Росія дедалі частіше атакує українські пасажирські потяги за допомогою реактивних дронів, створюючи загрозу для залізничної мережі, яка має критичне значення для економіки країни, військової логістики і переміщення людей.
Як передають Vesti-UA.net, про це йдеться у матеріалі Politico.
Зазначається, що від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році росіяни пошкодили або знищили понад 500 локомотивів. Понад 60% із них були уражені протягом останніх восьми місяців. Нині "Укрзалізниця" втрачає від 37 до 40 локомотивів на місяць.
У виданні зауважили, що Міноборони Росії навіть не приховує, що б'є по потягах, і називає ці атаки частиною стратегії зі знищення української логістики, яка використовується для транспортування іноземної зброї. Тим часом в Україні вважають, що кампанія має ширшу мету.
"Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку і страх серед і без того виснажених місцевих жителів, паралізувати економіку", - заявив голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський.
Рухомі цілі
За словами Перцовського, Росія почала полювати на пасажирські потяги восени 2025 року, коли отримала антени для mesh-мереж. Ця технологія дозволяє дронам передавати сигнали один одному або підключатися до наземних передавачів у Білорусі чи на окупованій території України, завдяки чому оператори можуть керувати ними в режимі реального часу, попри заходи радіоелектронної боротьби, уражати такі рухомі цілі, як потяги.
"Минулої осені вони вдарили по потягу біля Лозової, міста в Харківській області, убивши шістьох людей. Відтоді ми запровадили протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви", - сказав він.
РФ розширила географію ударів
У виданні наголосили, що більшість атак відбувається в межах 200 кілометрів від лінії зіткнення, тобто на сході та півдні України. Але останнім часом Москва розширила як географію ударів, так і коло ймовірних цілей.
"Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західних регіонах України", - сказав Перцовський.
Журналісти нагадали, що в минулі вихідні поблизу польського кордону російський дрон влучив в один потяг невдовзі після того, як із тієї самої станції вирушив інший потяг із європейськими радниками з питань безпеки та колишніми лідерами, зокрема колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном.
Хоча на момент атаки дипломати вже перетнули кордон із Польщею, в "Укрзалізниці" заявили, що дуже ймовірно, що наміченою ціллю дрона був саме дипломатичний потяг, який вирушив раніше запланованого часу.
"Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів... Росіяни хочуть, щоб вони також боялися їхати в Україну, тому що той факт, що після всіх спроб ізолювати Україну ми досі відкриті та цікаві для світу, росіян дуже дратує", - сказав Перцовський.
Директорка Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба у день атаки їхала з Києва до польського Хелма іншим потягом.
"Ми запізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону", - розповіла Чикольба.
За її словами, евакуація була дуже добре організована: працівники залізниці наказали пасажирам залишити вагони та розосередитися якомога далі від потяга:
"А потім ми побачили, як наближається дрон. Той самий, який згодом влучив у потяг ближче до кордону. Все одно було страшно".
Проблема із заміною локомотивів
Щоб ремонтувати локомотиви, Україні потрібні кошти. Кожен новий локомотив коштує близько 5 мільйонів євро.
"Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, який може цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери, які допомагають нам у цьому, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо", - сказав Перцовський.
Однак самих грошей буде недостатньо, наголосили у виданні. "Укрзалізниця" використовує колію шириною 1520 міліметрів, а не стандартну для більшої частини Європи ширину 1435 міліметрів. І це обмежує кількість рухомого складу, який партнери можуть швидко передати Україні.
Подібне обладнання використовують лише країни Балтії та Фінляндія. Литва пообіцяла передати Україні локомотиви в межах пакета зимової допомоги. За словами Перцовського, Україна працює з іншими партнерами, щоб отримати більше допомоги для залізниці.
Тим часом "Укрзалізниця" моделює всі можливі сценарії.
"У нас є різні оперативні плани для забезпечення балансу між безпекою, але ми точно не розглядаємо сценарій, за якого зупиняємося. Так само як наша країна не розглядає можливості припинити боротьбу, залізниця, природно, не розглядає можливості припинити свою роботу", - сказав Перцовський.
