Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) України, до якої останнім часом уже пролунало чимало претензій, заздалегідь не передбачила достатнього фінансування для роботи під час відключень електроенергії. Під приводом блекауту там можуть відключити систему, яка розпізнає ризиковані операції. При цьому скандальний голова відомства Філіп Пронін усе заперечує.
Про проблему заявила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, вартість одного дня роботи генераторів становить 50-60 тис. грн. Унаслідок недофінансування запасу дизельного пального для генераторів вистачить лише на кілька днів, а казначейство не пропускає платежі на закупівлю нової партії.
Ситуація викликала запитання до планування роботи органу, що відповідає за аналіз фінансових операцій та протидію відмиванню грошей. Якщо відомство справді ризикує залишитися без резервного живлення через нестачу пального, воно має пояснити, чому витрати на безперебійну роботу не були належним чином передбачені заздалегідь.
У відповідь голова Держфінмоніторингу Пронін заявив, що відомство не планує відключати інформаційну систему, через яку надходять повідомлення про порогові та підозрілі фінансові операції. Окремо він відкинув твердження про існування "чарівної кнопки", що дозволяє відключити повідомлення про підозрілі операції.
Водночас Пронін не пояснює, чи достатньо відомство забезпечене пальним для генераторів, чи є затримки з його закупівлею та як орган планує підтримувати роботу під час тривалих відключень електроенергії.
До Проніна вже накопичилися претензії: схеми, зірвані звіти та тотальне ігнорування
НАБУ в ході розслідування розкрадань під час будівництва фортифікаційних споруд вийшло на схему можливого відмивання грошей через десятки офшорних компаній. Розслідування стосувалося діяльності структур, пов'язаних із Держфінмоніторингом, який на той час очолював Філіп Пронін. За даними слідства, кошти могли надходити під виглядом оплати товарів і різних послуг, після чого переводитися між пов'язаними компаніями та виводитися на рахунки іноземних структур.
Під час обшуку у справі правоохоронці вилучили 278 тисяч доларів, понад 3,3 млн грн, а також документи, печатки та реєстраційні папери десятків українських та іноземних компаній. Серед них були 11 українських юросіб, 12 ФОПів і сім іноземних компаній, зареєстрованих, зокрема, на Кіпрі, в Чехії та на Британських Віргінських Островах.
Також Державна служба фінансового моніторингу України під керівництвом Філіпа Проніна порушила встановлені терміни підготовки звіту за підсумками четвертої Національної оцінки ризиків. Проведення цієї оцінки було зобов'язанням України в рамках програми Ukraine Facility, а її невиконання могло поставити під загрозу фінансування в розмірі 67 млн євро.
Показово, що, за словами того ж таки Железняка, розслідування корупції в Полтавській ОВА загадковим чином "збіглося" зі значно частішими, ніж раніше, закордонними відрядженнями Проніна. Поки детективи НАБУ перебували на Полтавщині, колишній голова ОВА "пропадав" у Європі. Це, як зазначав тоді народний депутат, практично виключало його контакти з детективами.
Пізніше, правда, географія відряджень Проніна значно розширилася: окрім європейських столиць, за державний кошт він їздив, наприклад, до Мексики та Танзанії, де, крім профільних заходів, відвідував і туристичні об'єкти – поки народні депутати марно чекали на нього на засіданнях ТСК, де до Проніна накопичилося чимало запитань.
Загалом за перший рік на посаді Пронін провів за кордоном понад 70 днів. При цьому від'їзди чиновника збігалися за часом з важливими засіданнями тимчасових слідчих комісій Верховної Ради або корупційними скандалами за участю його команди. Та й у 2026 році у робочому кабінеті Пронін з'являвся далеко не щодня: за перші три місяці набралося ледь 27 днів, коли підлеглі бачили його там.
Крім корупційної історії навколо Полтавської ОВА, Пронін "відзначився" під час скандалу навколо операції "Мідас". Очолюваний ним Держфінмоніторинг "аномально довго" не передавав Бюро дані про рух коштів в "оборонці". Через це його викликали на засідання ТСК до Верховної Ради. У підсумку з'ясувалося, що Держфінмоніторинг не виявив порушень у діях бек-офісу Тимура Міндича (або ж, як заявили у відомстві, не знайшли "жодної підозрілої операції").
Станом на 10 березня 2026 року в НАБУ констатували, що Фінмоніторинг гальмує розслідування "Мідас". На той момент від початку розслідування детективі Бюро не отримали відповіді на жоден запит.
Через численні скандали, в яких спливало прізвище Проніна, терпець урвався навіть у частини народних обранців: депутати зажадали його відставки. А після спецоперації НАБУ і САП "Карфаген" голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, імовірно, опинився під загрозою звільнення. На тлі розслідування та кадрових змін у державних органах він фактично зник із публічного поля, що посилило припущення про можливу відставку.
Тим часом Пронін ігнорує і звернення голови НКЦПФР Олексія Семенюка. Через повну відсутність зворотного зв'язку керівник Комісії був змушений поскаржитися до фінансового комітету Верховної Ради. Зазначається, що систематичне ігнорування звернень регулятора з боку Держфінмоніторингу відбувалося у період із 2024 року до 17 серпня 2026 року.
За цей час НКЦПФР направила Держфінмоніторингу 85 повідомлень про підозрілі операції на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Загальна сума цих транзакцій перевищує 222 млрд грн, проте, за даними Комісії, вона досі не отримала відповіді на жодну з них.
