Вчені використовують штучний інтелект (ШІ) для вивчення та розшифровки звуків зебрових амадин – невеликих, дуже товариських співучих птахів, які мешкають в Австралії. Як повідомляє Newsweek, вони використовують різноманітні звукові сигнали для спілкування між собою. Дослідження потенційно може стати кроком до налагодження двосторонньої комунікації між людьми та тваринами.
Зазначається, що наукова співробітниця кафедри нейронаук Каліфорнійського університету в Берклі Джулі Елі понад десять років вивчає способи спілкування зебрових амадин. Її дослідження допомогли визначити близько 11 типів звукових сигналів, за допомогою яких птахи передають одне одному інформацію про голод, небезпеку та соціальні конфлікти, а також встановлюють контакт і підтримують зв'язки з іншими особинами.
Експерименти показали, що зеброві амадини розрізняють ці 11 типів сигналів не лише за звучанням, а й за їхнім значенням. Птахи частіше плутали сигнали зі схожим змістом, ніж ті, які просто мали подібне звучання. Це свідчить про те, що амадини розуміють значення різних звуків, а не просто розпізнають їхні акустичні особливості, йдеться у статті.
За її словами, характер помилок птахів свідчить про наявність у них "ментального уявлення про значення" власних сигналів. Ці результати можуть стати важливою основою для майбутнього налагодження двостороннього спілкування між людьми та тваринами.
Чи зможуть люди спілкуватися з птахами
Якщо дослідникам вдасться достовірно встановити значення конкретних звукових сигналів птахів, технології, зокрема штучний інтелект, зможуть допомогти розпізнавати їх. У перспективі це дозволить відтворювати звуки, які птахи розумітимуть, і потенційно забезпечить двостороннє спілкування між людьми та тваринами.
Хоча до такого прориву ще далеко, дослідження вже здобуло визнання завдяки своєму потенціалу. Елі стала лауреаткою премії Coller Dolittle Prize 2026 року за досягнення в галузі двосторонньої міжвидової комунікації. Нагороду присудили за її роботу з розшифровки вокалізацій зебрових амадин.
Щорічна премія в розмірі 100 тисяч доларів присуджується дослідженням, які можуть допомогти вченим створити технології для спілкування з тваринами.
Як використовувався штучний інтелект
Елі разом із колегами об'єднала результати понад десятирічних спостережень за поведінкою птахів із методами машинного навчання та штучного інтелекту. Це дозволило розділити різні звуки смугастих амадин на категорії і фактично створити словник їхніх "основних слів". Після цього вчені перевірили, чи мають ці категорії зрозуміле значення для самих птахів.
За інформацією Каліфорнійського університету в Берклі, Елі вдалося створити аудіословник, який пов'язує конкретні типи сигналів із такими значеннями, як голод, тривога, небезпека та потреба у встановленні контакту. Потім дослідниця перевірила цей словник за допомогою експериментів, під час яких птахів винагороджували за правильне виконання завдань з класифікації звукових сигналів.
При цьому з'ясувалося, що хоча штучний інтелект може розрізняти звуки за їхніми акустичними характеристиками, самі птахи, мабуть, розуміють їхній зміст. Наприклад, ШІ може визначити відмінності між двома сигналами за висотою тону чи ритмом. Однак реакції зебрових амадин свідчать про те, що вони реагують також на значення звуків – зокрема, чи йдеться про небезпеку, голод чи потребу в соціальному контакті.
Це означає, що самого лише штучного інтелекту недостатньо, щоб зрозуміти, про що спілкуються птахи. Важливу роль відіграють спостереження за їхньою поведінкою. Щоб встановити значення конкретного сигналу, вченим необхідно враховувати, за яких обставин птах його видає, що відбувається навколо і як на цей звук реагують інші особини.
Поки що штучний інтелект допомагає дослідникам аналізувати комунікацію птахів, яку людям раніше було складно зрозуміти. Однак докази того, що самі птахи класифікують звукові сигнали за їхнім значенням, можуть наблизити вчених до більш амбітної мети – не лише розуміти тварин, а й навчитися відповідати їм їхньою мовою.
