Влада розраховує евакуювати з прифронтових регіонів близько 500 тисяч місцевих жителів. У Кабміні обіцяють не допустити ситуацію початку війни, коли багато людей самостійно виїжджали з окупованих територій, але змушені були повернутися назад через дорогу оренду.
Водночас наявних у держави вільних місць для розміщення переселенців залишається не так багато. Їхню кількість будуть збільшувати, проте значну частину внутрішньо переміщених осіб (ВПО) доведеться розселяти у закладах соціальної сфери.
Скільки жителів та з яких областей евакуюють
Обов'язкова евакуація в Україні розпочалася з Донецької області 2 серпня. Звідти, розповіла під час прес-брифінгу, що відбувся 11 серпня, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ) Ірина Верещук, планується вивезти 200-220 тисяч осіб.
Загалом нинішнє населення підконтрольних владі територій області становить 350 тисяч осіб – частина з них за жодних обставин не захоче залишати свої домівки, пояснила міністр розрахунки.
Обов'язкова евакуація попри свою офіційну назву передбачає можливість відмовитися від переїзду. Однак для цього жителю регіону, де вона проводиться, потрібно буде підписати спеціальний бланк, в якому він підтвердить, що, залишаючись, бере на себе всю відповідальність за негативні наслідки такого рішення.
Окрему форму відмови будуть зобов'язані підписати батьки або опікуни (загалом у Донецькій області перебуває 52 тисячі дітей). За словами Верещук, процедура передбачатиме прибуття до домівки жителів комісій у складі "наприклад, представників ДСНС (Державної служби з надзвичайних ситуацій – ред.), місцевої влади", які запропонують евакуюватися, а у разі відмови – підписати бланк про відмову.
"Ми повинні встановити чітку відповідальність між нашою пропозицією та їхнім рішенням. Людина вирішила не виїжджати, але ми її поінформували", – пояснила необхідність підписання бланків про відмову Верещук, додавши, що така процедура передбачена чинним законодавством.
У коментарі UBR.ua висловив сумнів щодо цього твердження старший партнер АТ "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
"Мені не зустрічалися серед норм чинного законодавства щодо воєнного стану такі положення, які передбачали б необхідність підтвердження відмови від евакуації, яка при цьому перекладає всі негативні наслідки такого рішення на людину. Держава не може відмовитися від обов'язку захищати права та свободи своїх громадян, проводиться евакуація чи ні", – вважає Кравець.
Юрист припускає, що ідея "відмовних бланків" може мати на меті зняття з держави обов'язків, наприклад, щодо відшкодування збитків за пошкоджене майно громадян, проте реальні юридичні наслідки підписання бланків називає нікчемними – відповідальність за громадян держава зняти з себе не може, каже експерт.
Крім того, людина, яка ухвалила рішення залишитися, може не підписувати документ або не надати свої особисті дані, необхідні для набуття таким бланком юридичної сили, додав Кравець.
Так чи інакше, але наразі відмов від евакуації не було, стверджує Верещук, але визнає, що її темпи зараз низькі. Від 2 до 11 серпня з Донецької області вдалося вивезти 3908 осіб, з яких 777 – діти. Міністр пояснює, що низьким темпам сприяє літній сезон та розрахунок жителів приватного сектору на те, що вони зможуть пережити зиму навіть без газу та топити піч дровами.
"[Така позиція] може обернутися реальною загрозою життю та здоров'ю дітей… Я далека від думки, що у всіх є бомбосховища, які витримають і удари, і відсутність світла, та які є настільки самоізольованими та самоавтономними, що можна собі дозволити прожити три-чотири зимові місяці та водночас не залежати від світла та тепла", – аргументувала Верещук необхідність евакуації.
Саме неможливістю забезпечити подачу світла та тепла взимку в Донецькій області було продиктовано рішення влади розпочати обов'язкову евакуацію. Спершу відповідне рішення запропонував Кабміну голова Донецької ОДА Павло Кириленко.
Згідно з прогнозами КМУ, евакуацію доведеться поширити також на інші прифронтові райони у Харківській, Херсонській, Запорізькій областях, де також взимку можуть виникнути проблеми із забезпеченням енергоресурсами. Для впровадження евакуації місцевій владі потрібно буде внести до уряду відповідні пропозиції за прикладом Донецької області. З усіх південних та східних областей, сказала міністр, потрібно буде евакуювати 500 тисяч людей.
З огляду на посилення обстрілів що далі, то складніше буде вивозити людей, акцентувала увагу Верещук.
Яке житло надасть влада
Держава обіцяє взяти на себе всі витрати на евакуацію місцевих жителів. Після прибуття на місце ВПО будуть надавати виплати: на місяць 2 тис. грн для дорослих та 3 тис. грн на дітей та людей з інвалідністю. Також влада допоможе оформити виплати від міжнародних партнерів. Аби прискорити вивезення людей, громадянам дозволяють евакуюватися навіть з домашніми тваринами – небажання залишати їх часто стає одним із приводів для відмови від переїзду, зазначила Верещук.
Проте основним бар'єром щодо виїзду є питання житла. Держава забезпечить безкоштовне проживання "в нормальних умовах, це не буде як-небудь та будь-де", підкреслила міністр. Проте станом на 29 липня у 13 українських областях, куди евакуюють людей, вільними для тимчасового проживання залишається 272 тисячі місць (з огляду на дані складеної Офісом президента таблиці).
Усувати розрив планується за рахунок об'єктів соціальної інфраструктури. 58 тис. від усіх ВПО вже зараз проживають в освітніх закладах, зокрема в їхніх гуртожитках. Це лише 0,4% від загальної кількості освітніх закладів країни, що, наголосила Верещук, жодним чином не вплине на початок навчального року.
Однак вона додала, що кількість місць для новоприбулих переселенців у навчальних закладах доведеться розширювати. У зв'язку з цим Кабмін доручив місцевим ОДА відзвітувати, яка кількість серед незайнятих шкіл, дитячих садків тощо здатна прийняти переселенців.
Також для ВПО буде надано житлові приміщення. Реконструкції під житло з метою розміщення переселенців підлягатимуть також нежитлові приміщення. В Офісі президента нещодавно заявили, що планують надати ВПО для тимчасового розміщення 2 тис. квартир у 16 областях України. Проте заселитися біженці зможуть лише у січні-лютому 2023 року, повідомив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.
Розраховує влада також на пересічних громадян, які забезпечують переселенців безкоштовним житлом. На державному ресурсі "Прихисток" на цей момент розміщено понад 13 тисяч оголошень з пропозицією безкоштовного житла для ВПО – багато хто з них пропонує безстрокове проживання. 510 оголошень розміщено на приватному ресурсі "Допомогай", пропозиції розмістити переселенців публікуються також на майданчиках на кшталт OLX.
Розширити кількість охочих надати притулок переселенцям влада хоче шляхом збільшення для перших компенсаційних виплат. За розміщення однієї особи держава зараз сплачує власнику житла близько 450 грн на місяць (14,77 грн на день). Від 1 жовтня ця сума зросте до 900 грн.
Держава, розповіли під час прес-брифінгу у Мінреінтеграції, також покриватиме комунальні послуги закладам комунальної та державної власності за розміщення біженців. Таку саму допомогу планують надати юрособам та ФОПам (зокрема релігійним організаціям).
Основу приміщень для ВПО у будь-якому разі становитимуть об'єкти соціальної інфраструктури, натомість частка безкоштовного розселення у приватних будинках буде невисокою, висловив нам думку президент Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України (АСНУ) Юрій Піта.
Проте за наявності можливості орендувати житло проблем з пошуком квартири у Києві та регіонах переселенці не матимуть – зараз на ринку спостерігається надлишок пропозиції, частку незайнятих житлових площ у Києві Піта оцінює у 30%. За даними OLX, у липні на майданчику було розміщено понад 51 тис. оголошень про здачу квартир в оренду. Середня ціна, яка є дуже різною залежно від району, становить 7-8 тис. грн на місяць за однокімнатну квартиру.
"З огляду на те, що з прифронтових регіонів вже виїхала більшість людей, які могли собі дозволити оренду житла, я думаю, що нові переселенці глобально не вплинуть на орендні відносини та ціни на ринку", – вважає Піта.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →