Американський комп’ютерний науковець Девід Дж. Фарбер, якого часто називали “дідом Інтернету”, помер 7 лютого у віці 91 року. Він був одним із ключових учасників ранніх мережевих проєктів і наставником для багатьох піонерів Інтернету, повідомляє The Wall Street Journal.
Девід Дж. Фарбер був у центрі низки проєктів, що заклали основу сучасного Інтернету, хоча сам не створював окремих ключових технологій. Його роль полягала у наставництві, організації досліджень і залученні людей до спільної роботи над новими мережевими системами.
У 1996 році президент США Білл Клінтон назвав його “піонером Інтернету”. Прізвисько “дід Інтернету” закріпилося за Фарбером передусім через його вплив на покоління інженерів, серед яких були розробник стандартів електронної пошти Дейв Крокер та творець системи доменних імен Пол Мокапетріс.
Фарбер навчався в Технологічному інституті Стівенса в Гобокені, де отримав ступінь бакалавра інженерії та магістра математики. У 1956 році він почав працювати в Bell Laboratories, що стало початком його багаторічної кар’єри в галузі комп’ютерних технологій. У Bell Labs він допоміг створити ранню мову програмування SNOBOL і познайомився з програмісткою Глорією Джумусіс, яка згодом стала його дружиною.
У 1970 році Фарбер перейшов у академічне середовище та почав працювати в Каліфорнійському університеті в Ірвіні. Там його команда створила одну з перших функціональних розподілених комп’ютерних систем — мережу комп’ютерів, здатних працювати разом над спільними задачами.
Пізніше, працюючи в Університеті Делавера, він керував командами, які створили мережі CSNET та NSFnet. Вони стали важливими попередниками комерційного Інтернету і з’єднали університети та корпорації по всьому світу.
Протягом кар’єри Фарбер також працював у різних академічних установах, зокрема в Університеті Карнегі-Меллона та Університеті Пенсильванії. Він консультував компанії та уряди, виступав експертом у судових процесах, зокрема під час антимонопольної справи проти Microsoft, а також рік працював головним технологом у Федеральній комісії зв’язку США.
На момент смерті Фарбер був професором Університету Кейо в Токіо і продовжував викладати. Його остання лекція відбулася 22 січня.
Він також підтримував впливову розсилку I.P. — Interesting People (“Цікаві люди”), у якій ділився новинами, ідеями та дискусіями про технології. До списку розсилки Фарбер особисто запрошував учасників і публікував їхні відповіді, якщо вважав їх важливими для ширшої спільноти.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →