За 30 років українців може бути лише 25 мільйонів. Такий прогноз оприлюднив Інститут демографії. Торік в Україні народилося найменше дітей за всю історію незалежності. Смертність, навпаки, зросла. А мільйони біженців — за кордоном.
Чи є у влади план, як ситуацію виправити? Чи є ідеї, як повернути додому воєнних мігрантів. Про це розповідає ТСН.
Евеліні лише чотири дні і її вже готують до виписки — для батьків вона первістка.
«Боялася. Але тут я почувалася в безпеці. Знала, що тут гарні лікарі. І яка б ситуація не трапилася, і я, і дитина, ми будемо під контролем», — каже мама новонародженої Ольга Савченко.
В сусідній палаті — маленька Адель. Довгоочікувана дитина для батьків, які через російське вторгнення постійно відкладали її народження.
«Потім зрозуміли, що війна не закінчується, чекати нема чого. І вирішили, що все-таки хочемо», — каже мама новонародженої Дана Шадріна.
За даними Міністерства юстиції, торік в Україні народилося понад 187 тисяч дітей. Для порівняння — 2012 року, до анексії Криму та війни на Донбасі, було 520 тисяч народжень. А перед пандемією коронавірусу, 2019-го, на світ з’явилося 309 тисяч малюків.
Щоб населення не скорочувалося, треба, щоб на 100 жінок припадало 210 народжень, тобто в середньому по дві дитини на сімейну пару. Втім, реальні цифри вдвічі менші. Нині на 100 українських жінок припадає 90 народжень. І цей показник найгірший за 300 років. І так стверджують в Інституті демографії.
«Якщо раніше народжували дітей, практично починали з 18-20 років, то зараз середній вік приблизно 28 років», — розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя Олександр Гладун.
Зараз за рівнем смертності Україна посідає перше місце у світі. Такі дані у своєму звіті опублікувало Центральне розвідувальне управління США. Нині на одного новонародженого припадає троє померлих. І це не лише через загибель внаслідок війни. Стрес, серцево-судинні захворювання, зловживання алкоголем, тютюном.
«У нас відносно з іншими країнами багато людей гине в ДТП. Це поведінкова функція. У нас багато людей хворіють на цукровий діабет. І це теж культура харчування», — каже Олександр Гладун.
Найкраща ситуація в Монако, Сінгапурі та Японії. Там середня тривалість життя — 85 років, тоді як Україна в цьому рейтингу посідає 173 сходинку. За даними Держстату, українці в середньому доживають до 70-ти. В Інституті майбутнього застерігають — нація старішає. Через безпекову ситуацію за кордон виїхали переважно люди працездатного віку. І цілком реально, що за кілька років нікому буде відбудовувати країну.
Часті та тривалі відключення світла, які українці гостро відчували в липні цьогоріч, пришвидшили міграційні процеси. Лише за один місяць із країни виїхало 160 тисяч осіб.
«Станом на зараз є дуже погане співвідношення — у нас кількість платників податків, які сплачують внесок до Пенсійного фонду, вже дорівнює кількості людей, які отримують пенсії», — каже заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак.
В Центрі економічної стратегії підрахували: нині за кордоном перебувають до шести мільйонів українських біженців.
Серед тих українців, які виїхали, велика кількість мають вищу освіту і велика кількість володіють англійською мовою. Їм легше адаптуватися за кордоном. А відтак чим довше триватиме війна, тим менше мігрантів повернеться додому.
«За оптимістичним сценарієм ми вважаємо, що за кордоном залишиться близько 1,4 мільйона українців», — розповіла старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.
А за найгіршим — удвічі більше. Головним стимулом до повернення, як і раніше, залишиться безпека.
«На що вони звертатимуть увагу? По-перше, зруйноване житло чи ні? Є куди повернутися чи немає? Які перспективи щодо працевлаштування?» — каже заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя.
В Інституті демографії прогнозують: після війни життя українців зосередиться навколо шести міст — Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпра та Донецька. Там буде легше знайти роботу чи відкрити власний бізнес. Утім, можуть з’явитися зони, де життя не буде взагалі. Йдеться про прикордонні території, які межують з Росією.
Посуха, спровокована підривом Каховської ГЕС, теж відобразиться на структурі сільськогосподарського виробництва і відповідно поселень людей на тих територіях.
Немає вироку. Є виклик, каже заступниця міністра соціальної політики. Щоб уникнути кризи людських ресурсів, уряд затвердив Стратегію демографічного розвитку країни. Над документом працювали півтора року кількасот експертів. Він визначив цілі. Перша й головна — підвищити народжуваність.
«Має бути достатньо якісна інфраструктура, щоб жінка знала, що дитину можна віддати до дитячого садка поряд із домом. Дитсадок буде комфортний, якісний. Вона зможе піти працювати, а роботодавець може гнучко ставитися до її материнства», — каже Дарія Марчак.
Серед інших цілей — знизити передчасну смертність, повернути біженців і створити умови для активного довголіття. Тепер фахівці працюють над планом заходів до стратегії.
Сьогодні в цьому столичному перинатальному центрі 160 місць для породіль, і майже всі зайняті.
«Такий парадокс є зараз: ті пари, які живуть у більш-менш мирному середовищі, вони відкладають це материнство. А ті, хто бачив цю війну на власні очі, хочуть народжувати, хочуть продовжувати свій рід», — каже заступник директора з медичної частини Київського перинатального центру Олег Маланчук.
Найбільше пологів тут прийняли 2018 року. Зараз цифри дещо менші, але теж вселяють надію.
«На піку народжуваності в нас було 7 тисяч пологів на рік, то зараз це 4,5», — розповів Олег Маланчук.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →