1 і 2 вересня 1859 року на Землі сталася найсильніша геомагнітна буря за всю історію спостережень. Вона відома як подія Керрінгтона. Ця буря виникала внаслідок численних спалахів на Сонці та корональних викидів маси. Тоді полярні сяйва на Землі було видно майже до екватора. Також найпотужніша геомагнітна буря призвела до глобального відключення телеграфного зв'язку. Відтоді на Землі не було подібних геомагнітних бур, але 2012 року Земля могла пережити схожу подію, як показує нова візуалізація NASA, пише IFLScience.
Геомагнітні бурі виникають унаслідок викидів випромінювання під час спалахів на Сонці, а також швидких викидів плазми з нашої зірки, відомих як корональні викиди маси. Швидкість потоків плазми залежить від багатьох факторів, але зазвичай ці викиди пов'язані зі спалахами на Сонці. Останні, до речі, можуть спричиняти порушення в роботі радіозв'язку на Землі, незалежно від потоків плазми, які врізаються в нашу планету.
Вважається, що геомагнітна буря 1859 року була викликана дуже потужним спалахом на Сонці або ж серією спалахів, які супроводжувалися величезними потоками плазми. У той час не було сучасних технологій, тому складно точно сказати, як це сталося.
Але відомо, що 2012 року на Землі могла статися майже така сама геомагнітна буря, коли корональний викид маси, як вважається, приблизно такий самий, як і 1859 року, ледь не вдарив у Землю, хоча пошкодив деякі супутники, що спостерігають за Сонцем.
У 2012 році Сонце викинуло кілька потужних потоків плазми, але найсильніший з'явився 23 липня разом зі спалахом класу Х2.5. Спалахи цього класу є найпотужнішими серед відомих. За останні 10 років астрономи спостерігали спалахи класу Х, які мали і більшу силу, але корональний масовий викид у 2012 році був чимось неймовірним. Плазма рухалася зі швидкістю 2000 км/с. Учені вважають, що шлях для цієї плазми в міжпланетному просторі розчистили попередні корональні викиди маси.
NASA опублікувало детальну візуалізацію корональних викидів маси, що сталися в липні і серпні 2012 року, і того, як вони охопили Сонячну систему, досягнувши внутрішніх планет.
Ця подія турбувала вчених із самого моменту свого виникнення. 24-й сонячний цикл, коли сталася ця геомагнітна буря, був слабким, тому сам факт можливості такої події свідчить про те, що, можливо, вони відбуваються не так рідко, як вважалося раніше. Якби Земля перебувала на шляху величезного і швидкого потоку плазми, то він би врізався в нашу планету і завдав би шкоди інфраструктурі в усьому світі, яка легко становила б сотні мільярдів доларів.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →