Рівно рік тому в Україні спалахнув скандал «Міндичгейт» — один із найбільших корупційних скандалів у країні за останні роки. Енергетика «відзначає» річницю зруйнованими теплоелектростанціями, а жителі Києва на честь цього «свята» отримують лише близько п'яти годин електрики на добу. Відзначають річницю і НАБУ з САП, які 4 листопада оголосили про завершення розслідування у справі «Мідас».
Рік тому президент Володимир Зеленський обіцяв, що причетні до корупції в «Енергоатомі» не уникнуть відповідальності. Справді, за цей час частина підозрюваних продовжує перебувати під вартою, а частина вийшла на свободу після внесення застави. Організатори схеми Тимур Міндич та Олександр Цукерман встигли залишити Україну буквально за кілька годин до обшуків і найближчим часом повертатися не збираються. Для деяких людей із найближчого оточення Міндича вся ця історія, навпаки, пройшла практично непомітно.
Що змінилося за рік після гучних викриттів — не лише в матеріалах розслідування, а й у житті тих, хто створив «Міндичгейт» та брав у ньому участь?
Як працювала енергетична «шлагбаумна» схема
Учасники схеми підпорядкували собі контракти стратегічного «Енергоатома», а також інших підприємств із річним оборотом понад 200 млрд гривень. Правила для бізнесу були безжалісними: щоб отримати контракт або дочекатися чесно зароблених грошей, виплату яких могли затримувати навіть на пів року, потрібно було віддати від 10% до 15% вартості договору. У розмовах це називали «шлагбаумом».
Усім цим механізмом керували неформальні «смотрящі». За версією слідства, систему створили бізнесмен Тимур Міндич («Карлсон») та Олександр Цукерман («Шугармен»). Безпосередньо в «Енергоатомі» процес контролювали директор із фізичного захисту та безпеки Дмитро Басов («Тенор») та колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»). У матеріалах справи також фігурують колишній віцепрем'єр Олексій Чернишов («Че Гевара») та ексміністр енергетики Герман Галущенко («Професор»).
«Пральня» у будівлі Деркача та «красиві» долари
Прибуток підраховували та відмивали в нелегальній бухгалтерії за адресою: вулиця Володимирська, 20/1. Фінансовий центр облаштували в приміщенні, що належало родині колишнього депутата Андрія Деркача. Спілкування велося виключно через закриті месенджери та криптовалюту, а сейфи та місця зберігання готівки постійно змінювалися. Нові стодоларові купюри у розмовах називали «синіми» або «красивими», а старі — «випуском 96-го року».
За п'ять років через цей офіс пройшло понад 111 млн доларів і 12 млн євро готівкою. Гроші виводили через іноземний інвестиційний фонд, цінні папери та криптовалютні гаманці.
«Карлсон», який не обіцяв повернутися
У корупційній піраміді операції «Мідас» співзасновник «Кварталу 95» Тимур Міндич займав найвищу позицію. За даними слідства, саме він був головним організатором схеми, контролював багатомільйонні фінансові потоки та без зусиль відкривав двері в кабінети чиновників, просуваючи власні інтереси в енергетиці та оборонному секторі.
Штаб-квартира «Мідаса» знаходилася безпосередньо в київській квартирі Міндича на вулиці Грушевського. Звідти він особисто керував грошовими потоками: вказував, кому і скільки виплачувати готівкою або переказувати на офшорні компанії, організовував фіктивне працевлаштування довірених осіб і стежив за конспірацією. У записах НАБУ збереглися навіть його міркування про те, що антикорупційні органи вже «дихають їм у спину».
У чому його підозрюють: Міндичу інкримінують порушення трьох статей Кримінального кодексу: створення злочинної організації (ч. 1 ст. 255), відмивання майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209), та незаконний вплив на осіб, які займають державні посади (ч. 1 ст. 344).
Що змінилося за рік:
Втік за день до обшуків: Завдяки чудовому чуттю на небезпеку Міндич залишив Україну 10 листопада 2025 року через пункт пропуску «Грушів», рівно за добу до того, як слідчі прийшли з обшуками. Кордон він перетнув абсолютно законно як батько трьох неповнолітніх дітей і одразу осів в Ізраїлі, громадянином якого є.
Під санкціями та із заочним арештом: Однак керувати інтересами з-за кордону виявилося не так уже й просто. 13 листопада 2025 року Володимир Зеленський ввів проти нього персональні санкції строком на три роки, а 1 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду винесла ухвалу про його заочний арешт.
Застряг у процедурах Інтерполу: На початку 2026 року НАБУ і САП оголосили Міндича в міжнародний розшук. Проте громадськість так і не побачила «червоного оповіщення» на сайті Інтерполу. Голова САП Олександр Клименко пояснив це існуванням «непублічного періоду» дії розшукових процедур.
Подав позов проти Зеленського: Замість того щоб постати перед судом, у травні 2026 року Міндич подав позов проти президента України, вимагаючи скасувати санкції. У вересні суд відмовив його адвокатам у розгляді справи в загальному порядку, залишивши спрощену процедуру.
Екстрадиція: Уже наприкінці березня 2026 року Офіс генерального прокурора направив до Міністерства юстиції Ізраїлю запит про екстрадицію Міндича разом із його партнером Цукерманом. Проте ізраїльська сторона не дала відповіді ні навесні, ні восени. Екстрадиція громадян Ізраїлю традиційно нагадує завдання з майже нульовими шансами на швидке завершення.
Олександр Цукерман: золотий Тель-Авів, транзит через Відень та обіцянки повернутися
Найближчий соратник Міндича Олександр Цукерман, відомий під прізвиськом «Шугармен», виконував роль головного кадровика та практичного виконавця в цій фінансовій імперії. За версією слідства, саме він підбирав персонал, брав участь у створенні злочинної організації та допомагав перетворювати 15-відсоткові відкати в енергетичному секторі на «красиву готівку».
У чому його підозрюють: Детективи НАБУ підозрюють Цукермана в участі у злочинній організації (ч. 1 ст. 255 КК) та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 209 КК).
Що з ним відбувається рік потому:
Тиха втеча через Паланку: На відміну від свого партнера, який вирушив безпосередньо до Польщі, «Шугармен» обрав складніший маршрут. Наприкінці жовтня — на початку листопада 2025 року, всього за кілька днів до масштабних обшуків, він спокійно перетнув кордон через пункт пропуску «Паланка», вилетів до Відня, а звідти вже напряму вирушив до сонячного Ізраїлю, скориставшись ізраїльським паспортом.
Розкішне сусідство в Alrov Towers: Далеко від українських антикорупційних органів Цукерман не блукав наодинці. Журналісти-розслідувачі програми «Схеми» розшукали його в Тель-Авіві, де він оселився в надзвичайно розкішному житловому комплексі Alrov Towers — прямісінько по сусідству зі своїм партнером Міндичем.
«Усе це брехня, я повернуся»: У розмові з журналістами Цукерман поводився цілком передбачувано: назвав усі звинувачення НАБУ брехнею і урочисто пообіцяв перед камерами повернутися в Україну. Щоправда, дата повернення досі залишається «відкритим питанням».
Позов проти Зеленського наступного дня після Міндича: У травні 2026 року, рівно через день після аналогічного кроку свого партнера, Цукерман також подав позов проти Володимира Зеленського до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. «Шугармен» вимагає визнати незаконним і скасувати указ про введення щодо нього персональних санкцій Ради національної безпеки і оборони України.
Санкції та пауза в процедурі екстрадиції: Попри судові маневри, санкції продовжують діяти, а сам підозрюваний офіційно перебуває в розшуку. Наприкінці березня 2026 року Офіс генерального прокурора направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про його екстрадицію. Поки ж Цукерман і далі може насолоджуватися видами Тель-Авіву — ізраїльська судова система традиційно неохоче видає власних громадян.
Герман Галущенко: майже рік у СІЗО
Над фінансовою пірамідою в «Енергоатомі» захисний політичний парасоль забезпечував міністерський кабінет. Герман Галущенко, який очолював Міністерство енергетики з квітня 2021-го по липень 2025 року, а потім кілька місяців обіймав посаду міністра юстиції, в матеріалах НАБУ фігурує підмовистими псевдонімами «Професор» та «Зігмунд».
За версією слідства, «Професор» допомагав Міндичу контролювати фінансові потоки в енергетиці, отримуючи натомість політичний захист і можливості для легалізації грошей. Відмивання коштів відбувалося в крупних масштабах: гроші виводили через офшорні компанії та спеціальний фонд на екзотичному острові Ангілья, до якого були залучені колишня дружина та четверо дітей ексміністра. За даними антикорупційних органів, на рахунки цього фонду надійшло понад 7,4 млн доларів. Крім того, родині безпосередньо готівкою або траншами у Швейцарії передали понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро.
У чому його підозрюють: Дії колишнього високопосадовця кваліфікували за ч. 2 ст. 255 (участь у злочинній організації) та ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом).
Що змінилося за рік:
Гучна відставка та невдала спроба втечі: Політична кар'єра Галущенка почала руйнуватися ще торік. 19 листопада парламент звільнив його з посади голови Міністерства юстиції. А вже в лютому 2026 року колишнього міністра затримали на кордоні під час спроби залишити країну та одразу повідомили йому про підозру у вчиненні злочину.
Початок із застави в 200 мільйонів: 17 лютого Вищий антикорупційний суд ухвалив узяти Галущенка під варту з альтернативою застави в розмірі 200 млн гривень. У квітні строк тримання під вартою продовжили, а 12 червня суд знизив суму до 150 млн.
Вихід на свободу та домашній арешт: 29 червня спонсори зібрали необхідні мільйони, заставу внесли в повному обсязі, і Галущенко залишив СІЗО. У жовтні суд дозволив колишньому міністру зняти й електронний браслет. Станом на листопад 2026 року «Професор» залишається під м'якшим запобіжним заходом — домашнім арештом — і чекає на завершення розслідування.
Олексій Чернишов: колекціонер підозр, маєтки в Козині та золотий електронний браслет
Олексій Чернишов, позначений у матеріалах слідства псевдонімом революціонера «Че Гевара», зібрав найзначніший набір кримінальних епізодів у справі «Мідас». Поки в інших підозрюваних було по одному-два справи, колишній віцепрем'єр і міністр національної єдності перетворив отримання нових підозр ледь не на регулярне хобі.
За версією слідства, «Че Гевара» був одним із головних бенефіціарів грошових потоків: від групи Міндича він отримав щонайменше 1,2 млн доларів і майже 100 тисяч євро. Ба більше, останній транш у розмірі пів мільйона доларів «пральня» передала безпосередньо через його дружину.
У чому його підозрюють: Перелік інкримінованих йому дій вражає: зловживання службовим становищем, одержання неправомірної вигоди, незаконне збагачення, внесення недостовірних відомостей до декларації та участь у масштабній схемі відмивання грошей (ст. 364, 368, 368-5, 209 КК України).
Що змінилося за рік:
Серійний бенефіціар застав: Історія запобіжних заходів стосовно Чернишова нагадує марафон. Улітку 2025 року за колишнього чиновника одразу внесли понад 120 млн гривень застави у першій справі. У листопаді 2025-го, вже після оприлюднення скандалу «Мідас», ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 51,6 млн гривень. Уже наступного дня двоє «щедрих благодійників» викупили його на волю.
Свобода пересування завдяки апеляції: 1 грудня 2025 року Апеляційна палата ВАКС скасувала обов'язок здати закордонний паспорт.
Будівництво в Козині («Династія»): У травні 2026 року НАБУ висунуло Чернишову нову підозру. З'ясувалося, що брудні гроші з «пральні» Міндича — понад 460 млн гривень — відмивали через будівництво розкішного комплексу «Династія» в Козині. Для «своїх» зводили чотири елітні маєтки площею по 1000 кв. м кожний, вартістю близько 2 млн доларів за штуку, із загальним спа-комплексом, басейном і спортзалом.
Без браслета, але із зобов'язаннями: У липні 2026 року ВАКС зняв із Чернишова обов'язок носити електронний браслет. У жовтні САП частково змінила кваліфікацію: епізод із 505 тисячами доларів, переданими дружині, перекваліфікувала з незаконного збагачення на легалізацію майна. Станом на листопад 2026 року «Че Гевара» почувається цілком комфортно: перебуває на волі, дотримується процесуальних обов'язків і чекає на фінал цього судового серіалу.
Андрій Єрмак: адвокатські комітети та маєток «R2» у Козині
Андрій Єрмак фігурує в структурі розслідувань щодо операції «Мідас» не в основному епізоді з енергетичним «шлагбаумом» в «Енергоатомі», а в окремій справі — про комплекс маєтків «Династія» в Козині. Публічно не підтверджувалося, чи є він на записах слідства, однак його зв'язок із фінансовою «пральнею» Міндича виявився цілком відчутним.
За даними НАБУ, учасники групи Міндича легалізували 460 млн гривень через будівництво чотирьох розкішних приватних маєтків площею понад 1000 кв. м кожний і вартістю близько 2 млн доларів за штуку. У матеріалах провадження кожному з них присвоїли умовне позначення: будинок «R2» призначався саме для Єрмака, поруч із маєтком Міндича «R3» та будинком Чернишова «R4».
У чому його підозрюють: 11 травня 2026 року НАБУ і САП офіційно повідомили Андрію Єрмаку про підозру в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 209 КК України).
Що з ним відбувається зараз?
Звільнення з Банкової: Кадровий фінал голови Офісу президента настав 28 листопада 2025 року, за два тижні після масштабних обшуків у справі «Мідас», коли Зеленський підписав указ про його звільнення.
Повернення в адвокатуру: Після втрати кабінету на Банковій Єрмак пішов із публічного життя, залишившись під охороною, і повернувся до своїх професійних витоків. Уже 25 січня 2026 року він відновив право на заняття адвокатською діяльністю, а 3 березня очолив постійний комітет Національної асоціації адвокатів України із захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, та компенсаційних механізмів.
Чотири дні під вартою та застава в 140 мільйонів: 14 травня 2026 року ВАКС ухвалив узяти колишнього голову Офісу президента під варту з альтернативою застави в розмірі 140 млн гривень. Довго перевіряти тюремні матраци Єрмаку не довелося: уже 18 травня за нього внесли всю необхідну суму, і він вийшов на свободу.
Пом'якшення обмежень: У серпні 2026 року ВАКС додатково пом'якшив покладені на нього процесуальні обов'язки. Станом на листопад 2026 року Єрмак перебуває в Україні, займається адвокатською діяльністю на громадських засадах і чекає на завершення досудового розслідування.
Ігор Миронюк: рекордсмен за строком у СІЗО та VIP-кур'єр із готівкою
Ігор Миронюк, відомий під псевдонімом «Рокет», колишній радник міністра енергетики, виконував роль ключової фінансової ланки в системі «Мідас». Як стверджують детективи, саме через нього проходив основний потік готівки від Ігоря Фурсенка, довіреної людини Цукермана, безпосередньо до «Карлсона». Йшлося не про звичайні кур'єрські доручення: слідство переконане, що «Рокет» особисто керував цими фінансовими потоками й контролював їх, регулярно перевозячи валізи з «красивими» доларами до штаб-квартири на Володимирській.
У чому його підозрюють: Кваліфікація дій Миронюка включає участь у злочинній організації, відмивання грошей та одержання неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України).
Що змінилося за рік:
Абсолютний рекордсмен за ґратами: На відміну від колег, які виходили з СІЗО за кілька днів чи місяців, «Рокет» провів у камері довше за інших підозрюваних у справі — майже цілий рік.
Танці з мільйонами застави: Розмір застави для Миронюка кілька разів змінювався в судах. У листопаді 2025 року ВАКС встановив її на рівні 126 млн гривень, у березні 2026-го знизив до 100 млн, наприкінці того ж місяця апеляційний суд знову підвищив суму до 126 млн, у квітні її зменшили до 112 млн, у червні — до 85 млн, а в жовтні 2026 року знизили вже до 25 млн гривень.
Вихід на волю через закінчення строку: Попри це, ніхто не вніс навіть 25 мільйонів. Миронюк вийшов на свободу не завдяки грошам, а завдяки процесуальному календарю: просто сплив максимально дозволений законом строк тимчасового тримання під вартою на етапі досудового розслідування.
Цілодобовий домашній арешт: ВАКС перевів колишнього чиновника під цілодобовий домашній арешт. Тепер «Рокет» повернувся додому, надів електронний браслет і сумлінно виконує процесуальні обов'язки, очікуючи на судовий розгляд.
Дмитро Басов: головний охоронець схеми, криптоінвестор і власник активів на Балі
Колишній виконавчий директор із фізичного захисту та безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов («Тенор») був головним операційним щитом операції «Мідас». Разом із Миронюком він повністю контролював внутрішні процеси та грошові потоки всередині державного підприємства. Він був не просто виконавцем, а людиною, яка забезпечувала безпеку всієї схеми та особисто мала нейтралізувати будь-які «загрози» з боку контролюючих і антикорупційних органів.
У чому його підозрюють: Басову інкримінують кілька серйозних злочинів: створення злочинної організації (ч. 3 ст. 255), одержання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 — зокрема епізод із хабарем у розмірі 53 тис. доларів) та відмивання майна (ч. 3 ст. 209 КК України).
Що змінилося за рік:
Два тижні в СІЗО та швидке звільнення: 12 листопада 2025 року ВАКС ухвалив узяти «Тенора» під варту на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 40 млн гривень. Проте довго сумувати в камері йому не довелося: уже 26 листопада всю необхідну суму внесли, і Басов спокійно вийшов на волю.
Липневий бонус — відмивання грошей через Балі та криптовалюту: У липні 2026 року НАБУ і САП дісталися Басова з новим епізодом. За версією слідства, у 2023–2025 роках «Тенор» легалізував щонайменше 30 млн гривень, отриманих завдяки схемі «шлагбаума». Здобуті кошти він активно інвестував в елітні автомобілі Mercedes-Benz, нерухомість в Україні та ексклюзивні об'єкти на екзотичному індонезійському острові Балі. Для збереження конспірації активи оформлювали на людину з близького оточення, а платежі проводили через криптовалютні гаманці.
Без арешту, але з підозрою: Попри нову підозру, запобіжний захід Басову не змінили. САП зазначила, що він не порушував покладені на нього процесуальні обов'язки. Тому «Тенор» чекає на суд на волі, залишаючись під чинними обмеженнями.
«Офісна піхота» та бухгалтерія «пральні»: Ігор Фурсенко, Леся Устименко та Людмила Зоріна
Саме ця трійка забезпечувала безперебійну роботу фінансової «пральні», де рахували, пакували та відмивали мільйони «синіх» доларів.
Ігор Фурсенко («Рьошик»): Довірена людина Олександра Цукермана. «Рьошик» був ключовою операційною ланкою у фінансовому штабі: стежив за конспірацією, створював необхідні технічні умови для роботи офісів і особисто брав участь в упаковці та легалізації грошових потоків.
Леся Устименко: Відповідала за ведення «чорної бухгалтерії». Саме вона готувала зведення про рух брудних грошей у спеціальному реєстрі під умовною назвою «Манхеттен».
Людмила Зоріна: Займалася юридичним і технічним боком схеми. Їй доручили вести облік мережі фіктивних компаній, через які проводили фінансові операції, та оформлювати підроблену документацію.
У чому їх підозрюють: Усю трійцю підозрюють в участі у злочинній організації (ч. 2 ст. 255 КК) та легалізації грошей, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 209 КК України).
Що змінилося за рік:
Блискавичне перебування в СІЗО: Ніхто з бухгалтерії та обслуговувального персоналу схеми надовго в камерах не затримався — необхідні суми застав знайшлися практично миттєво.
Мільйонний викуп: 12–13 листопада 2025 року ВАКС обрав для всієї трійці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: для «Рьошика» визначили заставу в розмірі 95 млн гривень, для Устименко — 25 млн, а для Зоріної — 12 млн гривень.
Швидкий вихід на волю: Застави за обох бухгалтерів — Устименко та Зоріну — загальною сумою 37 млн гривень внесли вже наступного дня, 13 листопада 2025 року. Фурсенко вийшов на волю дещо пізніше: 24 листопада за нього перерахували всі 95 млн.
Станом на листопад 2026 року вся офісна «команда» перебуває на волі, дотримуючись процесуальних обов'язків, а її повсякденна робота з файлами «Манхеттен» незабаром стане предметом оцінки суддів ВАКС.
Катерина Вербер: ребрендинг люксового бізнесу та «переписування» його на Петра Гулака
Дружина головного підозрюваного у справі «Мідас» Катерина Вербер, схоже, робила термінові кроки, щоб врятувати сімейні люксові активи в Києві.
До листопадових обшуків 2025 року Вербер була відомою постаттю світського життя та керувала мережею люксових бутиків Kameron, яка постачає в Україну бренди Dolce & Gabbana, Saint Laurent, Balmain та Polo Ralph Lauren. У якийсь із днів вона закрила свій акаунт в Instagram, повністю зникла з поля зору та практично пішла з публічного життя. Проте бази даних державних реєстрів зберегли всю інформацію.
Що сталося з люксовим бізнесом (листопад 2025 — листопад 2026):
Магазини продовжують працювати: Сама мережа Kameron практично не постраждала від корупційних бур навколо свого бенефіціара. Офіційний сайт, як і раніше, продає нові колекції та публікує акції.
Повне перезавантаження: У реєстрах ЄДРПОУ за два тижні після втечі Міндича та введення проти нього санкцій, 26 листопада 2025 року, ключові юридичні особи мережі Kameron у терміновому порядку змінили назви, бенефіціарів та керівництво:
- ТОВ «Камерон Фешн» несподівано змінило назву на ТОВ «Гулстрок».
- ТОВ «Камерон Груп» перетворилося на ТОВ «Сторлейк».
- ТОВ «Поло Стайл» почало працювати під назвою ТОВ «Бейонд Лімітс».
Петро Гулак — нове обличчя київської розкоші: З реєстрів зникли імена менеджерів з оточення Вербер — Ігоря Хмельова та Фелікса Фурмановича. Натомість єдиним директором, засновником і кінцевим бенефіціаром усіх трьох перейменованих компаній, статутний капітал яких становив від 1 до 10 тис. гривень, став маловідомий Петро Гулак.
Чи була це реальна продаж люксового бізнесу чи класичне «переписування» його на підставну особу, щоб захистити бутики від можливих арештів активів НАБУ та наслідків санкцій, — на це питання найкраще дадуть відповідь подальші антикорупційні розслідування. Проте сам факт перереєстрації активів саме наприкінці листопада 2025 року виглядає вельми красномовно.
Ігор Червоненко: фармацевтичного магната, на щастя, оминули бури «Мідаса»
За межами основного кримінального провадження залишилася ще одна цікава постать — фармацевтичний магнат Ігор Червоненко, власник групи «Фармастор», до якої входить ринковий гігант «Аптека доброго дня».
Його бізнес, який лише за 2024 рік отримав понад 4,24 млрд гривень доходу, виявився тісно переплетЕНИМ із фінансовою імперією Тимура Міндича. Проте сам фармацевтичний магнат поки що пройшов крізь бурю операції «Мідас» без жодної подряпини.
Як аптеки опинилися в орбіті «Мідаса»:
30% за «вирішення питань»: Значна частка в ТОВ «Фармастор» зареєстрована на кіпрську компанію Pharminvest Holdings Limited. За даними журналістів-розслідувачів та джерел у правоохоронних органах, понад 30% цієї компанії контролюють саме люди з оточення Міндича. За однією з версій, ця частка могла бути платою за лобістську допомогу та зняття ризику санкцій із брата бізнесмена — колишнього міністра транспорту Євгена Червоненка.
Схема на 2 мільярди завдяки «відлякуванню щурів»: Поки НАБУ шукало хабарі в енергетиці, Національна поліція і прокуратура зацікавилися іншою фінансовою арифметикою «Фармастора». У 2022–2025 роках понад 183 компанії вивели з аптечного ринку понад 2 млрд гривень під виглядом ліцензійних платежів за фіктивні патенти на... «ультразвукове відлякування щурів». Із цієї суми державний бюджет, за даними слідства, недоотримав щонайменше 361 млн гривень податків.
Аптекарі-кінематографісти: Одразу після перших обшуків у справі «Мідас» фармацевтичний гігант «Фармастор» несподівано додав до своїх кодів видів економічної діяльності новий — «виробництво фільмів». Для аптечної мережі це вельми специфічний профіль, який дивовижним чином нагадує улюблені сфери діяльності партнерів Міндича з їхнім кінематографічним минулим.
Візити «Шугармена» та тінь Козина: НАБУ і САП згадують Червоненка у своїх матеріалах лише побіжно — зокрема, у контексті можливої легалізації готівкової «форми-1» під час будівництва комплексу «Династія» в Козині. Водночас народний депутат Ярослав Железняк звертав увагу, що слідчі фіксували регулярні візити Олександра Цукермана («Шугармена») до офісів аптечної мережі.
Що з ним відбувається зараз?
Попри гучні патенти на «щурів», візити «Шугармена» та раптову любов до кінематографа, станом на листопад 2026 року Ігор Червоненко так і не отримав офіційної підозри в рамках справи «Мідас». Він залишається поза процесуальними обмеженнями, поки слідчі розмірковують, чи не заслуговує фармацевтичний епізод на окремий судовий серіал.
