У ході першого раунду тристоронніх переговорів США-Україна-Росія у вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі сторони домовилися провести масштабний обмін полоненими найближчим часом. За словами Володимира Зеленського, «хочуть зробити „1000 на 1000“, можливо „1500 на 1500“, і з цим порядком денним американці поїдуть до Росії».
Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів, що Україна в ОАЕ запропонувала енергетичне та перемир'я в Чорному морі, і чекає відповіді з боку росіян. Глава російського МЗС Сергій Лавров повторив, що Росія не погодиться на перемир'я, маючи власне бачення нової архітектури безпеки в Європі.
Саме на новій архітектурі безпеки в Європі, яка враховувала б гарантії для самої Росії, наче щось чи хтось їй загрожує, стали наполягати в Кремлі. Це не якась нова мода. Йдеться про ультиматум Кремля до США та НАТО ще з грудня 2021 року. Тоді, нагадаємо, заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков вимагав від НАТО «збирати манатки» та забиратися на «кордони» 1997 року. Але спецпредставник і зять президента США Джаред Кушнер завернув це в обгортку «п'яти основних принципів» взаємодії з питань безпеки між Європою та Росією.
Чому адміністрація Трампа купилася на нові-старі вимоги Путіна? І що буде з переговорами та підтримкою України, коли в США запрацює новообраний демократичний Конгрес, а Трамп остаточно перетвориться на «кульгаву качку»?
Як стало відомо Vesti-ua.net, про це ТСН.ua розпитав у Марії Золкіної, голови напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», асоційованої дослідниці LSE Ideas, головного аналітичного центру із зовнішньої політики при Лондонській школі економіки.
США після виборів: слабкий Трамп в очах Путіна і Сі
На думку Марії Золкіної, починаючи з січня наступного року, коли запрацює новообраний Конгрес, демократична більшість затисне Трампа в кут з питань внутрішньої політики.
Демократи будуть точно грати на темах, за якими Трамп обіцяв перевернути Америку догори дном два роки тому: міграція, охорона здоров'я, освіта, соціалка. Саме тут вони створюватимуть йому найбільше проблем. До того ж це також шанс для демократів виростити підтримку для свого кандидата на наступних виборах.
Водночас, коли Трамп буде затиснутий у внутрішній політиці, то стане особливо бажаючим і ласим до певних псевдоуспіхів у політиці зовнішній.
«Але тем для зовнішньополітичних „перемог“ замало. Іранська війна — точно ні. Боротьба США і Китаю ставить Трампа після виборів у більш вразливе і слабке становище. Вся архітектура американо-китайських відносин зараз побудована на дуже короткострокових домовленостях. А результат виборів до Конгресу, незважаючи на те, що Трамп не буде обмежений практично нічим у реалізації своєї зовнішньої політики, робить його в очах Путіна і Сі слабшим», — вважає дослідниця.
Пастка Путіна: американці купилися на велику угоду
За словами Марії Золкіної, не випадково тема певних поступок з боку Європи з'явилася останніми місяцями, зокрема у вересні-жовтні, в розмовах американців і росіян.
По-перше, після виборів до Конгресу, зокрема й на переговорах в Абу-Дабі, росіяни розраховують, що Трамп і його посланці купляться на ідею широкої угоди, де на поступки має піти не лише Україна, а й Європа.
«Щодо позиції, представленої Кушнером у Х про п'ять принципів, політично американці купилися на цю історію. Вони згодні з тим, що мирна широка угода повинна передбачати якісь нові домовленості з росіянами так, ніби РФ не агресор, а складний партнер, з яким Європі потрібно домовитися», — зазначає експертка.
По-друге, Путін розраховує, що Європа пересвариться всередині, а президент США, очевидно, звинуватить Україну та Європу в несумісності.
«І поки Європа сваритиметься між собою, де її червоні лінії, чи варто вести розмову з РФ, росіяни ще потягнуть час і фактично чужими руками поховають ідею цієї домовленості і ще більше посварять США та Європу. Тому що всі принципи, представлені Кушнером, передбачають реалізацію того ультиматуму, який Росія висувала країнам НАТО в грудні 2021 року (ультиматум в НАТО відійти на „кордони“ 1997 року — Ред.)», — наголошує дослідниця.
Марія Золкіна додає, що тут проблема не лише у виборах у США, які Трамп як обличчя Республіканської партії, як вотум довіри до нього, програв. За її словами, зміни у США однозначно послаблюють Трампа, який стає малоцікавим, маловпливовим гравцем для Путіна.
«Але Путін однозначно спробує пограти спрагою Трампа до „перемоги“. І зараз такий момент, коли він може створювати ілюзію, що велика угода можлива, якби Європа та Україна на це погодилися», — вважає Марія Золкіна.
Демократичний Конгрес: чи сподіватися Україні на відновлення допомоги
Марія Золкіна застерігає від ілюзій з приводу демократичного Конгресу та можливості відновлення підтримки України з боку США.
З одного боку, американське суспільство підтримує допомогу Україні. Теоретично частина демократів може цим скористатися і подати відповідні законопроєкти або хоча б натиснути на Білий дім, щоб уже домовленості були реалізовані.
Крім того, Трамп очолює виконавчу гілку влади. Тому єдиний варіант — якщо навколо бюджету США проходитимуть політичні домовленості й торги, де відновлення допомоги Україні могло б бути частиною пакетної угоди між Трампом і демократами.
«І в усій цій історії для мене дуже показовим є законопроєкт Грема-Блюменталя, який демократи навмисно не хотіли підтримувати, бо боялися, що це на свою користь використає і запише собі в актив Трамп. І я не виключаю, що суто політичне питання військової підтримки України, навіть якщо його лобіюватиме якась невелика група в Конгресі, в певний момент може очолити і сам Трамп», — підкреслює аналітикиня.
Адже реальна конструктивна роль демократичної більшості, на думку експертки, в тому, що вони розслідуватимуть дії Трампа і, потенційно, зв'язки з Росією, використовуватимуть це, щоб послабити Трампа всередині країни, послабити імідж Республіканської партії та перешкодити Трампу порушити існуючий санкційний режим проти росіян. Проте повернення до будь-яких практичних пакетів допомоги Україні з боку США, принаймні зараз, не проглядається.
