Україна, яка за три роки війни перетворилася на світового лідера у виробництві бойових дронів, тепер виходить на новий фронт — економічний. Українські виробники безпілотників шукають вихід на ринки НАТО, пропонуючи союзникам випробувані в бою технології та партнерство у створенні виробничих потужностей у Європі, пише Bloomberg.
Одним із тих, хто стоїть біля витоків цього руху, є інженер Олександр Грачов, засновник компанії TSIR. У Фінляндії він будує виробничу лінію для українських дронів серед спокійних лісів, що нагадують йому Сибір, куди в дитинстві відправили його батьки після Чорнобильської катастрофи.
Тепер, каже Грачов, його місія — "завдати максимальної шкоди російській економіці" й одночасно створити основу для спільного виробництва з країнами НАТО.
"Я прагну двох речей: забезпечити стабільне постачання дронів для фронту, перенісши частину виробництва за межі війни, і знайти західне фінансування для масштабування", — каже він.
Україна — наддержава дронів
За словами аналітика RAND Майкла Бонерта, Україна зараз випускає приблизно 4 мільйони безпілотників на рік:
"Ймовірно, більше, ніж усі країни НАТО разом узяті зараз".
Для порівняння, у США щорічно виробляють близько 100 тисяч військових дронів.
Від FPV-дронів, що коштують кількасот доларів, до далекобійних апаратів, здатних бити вглиб Росії, — спектр українських розробок охоплює майже всі типи сучасних безпілотних систем.
"У 2022 році в Україні було лише 10 виробників дронів. Зараз — 500", — заявив віцепрем’єр Михайло Федоров на конференції у Львові.
"Ви не на світовому ринку оборонних технологій, якщо ваш продукт не був випробуваний в Україні".
Українські компанії навчилися вдосконалювати свої моделі надзвичайно швидко — за лічені тижні, тоді як іншим країнам потрібні місяці чи роки.
"Українські безпілотники просто більш потужні", — каже іспанський інженер Конрад Ітурбе, який допомагає українським підрозділам адаптувати комерційні дрони під бойові умови. Вони створені для ремонту "в польових умовах" і легко комбінуються з деталями від інших моделей.
Та головна проблема — нестача коштів. Держава не в змозі закупити всі дрони, які могла б виробляти промисловість, тому експорт до НАТО — це не лише стратегічний, а й фінансовий порятунок. Ітурбе каже:
"Експорт дасть компаніям грошовий потік, який вони потім вкладуть у вдосконалення дронів для самої України".
Європа вчиться у Києва
Після серії вторгнень російських безпілотників у повітряний простір Польщі, Фінляндії та Данії, Європа почала усвідомлювати вразливість перед новими загрозами.
ЄС уже розробляє спільний проєкт "стіни з дронів" — системи спостереження та оборони, узгодженої з Києвом. Українські компанії отримують запити на співпрацю від низки європейських держав, які хочуть розвинути власне виробництво та отримати бойовий досвід українців.
Лондонський юрист українського походження Олександр Хомяк, засновник Drone Space Labs, пропонує новий підхід — підписку для країн НАТО на користування дронами.
"Дрони не схожі на танки: ви не можете побудувати склад і зберігати мільйон штук — завтра вони застаріють. Потрібно створити гнучкі виробничі потужності", — каже він.
Читають зараз: Курс на НАТО: чого Україна хоче досягти на саміті Альянсу.
