Чимало людей часом скаржаться на таке містичне переживання, коли їм здається, що у абсолютно порожній кімнаті вони знаходяться не одні. А дехто навіть боїться зізнатись у цьому, настільки це незвичайний досвід.
Так чи інакше, вчених зацікавив цей феномен, і вони вперше спробували розкрити його таємницю ще наприкінці 19 століття. Сучасна наука має кілька цілком вірогідних пояснень, і їх описало видання Science Alert.
Як наука робила перші спроби пояснити цей феномен
Британське Товариство психічних досліджень (SPR), створене ще у 1882 році і досі працює над тим, щоби пояснити з наукової точки зору різні паранормальні явища, ще на зорі свого існування провело масштабне опитування. Його респондентами стали понад 17 000 людей осіб у Великій Британії, США та Європі, які відповідали на запитання про те, наскільки часто люди стикаються зі знаками, які передвіщають смерть. В результаті у 1894 році вийшла робота під назвою "Перепис галюцинацій", яка показала – подібні знаки люди бачать надто часто, щоби вони були чистою випадковістю. Про такі переживання повідомляв кожен 43 опитаний.
Ще раніше, у 1886 році вийшла робота "Фантазми живих". У ній спеціалісти товариства описали701 випадок телепатії, передчуттів та інших незвичайних явищ. Одним із описаних прикладів був випадок із священником із Девенпорта в Плімуті. Він розповів, що, коли їздив до Нової Зеландії, то відчув нічну присутність певної істоти, яка попередила його скасувати мандрівку на човні, в яку він мав вирушити вранці. Пізніше священник дізнався, що всі учасники тої мандрівки потонули.
Ці роботи з сучасної точки зору мають низьку наукову цінність. Але принаймні вони довели, що явище не просто існує – воно досить поширене і варте подальшого вивчення.
Що таке гіпнагогія
Пізніше дослідники помітили у описаних SPR випадках, що чимало з них за описом нагадують гіпнагогію – це галюцинаторні переживання, які людина може відчути на межі сну та прокидання. Зараз вчені пов’язують відчуття присутності сторонньої істоти з сонним паралічем. За статистикою цей моторошний стан хоча би раз в житті переживає близько 7 відсотків дорослих. Сонний параліч виникає через порушення стадії швидкого сну. Тоді людина прокидається і відчуває, що не може поворухнутись. Фізіологічний механізм, який змушує нас залишатись нерухомими під час сну, все ще діє, тоді як свідомість уже увімкнулась. За даними вчених, у понад половині таких випадків люди разом із жахом від того, що тіло їх не слухається, відчувають також присутність чогось стороннього. І нерідко недоброзичливого.
Примітно, що ознаки таких істот зустрічаються і в міфах давніх народах. Прикладом такої істоти є португальський Фрадіньо да Мао Фурада, який вміє проникати у сни людей. А ще Огун Ору з казок народу йоруба в Нігерії, якого можуть насилати чарами.
Але чому під час епізодів сонного паралічу може виникати відчуття присутності? Пояснити це спробували дослідники Дж. Аллен Чейн і Тодд Жирар. На їхню думку, таке пробудження провокує в людини відчуття великої вразливості, а прогалину між відчуттям та наявністю загрози мозок заповнює сам. Якщо людина почувається потенційною жертвою, то в ситуації має бути задіяний і хижак – його і домальовує наша ж власна уява.
Інший підхід у поясненні ефекту присутності полягав у порівнянні спільних рис епізодів сонного паралічу з іншими подібними ситуаціями. Дослідження останніх 25 років показали, що ці відчуття супроводжують не лише гіпнагогічні явища. Їх спостерігають також при хворобі Паркінсона, психозі, навколосмертних переживаннях та тяжкій втраті. А отже прямого зв’язку зі сном тут, схоже, нема.
Зв'язок розуму та тіла
Проведені неврологічні дослідження та експерименти зі стимуляції мозку показали, що ефект присутності може бути спровокований певними тілесними сигналами. Такий експеримент у 2006 році провів невролог Шахар Арзі з колегами. Їм вдалося створити "тіньову фігуру", двійника для жінки, мозок якої зазнавав електричної стимуляції у лівому скронево-тім'яному з'єднанні. Ця фігура, здавалось, відображала позицію тіла жінки, при цьому зазначене з’єднання у мозку поєднує інформацію про наші почуття і наше тіло.
Серія експериментів, проведених у 2014 році, також показала, що порушення сенсорних очікувань схоже викликає у деяких здорових людей відчуття присутності. Дослідники змушували учасників експерименту відчути, наче вони торкаються власної спини, синхронізуючи їхні рухи з роботом, що знаходився позаду них.
Мозок піддослідних трактував цю синхронізацію і доходив висновку, це його тіло саме створює це відчуття. А коли цю синхронізацію порушували, розбалансувавши рухи робота, у деяких людей раптом виникало відчуття присутності когось стороннього. Зміна сенсорних очікувань від ситуації викликає щось на кшталт галюцинації.
При цьому описану логіку можна застосувати і до сонного паралічу. У такі моменти звична інформація про тіло та його відчуття порушується, і це може провокувати ефект присутності. Людині може здаватись, що поруч хтось є, хоча всі відчуття вона створює самостійно.
Попри те, що дослідження ефекту присутності тривають уже не перше століття, насправді зараз вчені стоять лише на початку шляху до розгадки цього явища. І подальші дослідження триватимуть.
