Президент США Дональд Трамп застосував історичний "Акт про іноземних ворогів" 1798 року для депортації ймовірних членів банд. Верховний суд підтримав рішення, але правозахисники розкритикували його.
Про це повідомляє Bloomberg.
Верховний суд США задовольнив надзвичайний запит президента Дональда Трампа і скасував постанову суду нижчої інстанції, що призупинила депортацію відповідно до "Акту про іноземних ворогів" (the Alien Enemies Act), доки триває судовий розгляд.
П'ять з чотирьох суддів зазначили, що затримані мають бути поінформовані та мати спроможність викласти свої аргументи перед суддею до того, як їх депортують.
У не підписаному висновку суд применшив значення свого рішення, зазначивши, що воно лише вимагає, щоб затримані оскаржували свою депортацію через так звану справу habeas corpus (захист особистої свободи), подану в юрисдикції, де їх утримують. Це означає, що п’ятеро чоловіків, які подали позов, повинні просувати свої аргументи в Техасі, а не у Вашингтоні, де було подано позов.
Більшість суддів не взяли до уваги аргументи про те, що 15 березня десятки людей були депортовані до жорстокої в'язниці в Сальвадорі без можливості довести, що вони не є членами бандитських формувань. Натомість суд зазначив, що "права затриманих проти примусового видворення без належного процесу" наразі "не є предметом спору", посилаючись на останню позицію Міністерства юстиції з цього питання.
У нещодавньому поданні до суду, Мін'юст зазначив, що ймовірні члени банд, "які підлягають видворенню за Законом про ворожих іноземців, мають право на судовий розгляд".
Критика і вердикти суддів
Суддя Соня Сотомайор висловила окрему думку, різко розкритикувавши рішення більшості та використання адміністрацією Трампа "Акту про іноземних ворогів".
Вона сказала, що рішення суду "настільки ж незрозуміле, наскільки і небезпечне". За її словами, 15 березня "уряд провів таємну операцію з депортації десятків іммігрантів без попередження або можливості проведення слухань".
В іншій окремій думці суддя Кетанджі Джексон заявила, що президент "послався на багатовіковий статут воєнного часу, щоб забрати людей до сумнозвісної жорстокої в'язниці під іноземним управлінням. Для прихильників свободи це має викликати велике занепокоєння".
Суддя Емі Барретт приєдналася до трьох ліберальних суддів, хоча і не підтримала всі їхні аргументи
До більшості увійшли головуючий суддя Джон Робертс, а також судді Кларенс Томас, Семюел Аліто, Ніл Горсач та Бретт Кавано.
Маневр Трампа
Трамп безпрецедентно використав "Акт про іноземних ворогів" 1798 року, що раніше застосовувався лише під час війни 1812 року, Першої та Другої світових воєн. Документ дозволяє президенту обійти федеральне імміграційне законодавство для депортації "ворогів-іноземців" у разі війни або загрози "вторгнення чи грабіжницького нападу" з боку іноземної держави.
Верховний суд зазначив, що не вирішує, чи правильне тлумачення закону адміністрацією, хоча наслідком рішення стане дозвіл уряду знову його застосовувати.
Адміністрація Трампа уже використала "Акт про іноземних ворогів" для відправлення понад 130 ймовірних членів банди Tren de Aragua до в’язниці в Сальвадорі 15 березня. Рішення було ухвалене попри усне розпорядження федерального судді Джеймса Боасберга зупинити депортацію двох літаків із венесуельцями під час польоту. Наразі суддя розглядає, чи порушив уряд його наказ.
Посадовець Міграційної та митної правоохоронної служби США (ICE) 18 березня заявив, що адміністрація ідентифікувала ще 258 членів банд, які можуть бути депортовані. Більшість із них на момент заяви не перебувала під вартою.
Суть позову
П'ятеро венесуельців подали до суду на адміністрацію Трампа, стверджуючи, що вони не є членами банд. Їхні адвокати з Американського союзу громадянських свобод та організації "Демократія вперед" розкритикували уряд за те, що він покладається на такі фактори, як татуювання та футболки Майкла Джордана, як на переконливі ознаки членства в "Трен де Арагуа".
"Без судового захисту ці люди зазнають надзвичайної і непоправної шкоди - їх депортують зі Сполучених Штатів до сумнозвісної в'язниці у Сальвадорі. Там вони залишаться без зв'язку з зовнішнім світом, ймовірно до кінця життя, не маючи жодної можливості оскаржити своє зарахування до членів банди", - зазначила група у зверненні до Верховного суду.
Венесуельці стверджують, що Трамп зловживає законом, який був розроблений для використання під час війни з іноземною державою.
Водночас, адміністрація стверджує, що суддя Боасберг перевищив повноваження, заблокувавши депортацію по всій країні. В уряді стверджують, що особи, які намагаються уникнути депортації, мають подавати індивідуальні позови habeas corpus. Також зазначено, що п’ятеро чоловіків, які подали позов, мають просувати свою справу в Техасі, де їх утримують.
Наказ Боасберга "змушує Сполучені Штати переховувати осіб, яких співробітники органів національної безпеки ідентифікували як членів іноземної терористичної організації, що має на меті заподіяння тяжкої шкоди американцям", - стверджує Міністерство юстиції США.
Призупинення депортацій за наказом Боасберга мало діяти до 12 квітня, і суддя розглядав запит про його подовження. Він попередньо надав справі статус колективного позову, тож його рішення охоплює всіх осіб, на яких поширюється прокламація Трампа від 15 березня, що стосується членів Tren de Aragua.
Федеральний апеляційний суд 26 березня залишив чинним рішення Боасберга голосами 2 проти 1.
