Світ стрімко наближається до небезпечної межі катастрофічного глобального конфлікту. Лише за останні кілька днів відбулося п’ять тривожних подій — кожна з них важлива сама собою, але разом вони створюють надто невідкладну картину, щоб її ігнорувати.
Про це пише Fox News.
У контексті ці події свідчать про стрімке руйнування міжнародного порядку, де дипломатія зазнає краху, стримування слабшає, а ризик багатофронтової війни різко зростає.
По-перше, зухвала атака України за допомогою дронів углиб території Росії — за повідомленнями, було знищено або пошкоджено значну частину російського стратегічного бомбардувального флоту — має ознаки західної участі. Хоча Київ узяв на себе відповідальність, рівень складності атаки, зокрема точне далекобійне наведення й скоординований час, свідчать про ймовірну підтримку з боку США або НАТО — в галузі розвідки й технологій.
Колишні працівники розвідки навіть натякнули на ймовірну участь ЦРУ або союзних спецслужб. Незалежно від справжнього джерела, Москва тепер вважає, що перебуває у війні не лише з Україною, а з усім західним альянсом. Відповідь Росії — кібер-, фізична або таємна — може вийти далеко за межі фронту.
По-друге, зусилля стримати ядерні амбіції Ірану остаточно зазнали краху. Верховний лідер аятола Алі Хаменеї публічно відкинув американську пропозицію, яка передбачала суворо обмежене збагачення урану на низькому рівні. Назвавши її "на 100% шкідливою для наших інтересів", він підтвердив вимогу Ірану на повне суверенне право збагачувати уран.
Оскільки Ізраїль відкрито розглядає можливість воєнної операції, а переговори зайшли в глухий кут, Близький Схід стоїть на порозі потенційно масштабного регіонального загоряння — особливо якщо Іран пришвидшить перехід до збагачення урану до рівня, придатного для створення зброї.
По-третє, довгоочікувана телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не принесла жодного дипломатичного прориву. Хоча обидва обговорювали ескалацію війни та атаку дронів, дзвінок завершився без зобов’язань, без припинення вогню і без жодного плану деескалації.
Трамп визнав, що це була не та розмова, яка могла б привести до миру. Навпаки, вона лише підкреслила, наскільки глибоко вкоренилася ця війна — і наскільки мало залишилося дипломатичних шляхів відступу.
По-четверте, тривожна загроза з’явилася на американській території. Федеральні прокурори висунули звинувачення китайському подружжю у спробі контрабанди Fusarium graminearum до США — грибка, що знищує врожаї, і який Мін’юст США вважає потенційною "зброєю агротероризму". Патоген може знищити пшеницю, ячмінь та кукурудзу, а його токсини шкодять як людям, так і худобі.
Подружжя пов’язане з дослідженнями, які фінансує китайська держава, і підозрюється в попередніх спробах контрабанди. Незалежно від того, чи ця змова була санкціонована державою, вона висвітлює тривожну вразливість: американська територія дедалі більше піддається нетрадиційним загрозам з боку ворожих сил.
По-п’яте, міністр оборони США Піт Гегсет попередив, що Китай, можливо, готується до повномасштабного вторгнення на Тайвань. Виступаючи на безпековому форумі "Діалог Шангрі-Ла" в Сінгапурі, він заявив, що Китай "репетирує справжній сценарій".
Оскільки Пекін посилює військові навчання і жорсткіше висловлюється, Тайванська протока перетворюється на порохову діжку. Якщо Китай діятиме, втручання США буде практично гарантованим — і це може спричинити масштабний конфлікт в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Разом ці осередки напруги змальовують похмуру картину світу в кризі. Три ядерні держави — Росія, Китай і (потенційно) Іран — одночасно випробовують стійкість Заходу.
США стикаються з дедалі більшим тягарем стримування агресії на кількох фронтах, маючи мало дипломатичних здобутків. Традиційні інструменти — переговори, санкції, саміти — виявляються недостатніми. Залишається двійковий вибір: відступити від глобального лідерства або протистояти загрозам у Європі, на Близькому Сході й в Азії — можливо, одночасно.
"Це не паніка. Це — конвергенція. Коли дипломатія розпадається, противники сміливішають, а власна територія більше не гарантує безпеки, світовий порядок стрімко скочується до синхронізованої ескалації. Світ ще не у стані війни — але вже небезпечно балансує на межі системного конфлікту, який може втягнути провідні держави й перекроїти карту XXI століття. Попереджувальні сигнали вже червоніють. Єдине питання зараз — чи світ почне діяти, чи й надалі дрейфуватиме до полум’я", — підсумувало видання.
