Менш ніж за три роки з моменту появи штучного інтелекту в масовому обігу, бізнес у майже кожній галузі кинувся освоювати цю технологію.
До 2024 року понад 50 відсотків компаній із кількістю співробітників понад 5 000 використовували ШІ. Для жадібного до економії начальника ШІ являє собою обіцянку зростання продуктивності та зниження накладних витрат - іншими словами, заробітної плати, яку раніше доводилося платити надокучливим людським працівникам, пише Futurism.
Однак тепер, коли працівники в усьому світі починають тривожитися через майбутнє з ШІ, в якому домінуватимуть кілька техногігантів-монополістів, перегони за впровадженням штучного інтелекту вже мають помітний вплив на ринок праці.
Завдяки ШІ кількість молодих випускників ВНЗ, які виходять на ринок праці, досягла історичного мінімуму, робота з повною зайнятістю дедалі частіше замінюється фрілансом або роботою за контрактом, а брехня в резюме стає нормою, оскільки пошук роботи перетворюється на справжній кошмар.
Хоча техномагнати хочуть, щоб ви повірили в те, що технології мають магічну силу звільнення людства від низки проблем, історія свідчить, що технологічний розвиток скоріше поглиблює наявну нерівність, ніж усуває її. ШІ вже продемонстрував несподівано високий рівень гендерних і расових упереджень через дані, на яких він навчається.
Не дивно, що, за оновленою доповіддю Міжнародної організації праці (МОП) при ООН, штучний інтелект, найімовірніше, збільшить гендерний розрив у зайнятості. Оцінки, щодо рівня автоматизації різних професій під впливом ШІ, були зроблені у 2023 році.
Новий аналіз показав, що в країнах з високим рівнем доходу, таких як США, ризик "високої автоматизації" для жінок зріс до 9,6%, порівняно з 7,8% два роки тому. Це втричі вище за ризик для чоловіків, який становить 3,5% (у 2023 році він був на рівні 2,9%).
МОП також зазначає, що характер посад, які частіше обіймають жінки в багатих країнах, - таких як адміністративні, канцелярські та роботи з уведення даних, - робить їх особливо вразливими для автоматизації за допомогою ШІ.
Соціологи вказують, що розрив у кількості робочих годин між чоловіками і жінками останніми роками значно скоротився - тепер вони працюють майже однакову кількість часу. Однак гендерний розрив в оплаті праці зберігається, оскільки жінки витрачають більшу частку робочого часу на неоплачувану домашню роботу, ніж чоловіки.
