Все частіше поширюються різні чутки про те, що російський диктатор Володимир Путін нарешті виявився вразливим. Його соратників заарештовують, високопоставлені чиновники зникають, а нова хвиля репресій у російському інтернеті свідчить про нервозність на найвищому рівні.
Як пише Foreign Policy, не варто сподіватися на серйозний розкол у режимі Путіна. За понад 26 років він побудував систему, спеціально розраховану на те, щоб виживати в умовах чуток, інакодумства та внутрішніх інтриг.
У виданні вважають, що багато з подій, які зараз інтерпретуються як ознаки слабкості Путіна, можуть насправді використовуватися спецслужбами для ще більш жорсткого зміцнення тих самих методів, які десятиліттями утримували главу Кремля при владі.
Журналісти нагадали, що Путін був кадровим офіцером КДБ і прийшов до влади з розумінням масового стеження, примусу та контролю над елітою зсередини. За роки при владі він виніс уроки з провалів інших диктаторів.
"У гіпотетичному курсі "Світові диктатори та автократи" він отримав би лише п’ятірки за останні чверть століття", – йдеться в матеріалі.
У виданні додали, що Путін також був головою Федеральної служби безпеки (ФСБ) наприкінці 1990-х років. Журналісти зазначили, що експрезидент Росії Борис Єльцин частково призначив його прем'єр-міністром тому, що кремлівське керівництво вважало, що Путін зможе захистити сім'ю Єльцина та її союзників від розслідувань у справах про корупцію та політичні репресії після свого відходу.
Заступивши на посаду, Путін швидко вжив заходів проти всіх, хто міг кинути йому виклик. Олігархи, такі як Михайло Ходорковський і Борис Березовський, опинилися у в'язниці, у вигнанні або втратили політичне значення. Незалежні центри влади зникали один за одним. ФСБ та інші спецслужби стали інструментами не тільки національної безпеки, а й збереження режиму, підкреслили у виданні.
Журналісти зазначили, що вбивства, отруєння, загадкові падіння з вікон та інші підозрілі смерті стали звичною рисою російського політичного життя. Кремль зберігав можливість правдоподібного заперечення за допомогою безлічі інтриг, але багатьом людям було ясно, хто стоїть за цим.
У виданні зазначили, що російський апарат безпеки, який захищає Путіна, є величезним і багаторівневим. У його центрі знаходиться ФСБ.
Журналісти нагадали, що ще до повномасштабного вторгнення в Україну, за оцінками різних джерел, чисельність ФСБ становила від 350 000 до 400 000 осіб, включаючи приблизно 200 000 прикордонників.
У радянській та російській традиціях ці прикордонні сили ніколи не були просто звичайними військами. Хоча до їхнього складу входили призовники, це були воєнізовані підрозділи, яким було доручено захищати державу.
Більше того, у складі ФСБ існують спеціалізовані оперативні групи, яким доручено виконувати будь-які завдання, які Кремль вважатиме за необхідне. Такі спецпідрозділи, як "Альфа" і "Вимпел", давно асоціюються з боротьбою з тероризмом, звільненням заручників, таємними операціями. Протягом багатьох років їх пов'язували з арештами дисидентів, вбивствами, кампаніями залякування та іншими операціями всередині та за межами Росії.
Крім того, існує Росгвардія, створена Путіним у 2016 році спеціально для зміцнення внутрішньої безпеки режиму, нагадали у виданні. Перевівши елітні підрозділи внутрішньої безпеки з традиційних міністерств до окремого командування, лояльного лише президенту, Путін знизив ризик появи конкуруючих центрів влади.
Також у виданні відзначили Федеральну службу охорони РФ (ФСО), найближче оточення Путіна. Ця організація відповідає не тільки за охорону російського диктатора, а й за безпеку ключової державної інфраструктури, захищений зв'язок і безперебійність роботи уряду.
У ФСО працює близько 50 000 осіб, у тому числі деякі з найдовіреніших охоронців і агентів Путіна, додали у виданні.
Журналісти додали, що політичне виживання Путіна тривалий час залежало не тільки від контролю над реальною опозицією, але й від сприйняття цієї опозиції. Чутки, розслідування, арешти та вибіркові чистки можуть слугувати політичним цілям.
У виданні вважають, що Путін і його співробітники служб безпеки можуть самі стояти за останніми чутками про зростаюче невдоволення всередині РФ. Так вони можуть спробувати виправдати ще більш жорстокі репресії проти суспільства країни.
Журналісти звернули увагу на інтерес ФСБ до популярного месенджера Telegram. Під час пошуків колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї ізраїльтяни, ймовірно, отримали доступ до власних камер відеоспостереження режиму та інших технологій, що не залишилося непоміченим Путіним і ФСБ.
"Репресії проти Telegram, ймовірно, підживлюються параноєю Путіна і ФСБ щодо доступу Заходу до цифрових додатків та інших технологій. Аналогічним чином, Путін заборонив своєму найближчому оточенню використовувати будь-які цифрові пристрої", – підкреслили у виданні.
Журналісти впевнені, що найімовірнішим результатом на тлі чуток про невдоволення та потрясіння в Росії є не швидкий крах режиму, а подальші репресії. Путін десятиліттями вивчав, як диктатори втрачають владу, і систематично створював механізми захисту від подібних невдач.
Читають зараз: Переворот у Кремлі: хто і навіщо поширює чутки.
