Українців будуть повертати з-за кордону. Вже на початку 2025 року має стартувати пілотний проєкт. Спершу він запрацює між Німеччиною та Україною. Про це заявив радник президента України Олександр Камишін.
За його словами, українців хочуть повертати зокрема і задля залучення в оборонну сферу. Водночас прем'єр Денис Шмигаль сподівається, що всі українці, які виїхали до Німеччини під час війни, повернуться в країну.
Голова українського уряду каже, що Київ уже обговорив “технічні деталі” повернення з урядом Німеччини. Інші подробиці плану повернення громадян не повідомляються.
Яким чином це юридично можливо та чи можуть українців повертати додому примусово — розбирався ТСН.ua.
Адвокатка Марина Бекало розповіла, що Женевською конвенцією про статус біженців заборонено висилати біженців, які законно проживають на території країн, які ратифікувати цю конвенцію, окрім як з міркувань державної безпеки або громадського порядку.
Цією же Конвенцією забезпечується право на вільне пересування біженців, нарівні з усіма громадянами.
“Отже, примусове висилання біженців є грубим порушенням норм Міжнародного гуманітарного права. А тому, мова не йде про примус та посягання на свободи українських біженців, які отримали статус захисту після 24 лютого 2022 року. Що означає, що жодна країна ЄС або інші цивілізовані країни, які дотримуються міжнародних угод, не підуть шляхом порушення прав та свобод громадян”, — каже адвокатка.
Громадяни, які отримали статус захисту в приймаючих країнах вважаються такими, що на законних підставах перебувають на територіях цих країн, а отже примусово їх висилати або скасовувати статуси захисту, немає жодних підстав, поки в Україні триває правовий режим воєнного стану.
Тож мова йде про створення програм стимулювання українців повернення додому. Тобто, це питання про добровільність, а не примус.
“Будь-які програми — це все добре. Але, не для кого не секрет, що головними чинниками повернення українських біженців додому є повна безпека та економічний інтерес. Багато українців не повернуться додому, поки тривають обстріли по всій території країни. Інші не повертаються через відсутність житла та роботи. Є категорія українців, які встигли інтегруватися за кордоном, вивчили мову, влаштувалися на роботу, деякі вже створили свої родини. Саме таких українців вже не варто чекати вдома, адже вони пройшли достатньо важкий шлях інтеграції та працевлаштування, а отже їх можна сміло вважати частиною того суспільства, в якому вони зараз проживають”, — вважає Марина Бекало.
Більше того, ці обставини є підставою для отримання інших видів статусів постійного проживання (резидентства) в цих країнах, а тому у разі скасування статусу захисту у разі припинення війни в України вони зможуть отримати посвідки на проживання на інших підставах.
Окремо адвокатка виділила молодь, яка виїхала за кордон під час війни.
“Діти, підлітки та молодь дуже швидко інтегрувалися, вивчили мову та бачать своє майбутнє на жаль не в Україні. Адже країни створили для них такі умови для навчання, які на жаль Україна досі не спроможна створити. Такі країни як Швейцарія, Австрія, Німеччина, Франція дуже орієнтовані на молодь, особливо українську”, — каже Марина Бекало.
Для них українські діти представляють демографічний та економічний інтерес, і ці країни вкладають в українську молодь достатньо ресурсів та фінансів.
“Логічно, що країни, які інвестують свої кошти в нашу молодь, просто так їх не відпустять, а будуть пропонувати привабливі умови для подальшого перебування та працевлаштування в цих країнах. Отже, ціле молоде покоління Україна можна сказати вже втратила. А тому, на мою думку, пану Шмигалю варто було би задуматися над програмами збереженням тієї молоді, яка поки що залишається в Україні, поки ще не пізно”, — каже адвокатка.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →