протягом року фізична особа здійснить не більше трьох продажів на суму до 2000 євро (близько 100 тисяч гривень), вона зможе користуватися власним банківським рахунком без відкриття окремого рахунку для підприємницької діяльності.

Крім того, зміни торкнуться банківської сфери. Фінустанови на запит податкової повинні будуть надавати дані про рух коштів на рахунках тих осіб, які користуються пільговим режимом оподаткування через цифрові платформи. Це має запобігти зловживанням та приховуванню доходів.

Зміни до Цивільного кодексу

Другий законопроєкт (№14026) вносить зміни до Цивільного кодексу. Він закріплює, що фізичні особи, які отримують дохід через цифрові платформи відповідно до нових податкових правил, не повинні реєструватися підприємцями.

Це стосується діяльності, яка визначена як звітна: оренда нерухомості, продаж товарів, надання особистих послуг або оренда транспортних засобів. Законопроєкт пов’язаний із першим документом і має забезпечити узгоджене застосування норм.

Євроінтеграційний аспект

Обидва законопроєкти спрямовані на виконання міжнародних зобов’язань України як кандидата на членство в ЄС та учасника ОЕСР. Вони передбачають імплементацію положень директиви Ради ЄС 2021/514 та Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ.

Реалізація цих змін дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією та забезпечить більшу прозорість у сфері оподаткування.