Гуляйпільський відтинок фронту на Запоріжжі сьогодні став одним із найскладніших. Тут співвідношення сил становить приблизно один до восьми. Проте українська піхота тримається, а пілоти 154-ї механізованої бригади перетворили свої важкі бомбери на єдину надійну «дорогу життя», пише ТСН.
На екранах під час сюжету ви бачите QR-код — це збір на складники для батальйону безпілотних систем 154-ї бригади. Будь-який ваш внесок — це шанс для піхотинця в бліндажі отримати боєприпаси або їжу вчасно.
Війна в Україні: що відбувається біля Гуляйполя
Шлях до передової під Гуляйполем — це розбиті вщент дороги та постійний ризик потрапити під удар ворожого «крила». Логістика тут майже паралізована.
Через неможливість наземного доправлення, основна робота лягає на плечі екіпажів важких бомберів.
Пілоти працюють у пекельних умовах. Російська авіація працює конвеєром, засипаючи українські позиції керованими авіабомбами.
«Крузак», командир взводу ударних безпілотних систем: «Був рекорд у нашому секторі — 68 КАБів за добу! Тобто 11 груп було. Клали їх плотно по Гуляйполю, по Залізничному. Авіація просто безперервно вилітала, кожні 15 хвилин!»
Між цими прильотами екіпаж має встигнути спорядити борт. Сьогодні головне завдання — не лише бомбити, а й рятувати.
Елітна десантура РФ проти «Хеві Шотів»
На Оріхівський напрямок ворог перекинув підкріплення з-під Покровська — підрозділи 76-ї десантно-штурмової дивізії. Це професійні вбивці, добре оснащені засобами РЕБ.
«Крузак» розповідає про зустріч із такою групою: «Вони були підготовлені, якась прямо самостійна група. Один був із РЕБом, були з лопатами, у третього — сіткомет. Вони були готові відбиватися від FPV і навіть збили два наші дрони. Але надійшла команда підняти бомбер. Дві міни — і ця група перестала існувати».
Ситуація на Гуляйпільському відтинку залишається надзвичайно важкою. Нашим захисникам критично потрібні складники для безпілотних систем, аби вирівнювати перевагу ворога у живій силі.
