Для громадянина, якого мобілізували, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного ТЦК та СП, а не факт прийняття ним військової присяги. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.
У цьому кримінальному провадженні № 233/2667/23 суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили військовослужбовця за ч. 4 ст. 402 КК України, який відмовився виконувати наказ командира щодо обладнання інженерних споруд та підготовки запасних вогневих позицій на взводному опорному пункті на другій лінії оборони, що могло призвести до прориву ЗС РФ на цій ділянці оборони.
У касаційній скарзі адвокати обвинуваченого заявили, що він мав право не виконувати наказ, оскільки не приймав присягу після мобілізації, був неналежно підготовлений та незаконно мобілізований.
Верховний Суд залишив без зміни рішення судів попередніх інстанцій. Було встановлено, що військовослужбовець сам відмовився приймати присягу, що підриває авторитет ЗСУ в цілому. Відсутність в обвинуваченого належної військової підготовки обумовлена тим, що він недбало поставився до проходження навчань, зокрема відмовився отримувати зброю для навчальних стрільб.
Також в суді було роз'яснено, що закон не пов’язує факт прийняття військової присяги з початком проходження військової служби.
"Для обвинуваченого як для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки", — йдеться в повідомленні Верховного суду.
