Палеонтологи виявили у Китаї унікальне яйце динозавра віком близько 190 мільйонів років, усередині якого зберігся ембріон. Його шкаралупа була настільки тонкою та м’якою, що за властивостями нагадувала шкіру, а основну частину оболонки становили захисні мембрани, а не тверді мінеральні речовини.
Про це повідомляє видання The Daily Galaxy.
Скам’янілість знайшли ще 2008 року поблизу міста Луфен у китайській провінції Юньнань. Однак її дослідження потребувало тривалого часу. Лише за допомогою сучасного сканування науковці змогли детально вивчити внутрішню будову яйця, не пошкодивши його.
Зразок отримав назву Dawa bianxingdan — «деформоване яйце Дава». Його вік становить приблизно 190 мільйонів років, що робить знахідку найдавнішим добре збереженим яйцем динозавра з ембріоном усередині.
Найбільше дослідників здивувала будова шкаралупи. На відміну від курячих яєць, міцність яких забезпечує товстий шар карбонату кальцію, у китайській скам’янілості мінеральний шар був надзвичайно тонким і містив лише невелику кількість мінералізованих структур.
Основну товщину оболонки формували м’які захисні мембрани. Саме тому яйце могло легко деформуватися, а його шкаралупа за властивостями нагадувала шкіру.
Що виявили всередині яйця
За допомогою мікрокомп’ютерної томографії команда науковців під керівництвом Ді Чжиюна з Хебейського університету отримала тривимірні зображення внутрішньої структури скам’янілості.
Усередині виявили крихітні кістки ембріона, який належав до базальних завроподоморфів — ранніх представників групи динозаврів, від якої згодом походили гігантські довгошиї види, зокрема диплодоки та брахіозаври.
Ці ранні динозаври були значно меншими за своїх пізніших родичів. Багато з них пересувалися на двох ногах і належали до поширених травоїдних тварин раннього юрського періоду.
Знахідка має особливе значення, оскільки дає змогу досліджувати не лише кістки дорослих динозаврів, а й умови розвитку їхніх ембріонів та особливості розмноження.
Яке значення унікальної знахідки
Раніше палеонтологи припускали, що найдавніші динозаври відкладали яйця, оболонка яких майже повністю складалася з м’яких мембран і взагалі не містила мінерального шару. Пізніше в багатьох групах сформувалася тверда шкаралупа, укріплена мінералами.
Яйце з Луфена демонструє проміжний етап цього процесу: його оболонка вже містила мінеральні компоненти, проте вони ще не утворювали міцного суцільного шару. Це найдавніше відоме свідчення такого ступеня мінералізації яєць динозаврів.
Відкриття також допомагає пояснити, чому в районі Луфена знаходили численні кістки динозаврів та їхніх ембріонів, але майже не виявляли цілих яєць. Тонка мінеральна оболонка могла легко руйнуватися або розчинятися під час тривалого перебування в ґрунті, а м’які мембрани погано зберігалися в процесі скам’яніння.
Через це значна частина ранніх яєць динозаврів могла просто не дійти до наших днів.
На підставі особливостей знахідки дослідники запропонували нову родину викопних яєць — Bianxingdanidae — та новий рід Bianxingdan. Їхню назву пов’язали з характерною деформованою формою оболонки.
