Після того, як 10 травня російські окупанти почали рухи на кордоні з Харківщиною, які почали видихатися уже за кілька днів, російські «воєнкори» прийнялися роздмухувати тему «швидкого наступу» на Суми. Про такий намір окупантів, до речі, говорив і глава ГУР Кирило Буданов, але чи справді росіяни зібрались атакувати Сумщину, розбирався «Апостроф».
«Дійсно, рашистські окупанти мають плани створити дестабілізаційний сценарій та провести рейдову операцію на Сумщині, — зазначив в коментарі „Апострофу“ військово-політичний оглядач групи „Інформаційний спротив“ Олександр Коваленко, — плани то в них є, але їх виконання для росіян проблематичне».
Головною проблемою, на думку експерта, є чисельність окупаційних військ на цьому напрямку.
«Сили та засоби, залучені росіянами в Харківській області, належать до так званого угруповання військ „Сєвєр“, яке було сформовано буквально напередодні початку операції „Імітація“, як я її називаю. Але буквально кілька місяців тому ніякого УВ „Сєвєр“ там і не було. А були групи військ прикриття кордону — „Брянськ“, „Бєлгород“ і „Курськ“, — каже Коваленко.
За словами Коваленка, найбоєздатнішою з усіх груп військ була саме бєлгородська, але її потенціалу не вистачало навіть для того, щоб запобігати рейдам РДК та ЛСР.
»У свою чергу, новостворене угруповання військ «Сєвєр» формувалося на базі саме цих трьох ГВ та резервів, але з доповненням їх підрозділами 44-го армійського корпусу (АК) Ленінградського військового округу (ВО), а також 11-го армійського корпусу та низки підрозділів угруповання військ «Запад» — коли стало зрозумілим, що повна комплектація УВ «Сєвєр» не вкладається в часові рамки початку операції у зв’язку з гострою нестачею техніки й навіть особового складу«, — пояснює експерт.
На сумському операційному напрямку формувалась ГВ „Курськ“.
»У складі тактичної групи «Курск» противник має у розгорнутому стані десь до 3-х мотострілецьких полків (мсп), всі три — неповного складу, тобто, без 1-2-х мотострілецьких батальйонів, — зазначає в коментарі експерт Центру військово-політичних досліджень, полковник запасу Костянтин Машовець, — Загалом, на цьому напрямку було десь 9-10 тисяч російських «тушок», задрапірованих у військову форму«.
»Однак вже перед самою активізацією противника на Харківському операційному напрямку, на цей же напрямок прибули підрозділи зі складу його 44-го армійського корпусу, 30-го мотострілецького полку, 72-ї мотострілецької дивізії, а також 128-ї окремої мотострілецької бригади. Частина з них, навіть, розвантажувалась на залізничній станції «Курск», — пояснює Машовець.
Як зазначив експерт, загалом, командування противника перегрупувало на цей напрямок підрозділи загальною чисельністю — до 3700-3750 додаткових «тушок» із штатним озброєнням та військовою технікою.
За інформацією Машовця, на відміну від формувань групи «Курск», які діяли на цьому напрямку раніше, причому, частково перебуваючи у статусі «відновлення», це були цілком боєздатні та укомплектовані підрозділи.
«Тому немає нічого дивного в тому, що їх частково використали в подальшому саме на Харківському операційному напрямку. Хоча не всіх і в достатньо обмеженому масштабі», — зазначив Машовець.
Для активізації противника на Сумському напрямку, експерт вбачає два найбільш ймовірних напрямки: Суджа — Суми та Грайворон — Велика Писарівка.
Але на першому напрямку, за інформацією Машовця, очевидно, противник ще «дотягує» якісь додаткові сили й засоби з інших оперативних напрямків. А в районі Грайворон, судячи з усього, окрім тих батальйонів зі складу групи «Курск», які були тут розгорнуті раніше, ймовірно «сховалась» саме 128-а омсбр 44-го АК, причому, можливо навіть у «повному складі».
«Активізація противника на Сумському операційному напрямку, очевидно, можлива. Однак, через вищевказані фактори, навряд чи буде носити „широкомасштабний“ характер, — вважає Костянтин Машовець, — Задум противника „витягнути“ наші резерви на Харківський та Сумський напрямки, очевидно, виходить у нього також якось „криво и косо“. Бо замість цього противник аби підтримувати „темп наступления на Харьков“ сам вимушений кидати сюди, образно кажучи, батальйон за батальйоном».
Такої ж думки притримується і Олександр Коваленко.
«Це буде також операція в прикордонній смузі, але меншого масштабу, ніж на Харківщині. Загрози оточення Сум, загрози окупації Сумської області нема», — каже експерт.
«Але, щоб продемонструвати, що в них начебто є потужна армія, що ось ми, мовляв, відкрили фронт на Харківщині, відкриємо на Сумщині, а через місяць підемо на Київ, для цього вони і можуть піти на реалізацію такої операції. Але повторюю, достатнього ресурсу в них нема», — резюмує Коваленко.
«Якщо брати ситуацію на Харківщині, то у ворога немає сил і засобів для великих проривів. Тому розпочати наступ на Сумщині з тими засобами, які є, ворог не має достатніх можливостей. Натомість можливі додаткові відволікаючі удари на прикордонні Сумщини, щоб додатково відтягнути наші війська, можливо зайти в окремі населені пункти, якщо вдасться і створити окремі укріпрайони задля формування санітарних зон. Ймовірно ворог демонструватиме можливість наступу, можливо, будуть якісь диверсійні заходи. Однак для великої операції ворог сьогодні ресурсів не має», — прокоментував «Апострофу» ситуацію генерал армії України, голова Служби зовнішньої розвідки у 2005-2010 роках Микола Маломуж.
«Як на мене, загальна „доцільність“ цього кремлівського перфомансу у нашому Харківському й можливо Сумському прикордонні, навіть з військової точки зору виглядає на сьогоднішній день, м’яко кажучи, сумнівною», — підсумовує Машовець.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News