Світові медіа знову заговорили про смертельно небезпечний вірус, який уже порівнюють із COVID-19. Але чи справді йдеться про нову глобальну загрозу, чи інформаційна хвиля може мати й політичний підтекст?
Чи є загроза пандемії?
Хантавірус не є новим патогеном або ж "таємною біозброєю", це давно відома група вірусів, котрі переносять гризуни.
Серед симптомів небезпечного захворювання - раптовий початок, висока температура, озноб, сильний м'язовий біль. А також головний біль, слабкість та запаморочення, шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання), біль у животі, іноді діарея.
Додаються й дихальні розлади: через 4-10 днів з'являється сухий кашель, задишка, відчуття стиснення в грудях, що швидко прогресує у набряк легень. Присутні й ниркові розлади: це зменшення кількості сечі, біль у попереку.
Хантавірус може призвести до смертельно небезпечних ускладнень: відмови нирок або серцево-легеневої недостатності. Специфічних ліків або вакцини проти нього не існує.
Втім Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує: зараження людини зазвичай відбувається через контакт із сечею, слиною або екскрементами інфікованих мишей і щурів. У більшості випадків передача від людини до людини не фіксується.
Винятком є лише вірус Andes у Південній Америці, де така передача можлива при дуже тісному й тривалому контакті.
Та утравні 2026 року увагу світу привернув спалах хантавірусу на нідерландському круїзному лайнері MV Hondius. За даними Reuters й ВООЗ, на кораблі нині підтверджено кілька випадків зараження і щонайменше три смерті.
Нагадаємо, лайнер розпочав свою подорож 1 квітня за понад 10 тисяч кілометрів від Канар, на борту було 114 пасажирів та 61 член екіпажу з 22 країн (у тому числі декілька українців).
Інфікування пасажирів, кажуть фахівці, могло відбутися біля найпівденнішого міста Аргентини Ушуая у провінції Вогняна Земля, що користується репутацією "краю світу". Це одночасно ворота для подорожей як до Антарктиди, так і до Патагонії, пише сайт ВВС.
Одна з теорій припускає, що хтось з пасажирів міг заразитися на сміттєзвалищі на околицях Ушуаї, котре туристи часто відвідують, аби побачити рідкісних птахів, і де відходи приваблюють щурів та мишей.
Судно зараз на карантині і стоїть на якорі біля Тенерифе на іспанських Канарських островах, звідки пасажирів повертають додому. Серед евакуйованих, зокрема, кілька громадян Німеччини. Через ризик можливого зараження їх доставили спецтранспортом з нідерландського Ейндховена до університетської клініки Франкфурта-на-Майні та Дюссельдорфу, й поки лікарі не спостерігають у них жодних симптомів.
Однак після повернення пасажирів додому почали виявлятися нові випадки зараження, що пов'язано з тривалим інкубаційним періодом: збудника виявили у французької пасажирки судна, її було негайно ізольована після прибуття до Парижа, повідомляє DW.
Втім офіційні структури закликають не драматизувати ситуацію. ВООЗ прямо заявила, що нинішній спалах "не є початком нової пандемії".
Експерти пояснюють: хантавіруси мають низьку здатність до поширення між людьми, а ризик для широкого населення залишається невисоким.
Хвиля істерії: шукайте, кому вигідно
Чому ж тоді інформаційний шум навколо вірусу такий потужний? Частково це пояснюється постковідною психологією суспільства.
Адже після пандемії COVID-19 будь-які повідомлення про нові віруси автоматично стають вірусними в інформаційному сенсі. Соцмережі, блогери та окремі медіа часто підсилюють тривогу, тому що страх генерує трафік, перегляди та прибуток від реклами.
У професійних спільнотах уже звертають увагу на елементи медійної спекуляції. На Reddit-користувачі у тематичних гілках публічно обговорюють, що навколо теми хантавірусу активно з’являються продавці "диво-препаратів", тривожні блогери та конспірологічний контент.
Тож деякі коментатори прямо називають ситуацію "сенсаціоналізованою".
Та чи може цей спалах бути частиною політтехнології? Прямих доказів немає, бо жодна офіційна міжнародна структура не заявляла про штучне походження вірусу або навмисну інформаційну операцію.
Однак політологи давно звертають увагу: великі інформаційні хвилі навколо тем страху можуть використовуватися для відволікання уваги суспільства від економічних криз, воєн чи внутрішньополітичних проблем.
Загалом же, потенційними бенефіціарами інформаційної істерії можуть бути одразу кілька груп.
По-перше, цемедіаплатформи та блогери, котрі отримують рекордні охоплення на темах "нової пандемії". По-друге, цевиробники медичного обладнання, засобів захисту та фармацевтичні компанії, адже будь-яка загроза стимулює ринок профілактики та діагностики.
Й, по-третє, це певніполітичні сили, котрі традиційно використовують атмосферу страху для посилення контролю або мобілізації електорату.А хто нині вкрай зацікавлений у відволіканні уваги від власних військових, економічних та зовнішньополітичних провалів? Відповідь тут очевидна: це, насамперед, агресивна Росія, котра у будь-який спосіб намагається замаскувати нинішній її образ лузера.
Тож ніяк не дивує, наприклад, такий заголовок псевдодемократичного "Живого гвоздя" (що замінив почившу у бозі радіостанцію "Эхо Москвы"): "Це страшніше ковіду: біолог про спалах хантавірусу". Або ж інший перл вже відкрито пропагандистської Life.ru: "Хантавірус викликає набряк легень, лікувати його вдома не можна". Так, начебто ця халепа вже дісталася до домівок росіян.
При цьому рашисти не забувають згадати, що серед членів команди лайнера є громадяни України. Й навіть висувають абсурдні теорії, що хантавірус вражає... лише українців та латиносів.
Водночас епідеміологи закликають не впадати ні в які крайнощі, тримати голову холодною.
Хантавірус справді небезпечний, особливо через високий рівень смертності у важких випадках. Але це не означає автоматичного сценарію глобальної пандемії. На сьогодні наука не має підтверджень, що вірус здатний поширюватися так само швидко, як SARS-CoV-2.
Тому головний висновок нині звучить доволі прагматично: реальна небезпека існує, але ще більшу загрозу може становити масова паніка та маніпуляція страхом. Адже уXXI столітті інформаційні віруси нерідко поширюються швидше за біологічні.
Читають зараз: Заміна COVID? Чи загрожує світові пандемія хантавіруса.
