Україна прагне завершити будівництво кількох ліній оборони, які могли б зупинити стрімке просування Росії, але, за словами українських чиновників і командирів, ці зусилля ускладнюються через затримки, відсутність координації і дефіцит людей.
Як пише Financial Times, російські війська домоглися приголомшливо швидких успіхів у Донецькій області, і лінія фронту в деяких місцях проходить всього за 15 км від кордону з Дніпропетровською областю. Якщо росіяни перетнуть цю лінію, це стане першим проривом у новий український регіон із 2022 року і завдасть значного удару по військових зусиллях Києва.
Укріплення в Дніпропетровській області недобудовані
Зазначається, що Дніпропетровська область з листопада 2023 по листопад 2024 року витратила 7,3 млн доларів на фортифікаційні споруди. Однак два чиновники у сфері будівництва заявили, що ці гроші мало що дали і що роботи активізувалися тільки два місяці тому.
«Репортер Financial Times, який минулого місяця відвідав прилеглі до Донецька райони Дніпропетровської області, побачив кілька підготовлених позицій і протитанковий рів, а також кілька позицій, які ще будують або занедбані, не добудовані», — ідеться в статті.
Як повідомила FT людина, відповідальна за будівництво укріплень у Донецькій області, більшість оборонних ліній у цьому регіоні, зокрема навколо великих міст, було завершено наприкінці жовтня. Однак у Дніпропетровській області все ще залишаються проломи між Великою Новосілкою і Кураховим, а також Кураховим і Покровськом, де другу лінію укріплень все ще будують, а третю ще не закладено.
Як зазначає військовий аналітик Роб Лі, російські інженерні війська давно мають перевагу в будівництві укріплень з більшою швидкістю і якістю порівняно з Україною. Він додав, що після захоплення Вугледара Росія змогла швидко просунутися вперед, тому що в України «явно не було великої оборони, побудованої позаду неї», що змусило українські війська відступити.
Проблему посилює брак робочої сили
Один із військових, чия будівельна компанія займалася будівництвом укріплень для армії до того, як його і його підлеглих мобілізували, сказав, що оборонні рубежі не є пріоритетними:
«За час війни його підрозділ 32 рази передислокувався, і щоразу йому доводилося будувати власні оборонні позиції і збирати гроші на ці цілі. Тим часом, другі і треті лінії часто будувалися без узгодження з військами, або в неправильному місці, або занадто далеко від першої лінії».
Також, за його словами, проблема в екологічних законах, оскільки кількість дерев, які можна було вирубувати, обмежена.
«Росіяни рубають наші дерева направо і наліво, а ми не можемо використовувати їх для будівництва окопів?! Ми бачили укріплення, які росіяни побудували на нашій землі. Якби ми зробили те ж саме, ситуації з Покровськом не було б», — сказав він.
Станіслав Бунятов, командир штурмового батальйону, каже, що укріплення важливі ще й для того, щоб забезпечити запасні позиції для виснаженої піхоти. «Бойовий потенціал піхотинця буде зведений до нуля, якщо йому доведеться витрачати сили на будівництво позицій протягом дня, особливо взимку», — сказав він.
За його словами, в ідеалі фортифікацією мав би займатися український варіант інженерного корпусу армії США разом із централізованим інспекційним військовим органом, який міг би об'їжджати лінії фронту для планування і контролю робіт.
Але в інженерних частинах України так мало людей, що відповідальність лежить на місцевій владі, яка використовує піхотні бригади як підрядників, а невелика кількість інженерів стежить за роботами на першій лінії оборони. Крім того, багатьох військових інженерів перекинули на передову, оскільки офіційно вони класифікуються як «тилові підрозділи».
Якби військових інженерів «не відправляли на штурмові операції, а дали можливість фахово виконувати свою роботу, рити окопи, готувати рубежі, щоб ми могли захищатися, тоді б усе працювало», — каже Бунятов.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News